Сомалі
Сомалі – відома страна побєдівшего анархо-капіталізма в Африці, що переживає анархію та еталонний пиздець усіх сподівань протягом останніх десятиліть, з передбачувано фантастичними результатами - середньою тривалістю життя в 48 років, масовими вбивствами, розрухою, епідеміями та голодом. Не один рік вже гордо займає перше місце в рейтингах найгіршої для проживання країни в світі. Однак це не дивно, оскільки країна раніше контролювалася напів-комуністичними придурками, напів-племінними вождями, що вважали себе розумнішими за усіх оточуючих.
Сомалі не для слабких білих хлопчиків.
В Сомалі майже завжди було погано жити - бідна земля годувала погано, тільки транзитна торгівля щось там могла приносити. Більшу частину історії ці землі або були нікому не потрібні з великих завойовників (араби, римляни), або місцеві вожді не могли один одного побороти, щоб нарешті зібрати країну докупи. Британці та італійці прийшли сюди своїми військами тільки коли в інших частинах Африки вже мало що можна було відхопити і як раз відкрився Суецький канал.
Експорт країни наразі включає шкури, вугілля, наркотики та металобрухт. Імпорт - зброя та захоплені в Червоному морі кораблі. Офіційними національними розвагами є насильство, піратство, викрадення білих, індусів та інших повзпроходьків заради викупу і випасання кіз. Оскільки в Сомалі не було нормального уряду ніколи, ця країна - улюблена країна теоретиків-лібертаріанців. Проте всій солодкій анархії прийшов кінець, коли ісламісти-моджахеди захопили пів-Сомалі і ввели свої закони шаріату. Адже ісламісти та анархісти не дуже поважають один одного і не бажають ділитися один з одним владою, тому фактично Сомалі як собоорної держави вже давно не існує (хоч і федеральний уряд за допомоги миротворців Африканського Союзу все-таки контролює столицю Могадішо і околиці з змінним успіхом), а на її території існують вельми ворогуючі між собою кілька невеликих держав: з найбільш яскравих це федеральний уряд (той що в теорії мав би контролювати всю країну), мусульманський халіфат, республіка Пунтленд (не плутати з Путінленд) і реслубліка Сомаліленд (частина Сомалі, що раніше була під Британією. Хоч і країна ніким не визнана, але певно найкраща за рівнем життям. В порівнянні з іншими угрупуваннями Сомалі, звісно)
-
Сомалі розвалилася приблизно на такі утворення.
-
Або такі. Бо насправді хій хто знає як на місцях лежать кордони.
-
Одна з причин пиздецю в Сомалі це попередня комуняцька влада, що напала на Ефіопію, щоб реалізувати ідею "Великого Сомалі", але посмоктала.
Огаденська війна та диктатура Могаммеда Сіада Барре
Одна з ключових причин сучасного пиздецю та анігіляції Сомалі як країни криється в подіях часів правління місцевого найрозумнішого диктатора Барре та його "маленьких переможних війн". Cіад народився приблизно в 1912-1919 роках і був родом з чергового середнячкового місцевого клану, починав в італійській колоніальній поліції і навіть вчився в Італії в військовій академії. В 1960-му році Сомалі проголосила незалежність, і Сіад як і багато з його колег диктаторів, отримав непогану посаду у війську нової країни. Через 9 років він і його друзі офіцери замутили заколот і захопили владу.
З 1969-му році Сомалі, щоб отримати від СРСР зброю, гроші та інженерів, офіційно проголошує курс на побудову соціалізму. Країна на той момент була ще відносно ціла і не розйобана, хоча населяли її здебільшого неграмотні кочівники і нищуки-селяни. В 1977-му році Сіад вирішив, що треба приєднати "ісконно сомалійський регіон Огаден", забравши його у Ефіопії. Через те, що СРСР підтримував в той час як і Сомалі так і ефіопських комуняків, які нещодавно скинули свою королівську династію і сралися з дрібними вождями, радянське керівництво неприємно охуївало коли сомалійці поперли на танках завойовувати Ефіопію. На той час у Сомалі були одні з найкращих Військово-повітряних сил в Африці, створені і куплені у СРСР, і це призвело до значних початкових успіхів на фронті. Але згодом армія надірвалася, танки попалені, а авіація частково збита ефіопами та кубинцями (так, в той час кубинці власноруч воювали в багатьох африканських війнах) і всі завоювання через рік були пройобані.
Звісно, що це призвело до великого незадоволення сомалійців, місцеві вожді та сєпари на місцях активувалися і почали жваво воювати вже проти Барре всередині Сомалі. Пройоб армії в Огаденській війні призвів до того, що старіючий диктатор почав втрачати хватку паралельно посилюючи репресії в провінціях. В 1980-х в Сомалі почався вже справжній пиздець - клани повставали один за одним, на місцях адміністрація фактично вже не слухалася столиці. Барре вирізав їх та бомбардував міста та села повсталих але це не допомагало - власне так Сомалі почало обростати руїнами, почався голод, а зброя тепер була у кожного на руках. Столиця Могадішо теж стала місцем боїв з 1990-го року, місцеві клани вже не стільки билися проти диктора скільки різали один одного у спробах захопити собі сфери впливу. Барре вже нічого не міг утримувати і зїбався з країни.
Пірати Сомалійського берега.
Сомалійці що живуть на березі - відомі сучасні пірати. Але вони не схожі на отих ваших піратів з диснеївських дитячих історій. Частина піратів - ісламісти (що ідейно набігають на торгові кораблі невірних), частина - похуїсти та жебраки, яким просто хочеться їсти не лише пісок та землю, а і чогось смачненьке. Завдяки тому, що Сомалі знаходиться поблизу Суецького каналу, його води є одними з найжвавіших у світі. Щороку поряд з Сомалі проходить близько 20 000 кораблів. Ці кораблі, набиті коштовним китайським та японським крамом - ласі шматки. Деякі з них навіть належать іншим африканським країнам, які менш гівняні ніж Сомалі. Роками сомалійці жили в постійному стані насильства, бідності та відчаю, втрачати їм було нічого. Їм було боляче спостерігати як світове багатство пропливає повз. Тоді цим неграм нарешті спало на думку, що треба робити щоб покращити своє становище.
-
Сомалі - це весело якщо ти вмієш поводитися зі зброєю.
-
Американці доволі частіше ниють що їм потрібна революція, та радикальні зміни в країні. Ну тоді їм потрібно в Сомалі.
-
Типове фото зі столиці країни.
-
Його сім'я тепер має їдло і не здохне з голоду ще деякий час.
Битва в Могадішо (Вікіпедія)
Епічна битва, що відбулась у 1993, коли американці разом з ООН вирішили нарешті принести сомалійським дикунам трошки демократії. На той момент вся країна вже була надійно розкана в руїни, а центральний уряд нічого не конролював. Усе почалось давним-давно у далекій-далекій галактці з того, що миротворці ООН, які компактно сиділи в опорних пунктах і не дуже лізли на дикі території, захотіли проінспектувати склад якоїсь тяжкої зброї Сомалійського Національного Альянсу (одна з фракцій у громадянській війні), але справедливо-несправедливо були послаті нахуй бойовиками СНА, і ООНівців почали закидувати гранатами. Зважаючи на відсутність у миротворців ООН броньованої техніки (РАПТОВО! на ворожій території!) й незнання місцевості (ще раз РАПТОВО), це не дуже добре закінчилось і багато миротворців стали героями.
Тож America вирішила втрутитись і відправила 15 гелікоптерів та іншої техніки для арешту двох генерал-лейтенантів СНА. Спеціальну військову операцію планувалось закінчити за годину, але вона затягнулась на два дні - три американських гелікоптери UH-60 "Чорний яструб" (компанії Сікорського, тож пишаймось) було збито з РПГ-7 в якихось місцевих єбенях, і вцілілим довелось два дні тримати кругову оборону від натовпів рагулів-тубільців, котрі трохи не зацінили прилетілі з неба американські демократичні цінності. У результаті американська колонна бронеавтомобілів змогла пробитись до оточених і врятувати їх, але 17 американців усе ж загинуло (проти приблизно 300-2000 сомалійців, тобто з відношенням 1:10 або 1:700)
Операція спричинила резонанс у суспільстві через дві причини:
- ще з 1970х, після В'єтнаму, армія США ніде не зазнавала таких великих втрат;
- у медіа просочилось відео, як сомалійці змогли дістати одного загиблого американського солдата і радісно тягали тіло зі собою по вулицях. Це дуже вразило американське суспільство.
З тих пір американці (знову після В'єтнаму) вирішили втручались своїми силами в сторонні конфлікти дуже нечасто й обережно. А ООН остаточно забила прутня на Сомалі як на абсолютно кончену країну, яку неможливо виправити. Всі війська було виведено, а програми гуманітарної допомоги згорнуто (бо всю їжу місцева кланова еліта все одно привласнювала собі, а потім обмінювала на зброю за кордоном)
Ця битва знайшла велике відображення в культурі, а саме в доволі популярній грі 2000х Delta Force: Black Hawk Down, а також у фільмі "Падіння «Чорного яструба»", що отримав два оскари.
Повз кумедні факти
- Смоктач деякий час був на сомалійському домені .so.
Читати далі
Посилання
| |||||||||||||||||||||||||||||||
