Енциклопедія Драматика:Інкубатор/Свидригайло
|
Свидригайло Ольгердович (лит. Švitrigaila, біл. Швитригайла, катол. Болеслав) - не плутати зі Скиргайлом Ольгердовичем - Великий князь Литовський, а згодом і Великий князь Руський. Цікавий своїми багаторічними срачами з родичами за престол, релігійними срачами, срачами з сусідами та й взагалі, невтомна, цікава та амбітна людина, що не боялася конфліктів та проблем. Борець за незалежність Великого князівства Руського з-під панування Литви, чий престол захопив його брат. Спирався на підтримку руської шляхти, хоча сам був переконаним католиком (на стільки переконаним, що для переконливости спалив київського митрополита). Після поразки у громадянській війні оселився на Волині і оточив себе українцями, до яких мав значний пієтет. Аби Свидригайло не надо сумував через свою поразку та не починав ще одну громадянську війну, його супротивник Сигізмунд Кейстутович виділив йому цілісіньке Волинське князівство, у якому наш герой затишно собі князював до своєї кончини у 1452-му. Прапраправнук короля Данила та правнук короля Руси Юрія І Львовича.
Біографія
| « | Гідно поховавши Вітовта у Віленському замку, польський король Ягайло поставив над Литовською державою свого рідного брата Свидригайла, що був двоюрідним братом Вітовта. Це був чоловік запальний, непостійний, ненажерливий п’яниця. | » |
— Алессандро Ґваньїні[1] |
У культурі
Галерея
Цікаві факти
Див. також
Покликання
- Свидригайло Ольгердович
- УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ЛИТВИ І ПОЛЬЩІ (СЕРЕДИНА XIV - ПЕРША ПОЛОВИНА XVII СТ.)
- СВИДРИГАЙЛО
- Спроби збереження української державності в складі Великого князівства Литовського
- ГВАНЬЇНІ "Хроніка Європейської Сарматії"
Примітки
{{#invoke:Navbox|navbox}}