Інсталяція та перформанс

Матеріал з Драматика
Версія від 19:45, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ОБЕРЕЖНО! Шок-контент! Тільки для дорослих дядь та тітоньок!
Ця стаття містить текст або пікчі які можуть шокувати своєю кривавістю, жорстокістю або поганим смаком авторів.


Приблизно так...

Інсталяція та перформанс - дві форми т.зв. сучасного мистецтва. Використовують коли митцям тісно в традиційних формах (просто картина, просто музика, просто театральна вистава) і хочеться залучити глядача ближче до твору. Перформанс - це у більшості вистава, яку проводить автор\художник залучаючи глядача до дійства ближче аніж у звичному театрі. Глядач навіть може сам щось зробити, зімпровізувати, коментувати виставу, а не сидіти тихо і мовчки спостерігати. Інсталяція - це коли ти встановлюєш чергову гру собі на диск компьютера це специфічна форма презентації 3d об'єкту (хоч скульптури, хоч кімнати з меблями, хоч купи сміття) як твору мистецтва з яким глядач може взаємодіяти (мацати його, вмикати\вимикати, сидіти на ньому). Інсталяція може бути оздоблена будь якими додатковими ефектами - музикою на фоні, димом, запахом, усім до чого додумається невгамовна фантазія митця\автора. Теорія це добре, але перейдемо до прикладів цієї хуйні цього цікавого мистецтва.

Приклади перформансів

Бас Ян Адер

Ми ніколи не дізнаємось, чи помер Бас Ян Адер під час свого перформансу «У пошуках чудесного». У 1975 році нідерландець вирушив з півострова Кейп-Код на невеликому вітрильному човні, аби перетнути Атлантичний океан. Це, разом із серією фотографій Лос-Анджелесу, було частиною мистецького задуму. Розбитий човен митця знайшли в 150 милях від узбережжя Ірландії. Адер зник безслідно.

Orlan

У рамках проекту «The Reincarnation of Saint Orlan», який розпочався в 1990 році, французька художниця Орлан зробила собі серію пластичних операцій, кожна з яких транслювалася в режимі онлайн. За допомогою пластичної хірургії Орлан намагалася змінити свою зовнішність таким чином, щоб бути схожою на образи, які формують еталони краси, з відомих картин часів Ренесансу (наприклад, Венера Ботічеллі та Мона Ліза). Орлан називала власний проект «А struggle against the innate».

Mao Sugiyama

Приготування

Mao Sugiyama - довбонутий японський художник, що хірургічним методом в 2012 році видалив власні геніталії, бо нібито усвідомив себе асексуалом. Сугіяма спакував відрізані геніталії в подвійний пакет і поклав їх у морозильну камеру для збереження. Бажаючи використати органи для мистецьких цілей, він додумався приготувати та з’їсти їх сам, але незабаром вирішив, що було б набагато цікавіше згодувати їх комусь іншому. Рекламуючи оце усе в Twitter, Сугіяма уточнив:

« Органи були видалені хірургічним шляхом у віці 22 років. Мене перевірили на відсутність венеричних захворювань. Органи нормально функціонували. Я не отримував лікування жіночими гормонами. Їх отримає перший зацікавлений покупець, або я також розгляну можливість продажу групі. Приготую за бажанням покупця в обраному ним місці. Якщо у вас є запитання, будь ласка, зв’яжіться зі мною в DM або електронною поштою. »

Сугіяма організував публічний бенкет під назвою «Ham Cybele – бенкет століття». Близько 70 людей прийшли на подію в Токіо. Лише шість гостей замовили спеціальну страву від самозваного шеф-кухаря, і кожен із них заплатив за це задоволення близько 250 доларів. Серед них - 22-річна жінка, подружня пара, якийсь мангака та організатор. Усім було від 22 до 32 років. Інші 64 гості тільки дивилися на цей канібалізм і жували яловичину або м'ясо крокодила. Нарізавши хуй тонкими скибочками, Сугіяма за допомогою портативної газової плити обсмажив його з грибами та петрушкою. М'ясо виявилося дуже важким для пережовування і трохи шершавим. Кілька стурбованих місцевих жителів повідомили про Сугіяму та організаторів події в поліцію. Але виявилося що в Японії немає заборони канібалізму, тому влада мало що могла зробити. Сугіяму намагалися звинуватити у шахрайстві, але це ускладнювалося тим, що гості Сугіями відвідали захід охоче і не мали претензій до організатора. Зрештою влада зняла всі звинувачення.

Приклади інсталяцій

Чігару Шіота [1]

Посилання