Вторгнення Московії до України
|
|
|
| Файл:FSu9ID8WAAA4q0-.jpg | |
| Дата | 24 лютого 2022 — дотепер |
| Місце | Україна |
| Привід | шизофренічні фантазії фюрера всея Московії, бажання кацапів збагатитись та побєдобіситись |
| Сторона нападу | Московська орда («Друга армія у світі»), так звані "ЛДНР", за підтримки Бєлоруссії, КНДР та інших унтерменшів |
| Сторона захисту | Наша Батьківщина, ЗСУ, ТерОборона, нацгвардія та інші сили оборони, за підтримки всього цивілізованого світу |
| Втрати сторін | Кацапи: over 330,000 трупів, дофіга техніки, флагман Чорноморського флоту, моральний дух Україна: засекречено |
| Результат | після низки перемог на півночі, сході та півдні, війна зайшла в глухий кут |
Вторгнення Московії до України від 2022 року (кац. Спєциальная ваєнная апєрация) — широкомасштабна[1] фаза ₚосійсько-української війни з 2014 року, та сама "Велика війна", про яку 8 років казали різні "божевільні маргінальні ультраправі націоналісти", і вона все-таки сталася. За декілька місяців повністю змінила Україну та українців, водночас об'єднавши Захід навколо спільної загрози та перетворивши Московщину на потенційну країну третього світу.
Як усе починалося
На дворі стояв 2021 рік. Люди вже звикли до року пандемії ковіду, думали, чи варто вакцинуватись, а преса та інтернет займались своєю улюбленою справою — цькуванням Зєлі та його команди. І от, 29 березня 2021 року тодішній голова Генштабу Руслан Хомчак повідомив, що Московія нарощує сили на східних рубежах України, та може готуватись до війни.
До цієї заяви подібні сповіщення про підготовку Рашкою нового вторгнення стабільно з'являлись раз на рік-півтора, і тоді мало хто у це вірив. Але тут у інетах було дохуя відео, де по залізниці перекидують техніку до українських кордонів, а Шойгу (міністр оборони Россії) оголосив «правєрку войск». Люд реально почав готуватись до можливої війни: прості люди записувались до ТерОборони, суворі сурвівалісти закуповувались тушенкою та готували дачу до автономного існування, а іншим було пофіг. Усім було зрозуміло, що нова війна майже невідворотня, але 22 квітня того ж року оленевод Шойгу оголосив про відвод військ, причому частину техніки на кордоні залишили. Люди видихнули та продовжили жити як раніше.
Розпочалося літо, а разом з ним впала захворюваність на ковід і розпочався сезон канікул та відпусток. Тоді русня трохи замовкла, а Зеленський пафосно провів 30-річчя Незалежності. Але восени, наприкінці жовтня стягування сил знову почалось, але тепер воно було таємним та не розголошувалося. Знову пішли заяви про нову, велику війну, і на початку у це навіть хтось повірив. Плюс, згідно з новим законом Сили ТРО — територіальної оборони стали частиною ЗСУ, що збільшило їх бойові можливості.
17 грудня 2021 року, у роковину смерті Кім Чен Іра та Кернеса, московити знову продемонстрували свою тупість та запропонували НАТО розділити сфери впливу (Україна була у сфері інтересів раші) та більше не розширюватись. Звісно, іх послали, але напруженості ця заява кацапів додала. Після Нового року суспільство остаточно розділилося на тих, хто не вірив, що війна станеться, та тих, хто закуповувався зброєю, патронами, заправляв повні баки бензину та будував шляхи евакуації.
21 лютого Рашка офіційно визнала незалежність ДНР та ЛНР. Вже через 2 дні, 23 лютого Верховна Рада запроваджує надзвичайний стан в Україні. Відтепер рахунки йшли на години до початку нашої історії.
Хронологія битв та боїв
О п'ятій ранку 24 лютого 2022 року уся країна від Києва і Івано-Франківська до Харкова і Дніпра прокинулася від вибухів та авіаударів по різних об'єктах. За декілька годин до того по росТБ показали звернення Хуйла, що розповів вірним зомбі казку про неймовірно злих нацистів в Україні, які хочуть створити ядерну бомбу та напасти з нею на матушку-расєюшку. Коротше кажучи, путін оголосив про початок «специальной военной операции», завершити яку планувалося за 3 дні (!). Після оголошення війни Україні через кордон прорвалися групи росіян, частина з яких (ті, що йшли з Білорусі та північних кордонів України) рушила на Київ, а інша частина (з Криму) – на південь України. Люди з Києва, Харкова та інших міст, що заздалегідь готувалися до війни, почали масово їхати на захід Неньки, тобто до Львова та Закарпаття, щоб вивезти себе та/або свою родину. Інші люди тоді знатно перелякались та пішли скупати у супермаркетах воду, хліб та інші харчі у промислових масштабах, після чого деякі продукти зникли з полиць, а ціни значно зросли. Того ж ранку Зеленський звернувся до народу, оголосив про напад росії та доручив народу боронити країну, а ще видав наказ наносити ворогу максимальні втрати. У той же день Верховна Рада підтримала введення військового стану в Україні, а усі свідомі чоловіки пішли до військоматів, щоб записатись до ЗСУ або ТерОборони, вступ до якої максимально спросили.
У цей же день сталася визначна подія на острові Зміїний у Чорному морі, що задала тон усій війні. До острова, де знаходиться погранзастава, підпливло 2 кораблі Чорноморського флоту рфії та запропонували здатись, на що прикордонник Роман Грибов відповів коротко, ясно і зрозуміло: «Русский военный корабль, иди нахуй!». Ця фраза стала девізом нової оборонної війни українського народу.
- Основна стаття: Російський корабель
26 лютого стало зрозуміло, що захопити Україну за 3 дні, як того хотіли російський фюрер та його піддані, не вдається. Тим паче, українці, які за ідеєю мали зустрічати окупантів з квітами, чогось взяли зброю, яку тоді вже роздавали зі складів, та пішли тих самих «асвабадітєлєй» утилізувати в землю. Тому кацапи перейшли до іншої тактики — тупого знищення міст, житлових будинків та місцевого населення заради залякування народу. Зеленський за ці три дні дуже приємно здивував, бо не втік та не здав країну рашці — а навпаки, організував оборону країни та почав виступати із промовами, яких навіть Порошенко не виказував у 2014-15 роках. «Надо просто перестать стрелять» та «Ні капітуляції!» пішли у минуле – віднині Зелю підтримувало аж 93% українців, що навіть у 2019 році Зе-команді не снилося.
Майже увесь березень ЗСУ стримували кацапів на київському, миколаївському та харківському напрямках. На Київщині орки зайняли Бучу, Ірпінь та Гостомель, тобто найближчі передмістя Києва, у Харкові вони вплотну підійшли до об'їзної дороги міста, а Херсон потрапив під окупацію, як і майже увесь південь України. Але, у кінці березня русня поклала під Києвом та Черніговом майже усі свої елітні підрозділи, а тому оголосила про вивід військ з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Тут Україна отримала перемогу, але виявилося, що кацапня влаштувала під Києвом другу Сребеницю чи навіть маленький Холокост: у Бучі на вулицях та в підвалах знайшли десятки трупів з вогнепальними пораненнями. Декого навіть зґвалтували. Ці події швидко назвали Бучанською Різаниною.
У квітні сталося дві визначні події: по-перше, почалися потужні бої на Донбасі, які можуть визначити увесь результат війни. Туди росіяни перекидають підрозділи з-під Києва та Чернігова, а оскільки вони вже навоювалися, вояки з цих підрозділів масово пишуть рапорти на звільнення. А по-друге, 13 квітня українці не просто підбили, а й потопили флагман чорноморського флоту росії — той самий, що був посланий на острові Зміїний та який називався крейсером «Москва». Потопили його двома українськими ракетами «Нептун», після чого крейсер загорівся, боєприпаси на кораблі здетонували, після чого він пішов нахуй на дно Чорного моря, поховавши із собою близько 500 чоловік екіпажу. Плюс втрати орків на той момент перевалили за 20 000, що більше ніж за 10 років в Афганістані та набагато більше, ніж за дві чеченські війни.
У травні, а точніше — 9 числа, Байден підписав закон про ленд-ліз. Коротше, тепер Україна змогла отримувати американську та натівську зброю набагато швидше. У той же час орків відігнали від Харкова, де за 3 місяці війни нарешті встановився відносний спокій. Також острів Зміїний, на якому кацапи розмістили артилерію, ЗСУ почали утюжити острівець снарядами, але вони все одно тягли туди зброю. Така от морська Чорнобаївка. А от у червні бої за Луганщину, а точніше за Сіверодонецьк, досягли критичної точки. Місто, яке за давнім ординським звичаєм було перетворено на згарище, довелось залишити. У 20-х числах цього місяця 2022 року сталося аж 2 позитивних події: 23 червня Україна (разом з Молдовою) стала кандидатом до ЄС, що дає нашій державі можливість почати потужні реформи задля вступу до союзу. А 29 червня орків на Зміїному роз'їбали остаточно, і ті пішли, але сказали, що це не результат їхньої тупості, а «Жест доброй воли». У відповідь на це русня знову почала тероризувати українців ракетними ударами по житлових будинках та людних місцях, особливо сильно вдаривши 27 числа по кременчуцькому ТРЦ, який від удару вигорів вщент разом з людьми всередині. А вже на початку липня ЗСУ довелось залишити й Лисичанськ. Але тепер Луганська область — це безлюдна замінована пустеля, і незрозуміло, що тепер з нею будуть робити.
Липень та серпень стали для України часом позиційних боїв: фронт став, а війна велась за допомогою артилерії. Але у липні США поставили нашим те, що дуже давно було потрібно, тобто нові американські РСЗВ HIMARS (або Хаймарс). Завдяки їм склади окупантів на території Херсонщини та Запоріжжя почали палати та вибухати мало не щодня, нехило допомагаючи знекровлювати російські угруповування. А вже у серпні бавовна добралась і до Криму, де почали вибухати військові аеродроми, через що турсезон було зірвано, а туристи разом з понаєхавшими росіянами почали масово валити через Кримський міст, остерігаючись можливої атаки ЗСУ по ньому. А ЗСУ тим часом тренувались бити по мостах, особливо полюбляючи бити по Антонівському та інших мостах через Дніпро біля Херсону, до кінця серпня зробивши їх непридатними для використання та відрізавши 20-тисячне угруповання русні на Правобережжі. Головною медійною темою тих місяців був контрнаступ на Херсон, який підносили як ту подію, яка здатна повернути ініціативу у війні на сторону України та почати звільнення Півдня. Майже 2 місяці про це лише говорили, і 29 серпня з прориву останньої кацапської лінії оборони під Херсоном Великий Контрнаступ таки розпочався, правда поки що без серйозних результатів.
А от на початку вересня воістину епічний наступ ЗСУ почався на Харківщині, де звільнили Балаклію, Куп'янськ (місто тоді було місцем дислокації окупаційної адміністрації області, згодом її перенесли до Вовчанська), а також взяли у кільце та визволили Ізюм із декількома російськими елітними дивізіями. Міністерство "оборони" кацапії заявило про "пєрєґрупіровку для защітьі дамбаса", що означало втечу з решти Харківської области на захід від Осколу, включно з Вовчанськом. Тоді центр окупаційної адміністрації області перенесли до Білгорода. Але ЗСУ не зупинились на правому березі, і за тиждень після початку контрнаступу вже визволили Святогірськ Донецької области.
У бункері малость здивувались такому повороту справ на фронті, а тому 21 вересня путін оголосив по усій ерефії мобілізацію. У перший її день на кордонах Казахстану, Грузії та Монголії утворилися просто колосальні черги з російських машин, а у аеропортах — черги з самців русні, які не захотіли здохнути за гумову дупу пуйла. Тих же росіян, які не встигли втікти з країни, швидко мобілізували, повидавали іржаві автомати та старі каски, та кинули на фронт, де вони одразу стали найнижчою кастою, замінивши на цьому місці мобіків з ЛДНР. А у кінці місяця окуповані території нібито приєднали до РФ, знову пригрозивши усім ядерною залупою. Але, у тому ж кінці вересня українцями було майже оточено Лиман, а першого жовтня місто визволено.
У жовтні місяці сталась неймовірна подія: 8 жовтня, після дня народження Хуйла, на Кримському Мосту, що з'єднує істинно український Крим з ще більш істинно українською Кубанню, сталась бавовна, яка зробила автомобільну частину переправи непридатною для використання. Ця подія підняла сотні радості в українських інтернетах, вселяючи українцям думку про неминуче звільнення Криму. У той же час до РФ доїхали дрони-камікадзе родом з сонячного Ірану, який взагалі є давнім офіційним спонсором тероризму в багатьох країнах світу, а тому продавати рашці техніку для іранців не було зашкварним. У результаті вже 10 жовтня, у якості помсти за міст через Керченську протоку, русня за допомогою ракет та іранських дронів нанесла перший масований удар по енергетичній інфраструктури України, перший раз зануривши країну у суцільну темряву. Наступні місяці атаки продовжувались, а відключення світла, тепла та інколи води стали для українців звичною справою. І все це — перед зимою. І якщо з ракетами наші сили ППО навчились вдало боротись, то проти іранських мопедів[2] у наших майже не було дієвих засобів протидії, окрім стрілецької зброї та німецьких зеніток «Gepard». Десь у середині листопада атаки дронами практично припинились, бо їх запаси були вичерпані, а нову партію іранські сутінкові генії випустити не встигали. Про пошкодження енергосистеми після масованих ударів русні говорити, вважаю, не варто. А у листопаді кацапи зрозуміли, що [Херсон]] та околиці, до того часу замість руснявих контрактників насичений здебільшого мобіками, їм не втримати, тому 9 листопада генерал та командувач спєцабсєрациєй Суровікін оголосив про виведення військ з Правобережжя Херсонщини, а 11 листопада було звільнено Херсон. Єдине, що змогли зробити москалі — вкрасти єнота з зоопарку. Звільнення Херсона стало головною подією місяця: в інтернеті було повно фото та відео, на яких херсонці радісно зустрічають визволителів міста, люд зрозумів, що той самий переломний момент у війні все ж таки настав, а експерти почали гадати, де ж буде новий контрнаступ. На початок зими нагарячішими точками на фронті знову стало дві точки на Сході: на лінії Сватово-Кремінна, де після Балаклійського Прориву у вересні кацапи встигли укріпитися, йшли жорсткі бої, а також Бахмут, де армія РФ використала тактику живих хвиль, вже юзану їхніми іранськими партнерами під час війни з Іраком. Її суть у тому, що мобіки та набрані Прігожиним зеки з одними автоматами та без усякого спорядження товпою штурмують українські позиції, після чого у повному складі гинуть під вогнем ЗСУ. Бойові дії оскладненні настанням дощів, але після настання морозів та промерзання землі наступи повинні продовжитись.
Починаючи з початку грудня 2022 року, серед усіх експертів почали розкручувати тему нового, вирішального контрнаступу (ні, Другого Великого Контрнаступу, після Балаклійського), найбільш очевидним напрямком для якого стала Запорізька область. Тоді ж Бахмут перетворився на сувору м'ясорубку як для наших, так і для русні, де останні втрачали по 500-600 людей за день. Верховне головнокомандування наполягало на необхідності західних танків для контрнаступу, і 11 лютого це прохання виконали завдяки полякам, що надали нам роту німецьких Leopard 2. До цього американці надали нам БМП Бредлі, відомі винищенням радянських танків під час війни у Іраку, а французи надали так звані колісні танки AMX-10. Далі потік танків до України та наших танкістів на навчання до країн НАТО не спинявся: британці дали танки Challenger 2, а ті ж американці пообіцяли надати свої легендарні Абрамси. Весна стала часом продовження позиційних боїв по усій лінії фронту, а тому лити мегатони копіуму про контрнаступ для влади було важливо для моральної підтримки як українців в Україні, що вже більше року жили у умовах військового стану, так і закордонного ТрО Берлін, Варшава, Мюнхен, Вроцлав і т.д. А 6 червня русня створила хуйню біблійних масштабів: у намаганнях зупинити контрнаступ, було підірвано Каховську ГЕС, після чого міста унизу течії було затоплено. Але заяви військових свідчать, що це ні на що не впливає, тому ЗСУ йдуть вперед та знищують русню.
Щодо контраступу, то за пів року було звільнено з десяток сіл, з яких найсуттєвішими були Роботине та Кліщіївка. Проте ЗСУ не змогли дійти до Мелітополя чи Токмаку, хоч і за думкою деяких експертів ці міста власне й були цілями контраступу. Залужний каже що спочатку планувалось проходити 30 км на добу, проте ЗСУ загрузло на мінних полях. Наразі вже почалась зима, тож імовірно ніякого прогресу по контрнаступу цього року вже не буде. Можливо будуть удари по критичній інфраструктурі та блекаути. Хуйло намагається затягнути війну до виборів 2024 у США, бо перемога Трампа та припинення американської підтримки Україні ніби як може допомогти кацапам виграти війну.
А далі нас чекає Перемога. Ніхто не знає, коли вона буде, але вона настане. А далі нас чекає відновлення України, ріст впливу України у світі та довгоочікуване Світле Майбутнє. Амінь.
Юніти
Лаптєстан
|
| « | Хороший русский это мертвый русский. | » |
— Лавров каже правду |
Регулярна армія
Та сама, яка була другою у світі. Складається зі строковиків, контрактників, таваріщєй афіцерав, бурятів, росгвардійців та ще хрін знає кого. Почнемо зі строковиків. Здебільшого це 18-20-річні пацани з російської глибинки, де вони росли серед розрухи, безробіття та злиднів, але будучи призваними до війська, отримали шанс на хоч-якесь життя за межами рідного гетто. Спочатку їх звозили до кордонів з Україною нібито на навчання (що й було їх головною відповіддю на питання, як вони потрапив в Україну при потраплянні у полон), де їх тримали у нелюдських умовах та готували баландою. Як результат, до України строковики заходили вже сто разів деморалізованими, а тому кидали техніку, здавались у полон або блукали по лісах після розйобування їхньої колони. Після потрапляння в полон до ЗСУ дивувалися, що до них вперше в житті нормально відносяться, а під час дзвінків додому розповідали батькам, що в українських селах усі будинки з цегли, на дорогах асфальт, а ще є освітлення.
Контрактники та офіцери здебільшого розуміли, навіщо їдуть до України, а тому байка про навчання в них не проходила. У той же час часто більше промиті пропагандою, інколи хизуються звірствами по відношенню до цивільних, але помирають вони під вогнем Джавелінів та Байрактарів так само, як і строковики, яких вони піздять та принижують.
Гості з далекої республіки Бурятія є як найбільш відмороженими, так і найбільш недалекими. За свідченнями очевидців, значну частину вбивств та тортур у передмістях Києва вчиняли саме буряти. У той же час не знають жодного елементу цивілізації, а тому часто дивувалися туалетам у будинках, а ще намагалися привезти додому інтернет.
| « | Один бурят запитав «А що це на стовпах висить?». Йому відповів, що це Інтернет. Поліз він на стовп, щоб зняти кабель, я знов питаю «Нащо ти туди лізеш?». А він мені каже «Додому привезу інтернет». | » |
— Спогади жителів про бурятів |
Окремо стоїть росгвардія. Офіційно вона не входить до складу зсрф, а є внутрішніми військами. А по факту — це каральна структура, яка розгонює мітинги на росії, та збиралася розгонювати їх в Україні. Вантажівки росгвардії, навантажені шоломами, щитами, дубінками та іншою зброєю проти мирних демонстрантів, їхали за російськими танками, щоб потім денаціфіковувати насиллям українців. Але, на щастя, до складу росгвардії також входить багато призовників, а тому і вони полягли на українській землі від рук ЗСУ та ТерОборони. Окрім військових підрозділів, до складу росгвардії входять різноманітні спецпідрозділи типу ОМОН, СОБР та ін. Типу Ваффен-СС та загальні СС. Відмітитись зміг ОМОН з міста Владімір, що їхав бити харків’ян ще на початку вторгнення та був повністю спалений не виходячи з автобуса ще на трасі. У якомусь сенсі мем — звикли пиздити своїх хіпстерів із плакатами, думали буде так само легко із ЗСУ, ліл. Під відео про цей ОМОН на Ютубі все засрано нашими кумедними побажаннями здоров’я померлим, до речі. А самарський та чуваський СОБР потрапив в оточення під Балаклією, після чого роспропаганда офіційно додала їх до лику Z-героїв.
-
Жодних стереотипів -
Нове покоління дідов
-
Традиції
-
Их там небіло
Тік-ток війська
Елітні медіа-солдати, натреновані на кращих кіностудіях Останкіно. Зазвичай це кавказці і знімають десь якби військові репортажі та якби військові ролики, як правило екіпіровані чудово але в м'ясорубки не лізуть, бо їм це нахій не треба.
Частічно мобілізовані особи (ЧМОні)
-
Народився (1999), потерпів двадцать три рочки, пішов у воєнкомат, помер. Життєвий шлях чмоні.
-
Юний мобілізант (2000 р.н.)
-
Альтертнативна реальність
-
Ахуєнная апірація
-
Алгоритм дії
ЧВК «Вагнер»
| « | Российская армия: Ожидание: ты в костюме киборга при поддержке танка "Армата" и стратегических бомбардировщиков штурмуешь Вашингтон |
» |
— Кацапська реальність |
Приватна армія пітерського бандита та бізнесмена Євгена Прігожина. Відома тим, що вербує у свої ряди зеків, яких потім успішно утилізує. А ще вони винайшли кувалдизацію — новітній показовий спосіб страти росіянців росіянцями, винайдений в листопаді 2022-го вагнерівцями щодо зеків які занадто багато балакали в українському полоні.
-
Весела кувалдочка
-
Подарункова кувалда
-
Неправильний росіянин
«Ми протів вайни, но ми нічєго нє решаєм»
Окремий підвид кацапів, що маскується під ліберальних прихильників миру та дружби. Але русня і у таких випадках показала свою рабську сутність, бо замість того, щоб виходити на мітинги та бити поліцаїв, «противники війни» на росії просто виходять на людне місце з плакатиком із написом «Нет войне!», після чого, як істинні раби, покірно ідуть до автозаків. Вони навіть прапор собі придумали, просто перефарбувавши червону смугу на білоруському прапорі і назвавши це «Бело-сине-белым флагом». Але пам'ятайте: рузге завжди буде рабом з імперськими комплексами, щоб він не казав та яких би поглядів не дотримувався.
- Основна стаття: Хороший росіянин
-
Лего-модель раша-мародера
-
Казка з поганим фіналом -
Асвабадітель і ліберал -
Гнучка логіка
"Цілування іконок" та інші обряди росіянських вояків
Війна 22-го року показала усі обряди кацапських солдат, що раніше залишалися не дуже публічними. Наприклад, дослідники встановили велику популярність так званого обраду "цілування іконок" серед солдат які виросли під впливом традиційної кацапської тюремної культури. Розшифровую: було вбито гранатою з коптера двох россолдат під час смоктання хуя. РосЗМІ сказали що це він «цілував ікону».
-
Дозвілля росіянських солдат -
Це не гейство, якщо це російська армія -
Тематична література для російських вояків -
Україна
Правий Сектор
- Основна стаття: Правий Сектор
Добровольчий Український Корпус "Правий Сектор" у 2014 був одною з головних лякалок московської пропаганди. Але вже у 2022, попри те що ДУК ПС досі існує, головною лякалкою рос.пропаганди став... (читай наступний підрозділ полк)
Бригада НГУ «Азов»
- Основна стаття: Азов
3 ОШБр
Колишній ССО "АЗОВ", тепер окрема штурмова бригада ЗСУ. За рівнем піару перевершує всіх, кого можна.
-
Народна творчість (і такого дохуя)
-
Майбутнє настало, старий
47 ОМБр
Бригада що спочатку починалась і рекламувалась як проєкт ветерана та блогера Валерія Маркуса і як ще одна, нова супер-бригада де все по стандартах НАТО і де замість лизання дупи командуванню є конкуренція з боку сержантського корпусу. Але, через місяць після контраступу Маркус (що був на посаді головного сержанта) РАПТОВО написав що командир бригади аморальний дегенерат, і перевівся з посади головного сержанта на якусь помірну роль.
KRAKEN
Дамо слово про КРАКЕН російській пропаганді:
| « | Бійці Кракену відомі тим, що відвозили у невідомому напрямку тих, хто виявляв симпатію до Росії. | » |
З цього можна зрозуміти, що КРАКЕН - це база. Але якщо все ж детальніше, то КРАКЕН це новоутворений спецпідрозділ ГУР МО, що викликав страшенний дупобіль у кацапів під час звільнення Харківщини, через що руснява пропаганда не змогла вигадати нічого краще, чим віддзеркалити злочини своїх ж чеченців і вагнерівців. Тобто почали розказувати, що КРАКЕН виконує функції заград-загонів і складається з угаловніков (попри те що відсутність судимостей це одна з найперших вимог до рекрутів але ок)
Російський Добровольчий Корпус
РДК - військова організація з пгхавих москалів, складається з близька двохста добровольців. Хоч і з'явилась лише в 2022, корінням насправді йде до РПА - Російської Повстантської Армії, ще одної правої військової організації, котра воювала за Україну на Донбасі у 2014-2015 р. Здавалось би, яка мотивація воювати на стороні України може бути в російських націоналістів? А ось і може бути: бійці РДК вважають, що в рашці панує ніякий не хвашизм, а необільшовизм. Теза підкріплюється кгбістською молодістю хуйла, яскраво вираженим совкодрочерством у лінії російської пропаганди та в армії, спробами сформувати представника руского міра змішуванням рас і культур.
Що ж до бойової діяльності РДК, то, здається, вони дуже тісно співпрацюють з ГУР МО (якщо взагалі не є повністю підконтрольною їм організацією), займаються рейдами в Брянській і Білгородській області, на окупованих територіях України.
На травень 2023 остання операція РДК — рейд у Бєлгородщину на 8 км вглиб. Губернатор Бєлгорода був якийсь блідий коли відповідав на питання про ці події.
Наразі організація активно критикується укртві й іншими ліваками, серед яких часто з'являються навіть заклики закенсилити Буданова за співпрацю з руснею; у той же час правачки, на диво, якщо ж не захоплюються РДК, то принаймні поважають (як ось наприклад автор каналу Гетьманські пензлі, якого можете знати по Нуклеархії).
Персони
- Зеленський - президент
- Валерій Залужний - мега-суперстар, головнокомандувач ЗСУ (на жаль, вже колишній).
- Арестович - неоднозначний майстер заспокоєння народних мас, речник Офісу Президента, психолог, актор і словесний еквілібрист.
- Євген Карась
- Пес Патрон - цей пес найкращий в Україні, він живе в окопі...
- Рєзніков - був міністром оборони на початку вторгнення, зашкварився тим що за його керівництва міноборони закуповувало якусь хуйню по йобнутим цінам, був замінений кримським татарином.
- Slidan - відзначився вдалою пропагандистською роботою на початку вторгнення.
Меми
- Чмоня
- Медведчук
- Тракторні війська,
- Російський корабель та багато інших мемів війни
- Бавовна
- NAFO
Культура
Музика, література та фільми (останні 2 пункти на майбутнє)
-
Опис1
-
Опис2
Галерея Z-організмів
-
-
«Коли вже на гарматне м’ясо на алтар путіну?»
Галерея
Примітки
| |||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
