The Hands Resist Him
The Hands Resist Him (Руки опираються йому) - картина американського художника Bill Stoneham, відома як одна з т.зв. "проклятих картин" та американська міська легенда. Створена була ще в 1972-74 роках, але свою славу здобула лише після розповсюдження інтернету.
Походження
Bill Stoneham як художник довгий час не мав особливої популярності і спокійно писав собі сюрреалістичні, символічні картини, працював також над деякими епізодами Зоряних Війн та відеоіграми. Картина була написана ним давно, ще в молоді роки і на довгий час про неї було забуто. Поки в домівки американців не прийшов інтернет і тоді почалося народження чергової міської легенди.
Згідно легенди, першим власником картини був редактор Los Angeles Time, що раптово помер після її придбання. Другим, актор середньої руки John Marley, що теж швидко помер в 1984-му після придбання картини. Родичі Марлі звернули увагу на кріпову картину і чомусь вирішили, що вона накликала на актора передчасну смерть. Картина відправилася до найближчої помийки, де її підібрали якісь пенсіонери. За іншою версією картину знайшла в якійсь старій броварні пара калліфорнійців.
На дворі настали вже 90-ті роки. Далі, згідно легенди, картина опинилася на стіні в дитячій кімнаті. Чому дорослим людям стукнуло в голову оздобити кімнату малої дівчинки такою специфічною картиною - невідомо. Не дивно, що мала почала серед ночі бігати до батьків і перелякано розказувати, що страшні діти на картині рухаються, а лялька без очей виганяє хлопчика за межі картини.
В 2000-му році картину виставили на EBay, припасувавши до неї усю цю кріпову історію про привидів мертвих дітей, замкнених в межах картини, мертвих власниках та переляканих дівчаток. Історія настільки сподобалася людям, почала обростати додатковими вигадками, набула потужного форсу, і на аукціоні початкова ціна картини злетіла зі 199 доларів до 1025.
Автор картини був вражений як його давній твір зафорсився і звісно був задоволений його мемізацією. На хвилі популярності він навіть запиляв цикл картин-продовжень (які не стали такими ж мемними та моторошними як перша) і трохи розвіяв містику (нажаль) щодо зображеного хлопчика та безокої кукли.
Мемологізація картини
Так як американці дуже полюбляють моторошні міські легенди, картина швидко потрапила в культурний обіг меморобів усіх штибів. Усім хотілося цікавої легенди і фактично усім було похій, що автор картини встиг розвіяти містику, розповівши, що на картині він зобразив себе самого у віці 5-6 років. Також він пояснив, що кукла тримає в руках раптово батарею, а не якусь містичну хрінь чи зброю. Але ж це не так цікаво, як вигадувати моторошні містичні історії.
-
Митець та автор картини -
-
Споглядай картину вночі -
Одягай це -
Майже аніме -
-
Відосики
Теорія проклятих картин
Картина ідеально вписується в тип тих творів, які любителі горрору відносять до "проклятих картин". Тут вам усе як по канону: загадкові моторошні персонажі, бентежна темрява, мертві власники, нічні кошмари, тривожність від споглядання.
Хлопчик, що плаче.
- Хлопчик, що плаче. Giovanni Bragolin (1911-1981). Італійський художник з Венеції, свого часу, запиляв цілий цикл портретів дітей, що плачуть. Цей цикл його і прославив - копії його картин в 1950-х та 1960-х були чомусь шалено популярними спочатку серед туристів, а потім друкувалися та продавалися мільйонними накладами по усій Європі. Легенда про прокляття почалася коли в Англії в 1985 році сталася велика пожежа в будинку, де, начебто, не постраждала тільки копія картини з хлопчиком. Потім поповзли чутки, що в наступних пожежах не лише в Британії, але і в Голландії, цілими залишалися також тільки репродукції цих картин.
Репортери роздули історію до того, що начебто художник аби вичавити з хлопчика сльози під час малювання, лякав його палаючими сірниками. А той з переляку прокляв художника "Бодай би ти сам згорів". Таку версію журналістам підкинули якісь спеціалісти по окультизму та медіуми - адже автор картин вже був на той момент мертвий і не міг нічого власне заперечити. Ці ж медіуми радили або позбутися репродукцій і оригіналів картин з житлових приміщень або добре ставитися до картин, тоді прокляття хлопчика не зашкодить нікому. До речі, художник спокійно дожив своє життя до старості і помер без допомоги пожежі.
-
Один з десятків "Хлопчиків, що плаче". Giovanni Bragolin -
Десятки варіантів від Джованні
Мученик.
- Мученик . Невідомий автор. Картин яка начебто була написана власною кров'ю змішаною з фарбами, якимось схибленим художником, що суїциднувся одразу після її написання. [1].
- Крик. Єдвард Мунк. - меметична картина норвезького художника, про яку є окрема стаття.
Здіслав Бексинський
- Картини Здіслава Бексинського.
Польського художника Здзіслава Бексінського іноді порівнюють з Гігером за похмурість і глуху безвихідь картин. Непідготовлену людину може ввести в ступор те, що там зображено. Ніяких назв своїм роботам автор не давав, перекладаючи цю працю на організаторів виставок і глядачів. Здзіслав Бексінський ніколи не малював обкладинки для метал-команд - але це не завадило йому отримати такий собі культовий статус серед металістів старої школи, похмурих блекарів та депресивних думерів, що регулярно крадуть його картини для своїх обкладинок та буклетів.
Незважаючи на це в житті пан залишався доброзичливим, сором'язливим і милим чоловіком. Але це не вберегло його від неприємностей і трагічної смерті - від ножа 17-річного сусіда по будинку, який вирішив убити художника через те, що той не дав в борг. Є версія, що пацан прирізав художника разом зі своїми подільниками, такими ж малолітніми довбойобами. Сімнадцять ударів ножем і одним видатним сюрреалістом стало менше. Сумно, бат тру.
-
-
-
Страшно? -
-
-
-
-
"Тривожні" картини
Трохи осторонь, але близько до теми, стоять "тривожні "картини, які не отримали слави небезпечних та проклятих, але викликають у глядачів неприємні і кріпові відчуття під час споглядання.
Див. також
Посилання
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
