Макрос

Матеріал з Драматика
Версія від 19:51, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файл:Отака хуйня малята.jpg
За образом і подобою, кажете?

Макрос - кумедна картинка, що додається до повідомлення в мережі (чи навіть УРЖ), і призначена для наочного передавання емоційного навантаження чи власного ставлення. У широкому значенні будь-який контент, який виконує подібну функцію. Цей термін вже застарів і мало юзається в інтернеті, пік його популярності прийшовся приблизно на початок 2010-х років.

До нас слово дійшло з других чи навіть третіх рук. Термін "image macro" з'явився на Something Awful (а ще там кажуть "thread bomb"), звідки плинно поширився Форчаном, згодом мережею. Дістався до москвинських борд без першої частини. У свою чергу до нього наприкінці іноді додається літера "с". В укрмережі термін "макрос" вживається у абсолютній більшості, порівняно з невживаним "макро".

Як і будь-який вид мистецтва, макрос, пішовши в маси, став раковим та понурим і втратив первинну свіжість думки, набувши загальної поширеності.

Контент, що натякає

Файл:Табачник галичанин.jpg
Такі справи

Макрос використовується не тільки для ілюстрації, а і для надання зрозумілості, важливості, значимості власній думці, її конкретизації, умілого "биття опонентів по рукам". Так само можна постити картинки з написами для тролінґу, вайпати ними дошки іміджбордів, чи просто обмінюватись там же, поширюючи як "корисний контент для спілкування".

Іноді навіть самого висловлювання не потрібно – постять макрос і всі бачать ненависть/радість/вдячність/дупобіль і т. д.. Щось підказує, що макроси виникли не просто так, а як компенсація відсутності можливостей для емоційного вираження при віддаленому спілкуванні, як наприклад міміка обличчя чи жестикуляція. Мережеве спілкування є звісно ж формою такого спілкування.

У наші часи макросом усе ще в переважній більшості є картинка, саме тому мова буде вестись переважно про них. Втім, останнім писком моди стало подання в ролі доданого файлу звуку (наприклад сміх чи крики) чи відео. Та, очевидно, що хоч звук і певним чином здатний заміняти зображення, це не дуже приживеться, не тільки через те, що, коли сидиш на роботі, то такі макроси не дуже послухаєш, а і через невелику виразність, порівняно з зображеннями. Найімовірніше, піком розвитку макросів так і лишаться gif-и з різними кумедними сценками, є шанс набути популярність у відео-макросів, де є вже і картинка і звук – лиш вибирай, що до душі.

Як не дивно, але макросом може бути також... текст, паста. Зі зростанням кількості паст і їх популярності, стає можливо не просто виражати сенс, підставляючи слова у епічну копіпасту, а й використати саму копіпасту вже як виразник емоцій. Таким чином, коли ми починаємо читати "Ти не розумієш суті...", уже стає зрозуміло в якому напрямі це буде рухатись. Головний парадокс ділення на “макроси” та “копіпасти” у тому, що самі макроси є у своєму роді “копіпастою”, а копіпаста все більше стає схожою на макрос, куди люди підставляють власний контекст словами чи фразами. Зі зростанням їх архівів, ми розівчимося говорити власними словами.

Форма текстового макросозамінника в розмові "їїї.jpg" є доказом того, що важлива сама концепція макросу як виразника емоцій і частини репліки, а не належність до певного виду контенту. Тобто це просто мем. При співчутті до світогляду опонента не обов'язково постити формана з нахиленою головою, можна написати "форман.jpg".

Популярність макросів визначається не чим іншим, як застосовністю (меметичністю макросу): якщо картинка достатньо емоційна, ненав'язлива, зрозуміла, то найбільш імовірно, що її забажають використати в дискусії чи вираженні емоцій.

Увага до деталей

Файл:Текст на зображення.jpg
Просто і легко

Для виготовлення не потрібно особливих здібностей: необхідна картинка, яка б виявляла потрібні почуття, ну й іноді пеїнт для нанесення елементарного тексту. Хоча, якщо бажаєте, щоб текст теж хтось побачив, краще беріть Фотошоп, Ґімп чи насамкінець Ексель, і налаштовуйте товщину контуру.

Щодо тексту, макроси вельми одноманітні: він усюди пишеться літерами. Хіба що десь це буде літспік, або мунспік персонально для вас. Уся цікавинка – в зображеннях, за останніми у свою чергу макроси поділяються на:

  • Незвичайні емоції та специфічний вираз обличчя зображеної великим планом особи. Або ж просто суть макросу обертається навколо емоцій зображеного об'єкта (примітивними макросами такого виду є смайли).17897867.png8970898798.jpg
  • Неординарні обставини - дивну за формою і загадкову за змістом подію, момент з якої ми й можемо бачити. Або звичайну подію, яка набуває дивацтв в уяві автора (наприклад, демотиватори).
  • Центровані на сюжеті, тобто кількох послідовних змінах обставин, іншими словами комікси. Це ускладнює їх використання у бесідах і звужує можливість застування, але ними за нагоди можна досить ефективно продемонструвати конструктивне саркастичне ставлення до ситуації заалом.

Значна кількість макросів зображає чи пародіює знайому ситуацію/героїв з якоїсь стрічки чи іншого об'єкту культури мас, історичну картину. Вона бути така, що б була усім відома, або пародія на фрагмент з витвору щось означала.

Файл:Бандера бобулізація.jpg
Замакрошено

Взаємна ілюстрація спілкування скоріше за все почалася саме з картинок без тексту. Більш того, навіть сьогодні ньюфаґи і просто ледащі, замість створення макросу з текстом, постять чисте зображення, розміщуючи пов'язаний текст у самому пості. Всупереч нашим очікуванням, нетекстові макроси цілком можуть бути з тексту, від текстових їх відрізняє відсутність супровідного напису у самому макросі. Нетекстові макроси, одначе, мають свої переваши: вже давно є доведеним той факт, що контент, який робить зусилля на емоції, особливо міміка людського обличчя, сприймається в залежності від того поряд з якими подіями ці емоції показані. Тому нетекстові макроси є бульш універсальні та легше адаптуються до конкретних умов застосування, аніж їх тектові побратими.

Більш розвиненою альтернативою, як можна здогадатися є текстові макроси - картинки з написом. Являють набагато більший інтерес, оскільки почасти напис може бути цікавіший за саму картинку, але без останньої — це просто сукупність слів. Здебільшого макроси саме цього типу набувають всесвітньої слави. Головна відмінність від текстових — виражається не лише емоція, а і її спрямування, обмеження, конкретизація, з'являється доцільність/недоцільність уживання у певному контексті.

Зробити з нетекстового макросу текстовий достатньо елементарно — просто додайте тексту. Але, окрім звичайних відповідностей виробилися певні традиції поєднання тексту та картинки у декількох особливих типах.

Формою ж зображення самих макросів-картинок, як виявляється може виступати не лише супровідний візуальний файл, а й текст-арт.

Особливий інтерес викликають міні-комікси, поширені в мережі завдяки простоті розуміння та орієнтації на широкі маси. Сюжети не складні, а випадки, навколо яких вони центровані – взагалі переважно фізіологічні, тобто навіть школоті (переважній більшості читачів) зрозумілі. Часто, на відміну від професійних коміксів їх відрізняє відсутність намагання над'якісного виконання: головне, щоб суть читачі вловили. Інтернет-комікси, як макроси зародилися тоді, коли другого актора почало не вистачати самим макросам. На разі, є купа мемів: тих самих смайлів, контекстних фраз та нововведень, що беруть початок саме з якогось “одного з коміксів чергової борди”.

В переважній більшості, акторів на головні ролі обирають з чітко-позиційованих персонажів: троль з трольською мордою, янукович у яєчному жовтку, а дупобіль настільки страшний, що і уявити важко. Народне мистецтво – жодного авангардизму і зайвої глибини. Комікси, втім як і все інше, є об'єктом почастого раку і дедалі більше центруються навколо власних джерел: поландбольні комікси окремо, фрустрації окремо, проблемофісери – окремо.

Смайли

Основна стаття: Смайл

Текст-арт

Основна стаття: Текст-арт
Файл:Текстарт.jpg
Текстрарт

За патетичними здогадами ньюфаґів, картинки з тексту утворилися в мережі якщо і не після смайлів, то паралельно і внаслідок їх розвитку. Хоча у дечому ASCII/ANSI-арти і були першими, та схожим чином картинки, які щось зображали чи виражали, створювали ще з часів появи самого тексту. Особливим задоволенням це було для тих, хто вмів у ті неоднозначні часи писати, а пізніше мав друкарську машинку, або взагалі мав час не горбитися на роботі на мануфактурі/заводі, помирати у війнах, а творити високе мистецтво.

Демотиватор

Основна стаття: Демотиватор

Порадні макроси

Основна стаття: Порадний макрос

Міні-комікси

Файл:Джерело комікс.jpg
Типовий веб-комікс

Поширені в мережі, завдяки простоті розуміння та орієнтації на широкі маси. Сюжети не складні, а випадки, навколо яких вони центровані – взагалі переважно фізіологічні, тобто навіть школоті (переважній більшосьі читачів) зрозумілі. Часто, на відміну від професійних коміксів їх відрізняє відсутність намагання над'якісного виконання: головне, щоб суть читачі вловили. Інтернет-комікси, як макроси зародилися тоді, коли другого актора почало не вистачати самим макросам. На разі, є купа мемів: тих самих смайлів, контекстних фраз та нововведень, що беруть початок саме з якогось “одного з коміксів чергової борди”. В переважній більшості, акторів на головні ролі обирають з чітко-позиційованих персонажів: троль з трольською мордою, янукович у яєчному жовтку, а дупобіль настільки страшний, що і уявити важко. Народне мистецтво – жодного авангардизму і зайвої глибини. Комікси, втім як і все інше, є об'єктом почастого раку і дедалі більше центруються навколо власних джерел: поландбольні комікси окремо, фрустрації окремо, проблемофісери – окремо. Особливий і цікавий стиль коміксів виник на Краутчані і пов'язаний з масовою присутністю поляків на міжнародній дошці, і звісно ж з бажанням німецьткої нації тролити і викликати у них дупобіль. Спочатку традиція зводилась до зображення країн у формі кульок з кольорами їх прапорів (лише у Польщі прапор був догори дриґом), та макросороблство ніколи не стояло на місці і вже невдовзі виокремились держави, для яких загальновизнаним став окремий стиль малювання:

  • Казахстан – прямокутник(чи цеглина?)
  • Велика Британія – у формі класичного англійця з циліндром.
  • Ізраїль зображається у вигляді гіперкуба

Поландбол став причиною виникнення такого мему, як “Poland cannot into space”, завдяки коміксу, де Польща не змогла врятуватися від метеора, який летів на землю. На разі виникло кілкьа окремих стилів малювання коміксів-країн:

  1. Polandball – класичний стиль, де Польща фейлить.
    1. Planetball – Польща фейлить, як планета-непланета Плутон
    2. Poland cannot into space – Польща фейлить у космосі, а точніше через щось пов'язане з космосом.
  2. Countryball – розширення Поланду, де фейлити може будь-яка країна.
  3. Скандинавський стиль із зачісками та іншими прибамбасами, в Пеїнті не намалюєш.

Умілі рученята

Файл:1500аУчану.jpeg
Взяття комбо на Учані
Файл:Комбо довгокіт.jpg
Доооооовгокіт

Oh, exploitable

Експлоїта, а простіше кажучи шаблон-трафарет суттєво допомагає. Річ у тім, що серед Безосібного, більшість якого по суті понурі ледачі задроти, вже навіть самому зробити принагідну картинку — щось важке і немислиме. У будь-якому разі, легше взяти шаблончик без вставлень та кольорів, відкрити пеінт та замутити свою особисту мед-скілз галерею (так кажуть про шалені та криві ручки). Сама форма “Oh, exploitable” походить від словопросіювача “noes” (з “Oh noes”) - “exploitable”. Як тільки анон бачить таку халяву на іміджборді, він відповідно одразу повідомляє усім іншим, що це готово до кулінарної обробки.

Медскілз

Тут і без тексту зрозуміло - галичани не люди. Так називають витвори, автори яких не є власниками прямих рук. Асоціюється переважно з програмою пеінт. Але не треба впадати у полон стереотипів, навіть з пеінтом можна створити диво, якщо вміти його використовувати. Медскілзи по-своєму прекрасні (якщо вдається розібрати, що на них намальовано), саме за себе скаже факт, що один з айвідоміших жанрів, Рейдж, передбачає зумисний медскілз. Власне, його засновини і були створені у вигляді медскілзу.

Фотожаби

Основна стаття: Фотожаба

Узагалі, фотожабами прийнято вважати будь-яке зображення, яке не є первинним, а створене з допомогою комп'ютерних технологій: суміщене несумісне, на одному зображені герої з різних кутків усесвіту — усе заради лулзів. Однак, спочатку, слово позначало лише витвори легендарного Фотошопа, від назви якого і почалося.

Втім, мистецтво, яке ймовірно зродилося на блоґах серед творців якісного контенту, вподобали суб'єкти вебдванульного спілкування у інтернеті. Непогано виражає властивий, хоч і не існуючий стан речей.

Процедура створення фотожаб теоретично проста, але не технічно. Річ у тому, що для самого процесу створення необхідно мати всього-навсього графічний редактор, складності у залежності від потреб, але користуватися цим редактором для того, щоб створити щось достойне треба ще вміти. Цілком можливо саме у зв'язку з криворукістю більшості, виник стиль масового пеінтного виробництва, коли картинки поєднуються навіть без додаткової обробки. Поява та розповсюдження AI-art піднесла мистецтво створення фотожаб до раніше небаченого рівня.

Комбо

Особливий вид постингу макросів на іміджбордах та деяких видів сайтів, де фізично можна залишати повідомлення поряд, як то блоги чи соціальні мережі. Являє собою можливість запостити макрос частинами таким чином, щоб повідомлення поряд створювали єдиний малюнок і невимовно вражали всіх оточуючих своєю запланованістю та унікальністю.

Тягне свій початок зі сленгу гравців деяких ігор, де фраза “Combo Breaker” означає раповий хід, що наносить невиправну шкоду противнику. До речі, зараз такі ігри теж існують, але їх дедалі частіше побивають камінням за примітивізм та відстійність. Сама фраза "C-C-C-COMBO BREAKER!" використовується якраз для перешкоджання складанню цілісної картинки (обігрується назва удару). На переривання комбо, рак у свою чергу знайшов свою відповдь - тунелі у нікуди напочатку і вкінці картинки. Таким чином, чи би і скільки разів не перервали комбо, той же довгокіт ніби крізь просторовий портал проходить крізь усі завади.

Наразі, популярні в соціальних, де цим заповнюють сторінки настільки, що їх неможливо нормально завантажити навіть з допомогою щвидкісного інтернету. Порівняно нещодавно навіть ВК з'явилися програми для навмисного постингу одного зображення розділеними фотографіями. В результаті чого забава для еліти остаточно стала бидломасовою, оскільки тепер комбо в альбомі, на стіні чи прев'ю може зробити кожен бажаючий.

Див. також