Журба

Матеріал з Драматика
Версія від 19:49, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Допиши кілька слів зі свого досвіду
Ми дописуємо Драматику разом і ця стаття потребує твоїх думок для повноти. Натисни "редагувати" згори сторінки чи розділу.

Файл:Zyrba 1.jpg
Канонічно

Журба (печаль, почуття втопи) — дуже старий мем української культури, який багатократно юзав Великий Шева. Журбинка може наздогнати кого-завгодно, часто це загрожує вдалою спробую втопитися.

Шаблон:TOC left

У реальному житті

У реальному житті все не так, як насправді. Той, хто хоч раз випробовував свою психіку журбою ніколи більше не зможе забути це почуття.

Чому?

Справа у тому, що журба — негативно офарблена емоція, яка виникає в результаті значної незадоволеності людини в будь-яких аспектах її життя. Не завжди це так просто та можно виправити.

У Шеви

Шева юзав цей мем у багатьох своїх творах, а саме у творах про хардову жіночу долю.

У "Катерині"

Катерина, покохавшись з москалем, через свою наївність, стала матір'ю одиначкою. Після того, як москаль її кинув та її позбавили домівки, вона пішла і з ЖУРБИ втопилася. Не кохайтеся з москалями, ось така хуйня, малята.

В українських письменників

Журба — то є традиційна цеглина фундаменту української літератури. Там, де письменник захоче показати, як тяжко українцю в цьому несправедливому світі, неодмінно вкине "журби". "Журбу" додають залежно від смаку письменника, від гомеопатичних доз до сотень сторінок патентованої справжньої української журби, як у клясиків.

Див. також

  • СУП — то справжня українська печаль.