Михайло Поплавський: відмінності між версіями
Imported from text file |
Admin2 (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 91: | Рядок 91: | ||
== Посилання == | == Посилання == | ||
* [https://web.archive.org/web/20150326033205/http://dramatica.org.ua/Поплавський Архівна версія статті] | * [https://web.archive.org/web/20150326033205/http://dramatica.org.ua/Поплавський Архівна версія статті] | ||
* [https://web.archive.org/web/20220118022149/https://drama.kropyva.ch/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9F%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Архівна версія статті_2] | |||
* [http://poplavskiy.com/ Особистий сайт] | * [http://poplavskiy.com/ Особистий сайт] | ||
Поточна версія на 16:01, 3 серпня 2024
Михайло Михайлович Поплавський (Міх-Міх, Поплавок) — співочий (і танцюючий тупцюючий на місці) ректор, за сумісництвом бізнесмен, професор, політик, ресторатор і просто няўна особистість. Шанувальниками вважається ледь чи не мега-зіркою української естради рівня Петра Щура Павла Зіброва.
Видатний життєпис
Поплавок до успіху йшов
Усе почалося у 1971 році, коли сабж став директором сільського будинку культури. І все було б нічого, якби сабж не вирішив вийти на вищий рівень і заявити про себе. Для цього він подався гризти граніт науки: вивчився у КДІКу, де і став спершу старшим викладачем, потім доцентом, професором (як не дивно, з однією Ф), завідуючим кафедри, далі — деканом факультету... ну, а в 1993 році його, не довго думаючи, призначили ректором цього ж вишу. І понеслося...
Олдфаги можуть засвідчити, яким третьосортним був колись той виш, але Міх-Міх неабияк узявся за реформи. Спершу була змінена назва вишу (тепер це КНУКІМ, у народі кажуть "Поплавок"), і то була чи не найменша зі змін. Головне — змінилася стратегія його просування — наш захоплений культурою ректор вирішив пропіарити свій навчальний заклад (і заодно себе, зазначимо без зайвої скромності), взявши до рук і підставивши до рота мікрофон. Незважаючи на відсутність голосу, він вирішив бубніти в мікрофон пісні. Усім запам'яталися такі пісні, як "Юний орел", "Кропива", "Хава нагіла" (ой вей!), "Шаланды, полные фекалийкефали", "Блюз еротичних думок" та інші хіти у його виконанні. Як каже Вікіпедія, «концерти Поплавського добре оснащені технічно, відрізняються багатою "хореографією"». однак дозволимо собі засумніватися в танцювальних здібностях сабжу (на сцені він просто тупцяє на місці у ритм і додає лулзів своєю жестикуляцією — мабуть, його повненькі руки накачані гелієм, що їх так і тягне догори), але факт той, що навколо нього на сцені завжди присутня зграя фапабельних студенточок у вбранні, яке свідчить чи то про відсутність комплексів, чи то про наявність особливого порядку здачі іспитів та заліків у "Поплавку", ну і тема буферів буває розкрита.
У результаті маємо неєбічний ПРОФІТ у вигляді 100500 тонн бабла, яке наш герой підняв на продажу дисків, квитків на концерти, ну і на оплаті навчання в університеті, який неабияк популяризував. Також сабж показав себе як талановитий бізнесмен, наставивши на трасі Київ-Одеса своїх заправок, готелів і ресторанів, де готують 9000 50 видів вареників і гордо продають жахливу на смак мінералку з його приватних свердловин (а смак такий, неначе з унітазу). Учіться, дітки, як треба діставати профіт! Пошана пану ректору!
З іншого боку, КНУКІМ як був третьосортним інститутом, так і залишився ним. І не варто забувати про корупційні схеми, пов'язані з цим вишем. Той же славнозвісний Київський університет культури (КУК) є фактично приватним "вишем"-прокладкою, який працює на базі державного КНУКІМу, тобто фізично КУК не існує, але кошти за навчання на бакалавраті/магістратурі бере, причому видає дипломи... КНУКІМу. Парадокс? Аж ніяк, просто відмивання грошей.
На десерт: ходили чутки, що коли міністром культури була О.Білозір, Міх-Міх практично відкривав двері до її кабінету ногою і міг витребувати будь-які гранти з бюджету "на організацію концертів". Мабуть, кожен мріє про таку впливовість.
Співочий політик
Міх-Міх відомий не тільки як "співак" і ректор, але і як політик. Поплавський двічі був депутатом Верховної Ради, але якоїсь особливої активності ніколи не проявляв, хіба що був одним з тих депутатів, які проголосували за "закони 16 січня". Як не дивно, але співочому депутатові це зійшло з рук.
Однак улітку 2019 року Поплавський раптово став очільником Аграрної партії України і навіть намагався пройти у ВРУ разом із самим Олегом Винником, який теж якогось біса вирішив податись у політику[1]. Не вийшло.
Творчість
Про творчий доробок Поплавського можна розповідати надзвичайно довго, але все-таки краще один раз послухати його чудові композиції, ніж сто раз прочитати про них. Насолоджуйтесь, і не забудьте потім висповідатися.
Критика
| « | З цим парадоксом заїбався я – Не хочу більше я дивитись на блядєй, |
» |
— Митець про Міх-Міха |
Існує небезпідставна думка, що Поплавський — еталон бездарного співака шароварника й жлоба-рагуля в одній особі. На це вказує і творчість Міх-Міха (особливо стереотипна тематика пісень про сало-вареники-борщ і культивація образу "кумедних хохлів"), і його корупційні схеми, пов'язані з КУК, і його політична "діяльність".
Галерея
-
Легка еротика -
У домашньому -
Наш Бетмен
-
"Батьківська хата" пригощає! 50 видів вареників! OM NOM NOM NOM!
-
Міх-Міх морально готує свинтуса до невідворотного майбутнього — стати салом на столі у "Батьківській Хаті" -
Та сама свинка, тільки на столі
-
Ну чим не Елвіс?
-
Ця студентка успішно здала іспит! -
Вони всі успішно здали залік!
-
Кропивач пам'ятає -
Потужний дует, чи не так? -
Варенички маестро
-
Нас має бути 52 мільйони!
-
-
Косплеїть Нео -
Міх-Міх молодий душею! -
Десь у підвалах СБУ
-
-
А ще Поплавський пише книжки!
-
Див. також
Примітки
Посилання
| ||||||||||||||||
