| «
|
- - Це чому ж я дурень? - обурився я.- Ні, постривай, це чому ж я дурень?
- - А хто ж, по-твоєму, гівно в комунізмі тягати буде? А тепер мовчи, наближаємося.
- Питання цей таке просте і задане таким глузливим тоном, гримнуло мене, немов обухом по загривку. Спочатку воно не здався мені нерозв'язним, але це було перше в моєму житті
питання про комунізм, на яке я не знайшов відразу, що відповісти.
- До того усе було абсолютно ясно: кожен працює як хоче і скільки хоче, по своїх здібностях, отримує ж чого хоче і скільки хоче, тобто по потребах. Було абсолютно ясно,
що, допустимо один бажає бути сталеваром - будь ласка, працюй на благо усього суспільства і на своє благо, звичайно, бо ти рівноправний член цього суспільства. Захотів бути учителем - будь ласка, всяка праця у нас в шані! Захотів бути хліборобом - що може бути почесніший чим годувати людей хлібом! Захотів в дипломати - шлях відкритий! Але хто ж возитиметься в каналізації?
- Невже знайдеться хто-небудь, хто скаже: так, це моє покликання, тут моє місце, а на більше я не здатний? На острові Утопія цим займалися арештанти, як ми зараз. Але в комунізмі ні
злочинності, ні в'язниць, ні губи, ні арештантів не буде бо немає чого скоювати злочини - усе безкоштовно. Бери, що хочеш,- це не злочин, а потреба, і усі братимуть по своїх потребах, це основний принцип комунізму.
- Ми перевернули треті ноші, і я переможно заявив:
- - Кожен чиститиме за собою! А крім того, машини будуть!
- Він з жалем подивився на мене.
- - Ти Маркса читав?
- - Читав,- запально відповів я.
- - Пам'ятаєш приклад про шпильки: якщо робить їх одна людина, то три штуки в день, а якщо розподілити роботу серед трьох, один дріт ріже інший заточує кінці, третій хвостики приробляє, то вже буде триста шпильок в день, по сто на брата. Це розподілом праці називається. Чим вище міра розподілу праці в суспільстві, тим вище його продуктивність. У кожній справі має бути майстер віртуоз, а не любитель, не дилетант.
А тепер уяви собі хоч би місто Київ і як півтора мільйони його мешканців, кожен для себе, каналізацію прокладають і у вільний від громадської діяльності час чистять її і підтримують в справному стані.
А тепер про машини. Маркс пророкував перемогу комунізму у кінці XIX століття але тоді не було таких машин, значить, і комунізм був у той час неможливий, так? Зараз теж немає таких машин, це означає, що зараз комунізм теж неможливий, так або ні? І доки таких машин немає, хтось повинен колупатися в чужому лайні,- а це, вибачте, не комунізм. Допустимо, коли-небудь зроблять такі машини, але хтось же повинен буде їх настроювати і виправляти, а це теж, напевно, не дуже буде приємно; невже у когось буде і справді потреба усе своє життя займатися тільки цим.
Ти ж підтримуєш теорію Маркса про розподіл праці, або ти не марксист?
- - Марксист,- промимрив я.
- - Ми наближаємося, тому декілька додаткових питань питань для самостійного роздуму.
:Хто в комунізмі закопуватиме трупи? Самообслуговування - або любителі у вільний час цим займатимуться? Та і взагалі в суспільстві дуже багато брудної роботи, не все ж дипломати і генерали.
- Хто свинячі туші обробляти буде?
- А ти в рибообробному цеху був коли-небудь? Рибу подають, її вмить обробляти потрібно і ні хріну не механізуєш, як бути? А хто вулиці местиме і сміття вивозити? Та вивезення сміття вимагає зараз кваліфікації, і чималою і дилетантами ти не обійдешся. А офіціанти будуть при комунізмі? Зараз ця прибуткова справа, а коли гроші ліквідовують, як тоді? І останнє: той, хто зараз про чищення гівна ніякого поняття не має, товариш Якубовский, наприклад, чи зацікавлений він в тому щоб настав коли-небудь такий день, коли він сам своє гівно за собою прибирати буде? Ну роздумуй і мовчи, наближаємося...
|
»
|