Дісней

Матеріал з Драматика
Версія від 19:49, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Власне Уолт та його основні персонажі

Уолт Дісней (англ. Walter Elias Disney) - веселий, але давно мертвий американець і вельми жива мегакорпорація. Похмурий геній мультиплікації, еталонний громадянин США, та за деякими даними - антисеміт. Творець першого мега-парку розваг для всієї родини і один із засновників поп-культури.

Життя Діснея

Своє життя Уолт Дісней почав у небагатій багатодітній родині ірландсько-німецького походження з Чикаго. Сім'я перебралася в Канзас, де татко змушував героя статті працювати з юних років — роздавати спам на вулицях та розносити пошту. Все зароблене Уолт спускав на кіно: школотою, він фанатів від Чарлі Чапліна (1910-ті роки) і навіть намагався його косплеїти, причому вдало. Усі думали, що хлопець піде в актори. Батя не схвалював захоплення сина малюванням, і хлопець намагався малювати тишком-нишком. Грошей ніколи в сім'ї не вистачало.

Загалом Уолт був цікавим молодим чоловіком з нестандартними для тодішнього суспільства поглядами. Під час Першої світової в 16-ть років Дісней збрехав за свій вік, завербувався в армію і став водієм санітарної машини на фронті, у Франції (в американський експедиційний корпус солдатом його не взяли, бо юний занадто був) і щоб відволіктися від крові та суворих військових реалій, розмалював свій тарантас кумедними малюнками.

Після війни Дісней спробував стати газетним карикатуристом в Канзасі, але йому відмовляли. Пішов до рекламної агенції, де деякий час займався дизайном. Це йому швидко набридло, і, як тисячі молодих американців з амбіціями, Уолт рвонув підкорювати Голлівуд. Проваливши спробу стати актором, він не зневірився: назаймав грошей у всіх у кого можна і сів у гаражі свого дядька малювати перші короткометражні мультфільми. Робив він це разом зі своїм братом. Першого свого персонажа Дісней через недосвідченість просрав — злісні копірасти забрали у нього права на кролика Освальда. Викуривши ще пару пачок, мультиплікатор послав усіх у відоме місце і вигадав собі нового — того самого мишака Міккі, на якому й виросла згодом імперія Діснея.

Як будь-яка людина, будь він хоч генієм 80-го рівня, Дісней мав свої недоліки: наприклад, димив як паровоз, за ​​що й поплатився, зійшовши до могили у віці 65 років. Серед американців досі ходять злісні чутки, що мультиплікатор був не лише лютим курцем, але ще й алкоголіком, антисемітом (не приймав до себе на роботу євреїв) та співчував ідеям нацистів, незважаючи на те, що під час війни його студія зняла для американського уряду купу агітаційних мультів про боротьбу зі злим дядьком Гітлером та його імперією.

Мультики та щось поряд

Walt Disney Animation Studios' Steamboat Willie
Walt Disney Animation Studios' Steamboat Willie
Steamboat Willie — з 1 січня 2024 у суспільному надбанні, тому реміксуй до усрачки

Дісней після свого фейлу з кроликом Освальдом зрозумів, наскільки важлива копірастія, і до самої смерті уважно стежив за використанням своїх персонажів. Міккі Маус виявився першим мульт-героєм, який вийшов за межі екрану, ставши товарним знаком, що ліпиться на все — від авторучок до тарілок, сумок та іншої фігні, щоб діти та дорослі купували, купували і купували все, що асоціювалося з їхнім улюбленим героєм… Профіт від цього був чималим.

Мульти Діснея чинили неймовірний вплив на мізки не лише американської школоти, а й їхніх батьків. Дався взнаки талант Діснея не лише як художника, а й як психолога: він чудово розумів, на що клює публіка — на яскраве, барвисте, веселе, музичне. На щастя, Дісней не забивав на технічну сторону, намагаючись все робити якісно. Формула виявилася настільки успішною, що працює досі і вже точно працюватиме далі, забезпечуючи хлібом та ікрою мультиплікаторів та їх господарів. По відношенню до конкурентних студій Дісней був суворий: у 1930-х він, наприклад, змусив їх через суд знімати лише двоколірною плівкою, довго утримуючи за собою монополію на використання триколірної плівки, маючи таким чином надприбутки. Це те саме, якби Джеймс Кеммерон загарбав собі монополію на створення стереокіно.

Герої Діснея виявилися підходящими для усіх вікових груп. Личинкам людей подобалися ідіотські ситуації у які потрапляв якийсь Гуфі чи Дональд Дак, Тупість всіх героїв скидалася на перекладення ідей Чапліна та інших коміків ще німого кіно на мультформат. Персонажі диснеївської мультиплікації могли кривлятися, отримувати будь які травми, битися об стіну, ловити рояль на голову, не стаючи при цьому мертвими героями. Також Дісней не гребував експериментувати з тодішніми авангардними течіями. У приклад — Destino, що так і не вийшов у повному обсязі сюрреалістичний мульт, створений разом із Сальвадором Далі.

У "щасливій" країні соціалізму, марксизму та ленінізму Дісней шанувався на найвищому рівні. Товариш Сталін відзначив досягнення мультиплікатора та наказав знімати так само. Спеціально для обкатки американських технологій у 1936 р. було створено «Союзмультфільм», що перші двадцять років свого існування випускав лише диснеєподібні мультфільми. Дохрущовські мультиплікатори прискіпливо копіювали технологію Діснея, для цього досить подивитися хоча б повнометражні «Аленькій цветочек» (1952) або «Коника-горбунка» (1947), тож не гріх сказати — вся радянська мультиплікація заснована на Діснеї.

Згідно з легендою, під час Другої світової в Японії проходив закритий показ «Білосніжки» для чиновників та кінематографістів. За підсумками перегляду було зроблено неофіційний, але невтішний висновок про рішучу перевагу американського кіномистецтва над японським, і віддано урядове розпорядження запиляти щось подібне. Під дією дивного клімату Японії мультфільми повільно мутували, таким чином Дісней став дідусем перших аніме.

Щоправда, з 1960-х диснеївська студія почала бідніти і втрачати профіт: шаблонність персонажів і сюжетів мультфільмів, що випускаються, стала очевидною навіть для невибагливих і тупих глядачів, хоча сама студія вважала себе верховною інстанцією у справі мультфільмів і довго дивилася на всіх конкурентів як на гівно. На її щастя хоч парки розваг не давали компанії здохнути з голоду чи збанкротувати. Тільки з кінця 1970-х студія таки зрозуміла, що настав час не тільки мультики малювати, а й справжнє кіно знімати, чим і врятувала себе, скуповуючи потім кілька великих кінокомпаній (наприклад, сраний Мірамакс), і змирилася з тим, що вже не один Дісней у світі диктує моду у жанрі мультиплікації.

Канонічні персонажі

  • Міккі Маус і його тупий пес Плуто - найзнаменитіший мульт-персонаж, в оригінальній озвучці (наприклад, мультфільми циклу 1940-50-х) має огидний тоненький голосок (можливо, це наслідування мишачого писку, а також через проблеми зі стародавніми системами звукозапису, бо інші звуки в короткометражках 1930-х - початку 40-х теж погані), що змушує дорослого глядача задуматися про орієнтацію персонажа або його травму в районі паху. В інтернетах повно суперечливої ​​інформації — ніби Міккі майже десять років озвучував сам Уолт Дісней, чи це було тільки раз, та й то вимушено. Вперше з'явився в мультику «Steamboat Willie», який сам по собі чимало меметичний. Міккі Маус, що народився під час великої депресії, уособлював собою маленьку людину, що успішно дає відсіч сильним цього світу, чим не міг не полюбитися американському народу під час всеохоплюючого пиздецю.
На початку Доннальд Дак був таким
  • Дональд Дак - довбанутий качур, що має проблеми з дикцією, за професією - матрос (його матроська форма відноситься до періоду кайзера Вільгельма початку 20-го століття). По життю - вкрай неврівноважена тварюка, дратівливий, самозакоханий та істеричний; В Україні не користувався особливою популярністю, хоча у рейтингах США десятиліттями успішно конкурував із тонкоголосим мишаком; особливо чомусь сподобався суворим скандинавським вікінгам. Качиний акцент™ та німецька форма натякають на те, що він не народився в США, а просто вчасно з'їбався з Європи десь в районі Першої Світової війни. Перша поява відбулася в серії «Дурні симфонії», у мультфільмі «Розумна курочка» в епізодичній ролі з якоюсь свинею, підозріло схожою на порося Порки. Під час Другої світової активно юзався пропагандою.
  • Гуфі (англ. "Тупий", "Чокнутий") - останній член класичної діснеївської трійці. Антропоморфний пес із рисами американського провінціалу. Казковий довбойоб, розпиздяй, але незважаючи на це (а може, завдяки) дивиться на світ з позитивом. Також носить на голові шапку у вигляді гондону. У 90-х отримав окремий мультсеріал "Команда Гуфі", де якимось неймовірним чином став батьком. Хоча взагалі батьком він став ще в класиці, але все одно не зрозуміло як.
Файл:Minny maus.jpg
Не косплей, а пекельна робота у парку Діснея.
  • Мінні Маус - антропоморфна миша, подруга Міккі Мауса. Нарівні з Міккі Маусом підкорила серця over 9000 лолі кількох поколіннь. Як і Міккі Маус має домашню тварину - кошеня Фігаро.
  • Дейзі Дак – спочатку була Донною Дак. Горда та смілива качка, подруга Дональда Дака.
  • Чорний Піт — спочатку був поганцем та шахраєм, а пізніше взагалі став розсудливим, завів сім'ю, бізнес із продажу юзаних тачок і вибився в дрібні аферюги. Товстий у всіх сенсах троль.

Дісней сучасний

Шаблони мультфільмів

Хоч сам Уолт не боявся експериментувати і шукати нові технічні і сюжетні методи для своїх фільмів, його нащадки виявилися дуже обережними і дуже неохоче відступали від канонів нібито масового і нібито вічно-популярного. За десятки років стиль і жанр діснеївських мультфільмів оформився в вельми жорсткий збір правил, від яких відступати нікому фактично не давали. Це закономірно призвело до кризи і застою студії на 1980-ті роки.

Діснеївські принцеси

Цікавим явищем за десятиліття роботи корпорації став такий собі пакет персонажів-жінок яких охрестили "Disney Princess". Тобто Дісней (як компанія) змогла створити шаблон персонажів які нібито подобаються усім дівчаткам і нібито саме такими повинні бути персонажі, щоб стати популярними у дівчаток і їх батьків.

Медіаімперія

Корпорація навіть в часи життя самого Уолта активно сралася з конкурентами, не гребувала нудною судовою тяганиною і лобіюванням власних інтересів. Окрім випуску мультиків та розбудові парків-розваг компанія створила кабельні канали, що в 1980-х були дуже популярними серед американців. Лише питанням часу було коли почнеться скупляння кіностіудій і кінофрашиз. 21st Century Fox стала одною з перших великих компаній що була поглинута Діснеєм одразу з усіма фарншизами які були прив'язані до кіностудії. Справа доходила до купівлі навіть одного з найбільших видавців коміксів - Marvel, що теж стала власністю Діснея. Тобто, навіть, людина-павук та iron man - це вже власність Діснея.

Поглинання франшиз

Див. також

Посилання