Гібридна війна

Ізоляція Ця стаття ізольована від решти Драматики. Пересічний читач лише дивом зможе на неї натрапити. Щоб це виправити, треба пересвідчитись у наявності: Численних посиланнь на інші сторінки в цій статті Численних посиланнь на цю сторінку в інших статтях Принаймні одного шаблона (у який ця стаття теж буде додана) Розділу "Див. також" Категорії

Гібридна війна - спосіб війни, який ведеться фактично без військових дій і знищення/захоплення суперника, лише засобами психологічного впливу (пропаганди). В цьому плані ГВ дуже сусідить з маркетингом за передумовами появи.

На жаль, актуальний для України, і не лише з 2014 року.

Новомодне слівце

Гібридна війна потребує більш-менш розвинених ЗМІ, а тому до 20 ст. її приклади були одиничні. Так наприклад можна було пускати чутки, підставляти факти, запускати шпигунів, які переконували ключових осіб держави-ворога, що боротьба беззмістовна чи сварили їх. Але ці дії потребували такого напрягу і були настільки відносно малоефективні, що легше було зібрати голоту, озброїти її вилами і піти захопити територію силою.

Першим більш-менш схожим на сучасний методом гібридної війни було скидання листівок на теориторії ворожої держави від імені її уряду, мовяв нам капець і треба класти зброю, або що вороги насправді хороші. Тут треба провести чітку лінію у всьому цьому: гібридна війна має на меті викликати у ворога зневіру, а не залякати його і ще більше озлобити. Тим не менш і це працювало не дуже, оскільки поширювалася інфа слабо (не існувало каналів якими робітник міг її понести), а уряд який контролював територію міг запросто попередити про таку товстоту і вона сприймалася як туалетний папір.

Із формуванням мережі мас-медіа, виявилося, що через індивідуальні ящики в квартирі кожного дуже зручно вкладати людям щось уніфіковане. Радіовистава про наліт марсіан викликала реальний страх більшості слухачів. Отоді з'явилися перші спроби щось підняти, аби убивати ініціативу ворога. Але що в радіо, що в зомбоящику було не достатньо варіантивності і інтерактивності: всім транслювалося щось одне, прості смертні так само як і раніше могли переповісти це хіба знайомим.

Вірю - не вірю

Паралельно з цим у другій половині ХХ ст. почали проводитися експерименти на мишах і людях, які показали різні цікаві ефекти:

Рівень конформізму

1. 10% людей є абсолютними конформістами і будуть видавати ту іформацію, яку схвалює їх оточення, незалежно від її відповідності реальності.
2. 65% людей є відносними конформістами, які будуть видавати нереалістичну інформацію, якщо їх добре і постійно нею годувати.
3. Решта є тими, для кого вагомо перевірити інфу власним досвідом і не вірити тому, що каже мама/друг/колеги.

Цей механізм еволюційний і більш того корисний. Ніхто ніколи не знає в яких умовах доведеться виживати і як змінювати свої судження. І якщо б 100% людей були упоротими довбойобами, які б усе перевіряли і не готові були діяти доки не певні в об'єктивній науковій істиності наказу, то кожного дня ми б мали нову революцію в компанії з 10 людей. Це було би дуже прогресивне суспільство, яке би швидко було завойовано тупішими, але практичнішими аналогами. Власне, є ймовірність, що десь так воно і сталося в минулому.

Абсолютність конформізму.

1. Він не абсолютний. Якщо кинути рандомних три особини в клітку, з них буде 1 лідер. Інших 3 інший лідер, ще 3 ще лідер. Решта прислужники чи опущенки.
2. Якщо кинути трьох лідерів в клітку, серед них після пертрубацій все одно буде 1 лідер, прислужник і опущенка.
3. Якщо кинути трьох прислужників/опущенок в клітку, серед них після пертрубацій все одно буде 1 лідер, прислужник і опущенка.

Лідерство і відповідальність приходять до людини не від Бога чи генів, а по ситуації. Хто перший встав, того і капці.

Таким чином людське суспільство це комок доволі поносистого лайна, в якому більшість це підараси лояльні до будь-чого, що дозволяє стабільно жити в даних умовах.

Інтернет

Творці інтернету мабуть дуже вразилися, що мережа, яку вони вланували як засіб просвітлення, перш за все стала вмістилищем спілкування і порнографії. Про останнє в іншій статті, а от спілкування лишається таким самим. Але інтернет дає 2 вагомих наслідки:

1. Інтерактивність та індивідуальність. Можливість взаємодіяти кожному з кожним особисто. Це суттєво різнить його від інших ЗМІ.
2. Масовість каналів інформації. Кожен з гівна і палок (без мільйонів інвестицій) може вибудовувати такі канали поширення, які захоплять всю авдиторію, яку він подужає.

Таким чином інтернет став ідеальним середовищем для нового типу боротьби - з індивідуальною впевненістю та довірою.

Повоюєм?

Може здатися, що ГВ - не війна. І це дійсно так. Просто українська не виявилася настільки гнучкою, аби вигадати якесь інше поняття, та і люди поки не бачать за цим іншої якості.

З війною ГВ має спільними лише цілі. Знищення ворога відбувається не фізично, а психологічно знищується впевненість у невигідних позиціях у тих, хто мав би бути ворогом.

І так, ще однією передумовою для виникнення ГВ стало зниження популярності на фізичне усунення людей, яке сьогодні явно перетворить планету на палаючу опромінену кулю.

До чого тут Україна

Гібридна війна велася і ведеться Кремлем за території не лише пн сх, а й усієї України. Аби завести російські війська в Крим, достатньо було просто 10 років мити мізки російськими каналами. Жодних бомбардувань. Результату досягнуто.

Там де не стільки готових вірити мускальському карлику, сіється паніка і зневіра в лідерах. Тут цікаво інше - саме по-собі викриття злодюжництва того ж Пороха це річ потрібна. Але коли воно робиться підсилено, винятково Пороха (без аналогічного масштабу увагам до злодюжництва інших), виходить цікавий ефект.

Таким чином Яник під час якого золотновалютні резерви України упали вдвічі без жодних криз це хороший президент, а Ющенко і Порох під час яких вони в цілому значно зростали (крім кризових 2008 і 2014 років) - погані президенти. Чому? Бо так кажуть по тєлєку і в рекламі на ютубчику, так пишуть у пресі і інтернет-статтях. Цифри? Нахуйя?

The Зеленський moment

Особливою подією стала розкрутка ЗеКуколда у перших 3 місяцях 2019 року. Зроблена вона за рахунок трьох факторів:

1. ЗеОбраз на ТБ
   1. 20 років срав на політиків і політику у 95-му кварталі. Здобув імідж свого поганяли на ворожий олігархат.
   2. Останні 3 роки знімався в ролі крутого презика в дебільному ТБ-серіалі для бидла. Анон серіал не дивився, прошу доповнити.
2. тотальна і масова інтернет і реальна реклама. звідки бабки - інше питання в іншій статті. Головне - кожному ішов свій посил через інтернет. Зеленський не обіцяв нічого конкретного, лише покривав гівному конкурентів.
3. Нова людина (тм), яка ще не була в системі (тм). Чомусь рандомного двірника народ так не обирає. Хуйня якась

Насправді, кампанія Зеленського є конкретним і повноцінним випадком інформаційного "підкопу" під різні особливості інтелекту слабкої людини. Більше емоцій, менше конкретики. Навіть не запалиш.