Гра Престолів

Матеріал з Драматика
Версія від 19:48, 2 червня 2024, створена Maintenance script (обговорення | внесок) (Imported from text file)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ця стаття наче дім з вибитими вікнами
Відновіть ілюстрації або додайте нові. Це сумно читати без пікч.


Гра Престолів (анґл. Game of Thrones) — один із найпопулярніших серіалів, знятий за мотивами серії книг «Пісня льоду та полумʼя» Джорджа Мартіна. Сюжет кожного сезону серіалу, починаючи від першого, дедалі більше відрізняється від книжок, за мотивами яких його знімали, і ставали гірше одна за одну. Премʼєра вийшла у 2011 році. Переклад з українським акцентом книг і мап можна поглянути тут від Бродового.

Опис серіалу

Серіал вирізняється великою кількістю сексуальних сцен, які прийдуться до вподоби майже кожному: від людей традиційної орієнтації до відвертих збоченців. Тут є секс звичайний, груповий, секс із карликом, секс лесбійський та гомосексуальний, є інцест, ґеронтофілія, секс близнюків біля трупа їх власного сина. Вистачає і навколосексуальної тематики: оголені жінки та чоловіки, петінґ, у тому числі між братом і сестрою, жарти на сексуальні теми. Що стосується сюжету, то він складається з інтриг, змов, ґуро, як наслідок попередніх пунктів, та помірно низької концентрації надприродніх сил. Самі ж події відбуваються у вигаданому світі, який застряг у середньовіччі, тому всі вищеназвані змови та інтриги гармонійно поєднуються з феодальними війнами.

Декорації в серіалі виконані на високому рівні. Вони створюють своєрідний колорит і показують кожну область або місто зі своїми особливостями. Разом із героями глядачі мандрують від помірно-холодної півночі королівства до теплої і вічносмердючої столиці. Від високого замку, розташованого в горах на скелях, до далекого заморського міста, напівзатопленого морем. Він холодних земель за північними межами королівства до пустель на півдні держави. Від плодючих земель одного континенту до неораного степу іншого, де кочуюють дикі войовничі племена.

Серіал також має епічну ввідну мелодію, написану расовим персом رامین جوادی‎‎. Породила не менш вінрарні кавери.

Місце дії

У вигаданому світі, де відбуваються серіальні події, є три великих континенти — Вестерос, Есос та Соторіос. Останній континент не служить місцем дії взагалі, на другому, Есосі, розташовані кілька міст-держав і Дотракійське море — великий степ, де кочують дикуни. Є на ньому також і руїни старих імперій та різні темні небезпечні місця, притаманні будь-якому фентезі. Однак найбільшою сценою, де відбувається екранне неподобство, є Вестерос. Північна частина Вестероса, де мешкають здичавілі племена, відокремлена від королівства Стіною 210 метрів заввишки, а сама держава складається з семи частин, які колись були незалежними королівствами. Кожна область керується грандлордом, якого призначає король (втім, посада переходить від батька до сина) і має свої особливості:

Північ — північна частина королівства, розмір якої дорівнює всім іншим частинам, разом узятим. Служить надійним щитом держави від племен, які живуть за Стіною.

Залізні остров — архіпелаг на заході від континенту Вестерос, населений стереотипними вікінгами. Річні землі — потенційно дуже багата область приблизно в центрі держави, яку надто часто захоплювали та грабували в минулому. Захід — не дуже велика область, грандлорди якої володіють золотими шахтами. Як наслідок, доволі багата й могутня. Долина Арен — високі важкопрохідні гори, плодючі чорноземи, дикуни в лісах. Обшир — те, чим могли би стати Річні Землі. Велика за територією, дуже багата область, лорди якої здатні привести на поле бою 80 тисяч вояків. Штормолам — не дуже велика за розмірами частина королівства, але землі її відносно плодючі, тому Штормолам має певні багатство та силу. Королівські землі — земля, яка належить особисто королю. Невелика смужка землі та кілька малих островів. Дорн — пустеля на півдні держави. Єдина область, яка приєдналась до королівства добровільно, шляхом укладання династичного шлюбу.

Сюжет

За триста років до початку подій, що показують у серіалі, Ейгон Завойовник зі своїми сестрами підкорив більшу частину континента Вестерос. Його династія практикувала шлюби між близькими родичами, внаслідок чого королі Тарґарієни завжди балансували на межі божевілля. За таких обставин утримувати трон їм удавалося лише за допомогою драконів, але коли летючі вогнемети поздихали, династія була приречена. Представником нової династії став Роберт Баратеон, який на момент початку серіалу відправився у подорож через половину континенту, щоби запросити до столиці свого старого друга, Неда Старка. Прийнявши пропозицію стати Рукою Короля (аналог премʼєр-міністра), Нед зʼясував, що держава знаходиться у вкрай скрутному фінансовому становищі, королева народила дітей від власного брата, а за морем почали діяти представники старої династії. Спроба лорда Старка навести лад у цій божевільні призвела до смерті короля, його власної страти та громадянської війни, під час якої Дейнеріс Тарґарієн зібрала могутнє військо, а на півночі від королевства, за Стіною, що відділяє його від безмежної тундри, почали діяти Інші, чарівні істоти, які вже колись наблизились до повного знищення світу.

Персонажі

  • Дейнеріс Тарґарієн — cпадкоємиця династії Тарґарієнів, які за три сотні років до початку подій серіалу захопили континент, де відбуваються основні події, та правили ним із міста під назвою Королівська Затока. На момент початку серіалу Тарґарієни втратили трон і намагались відбити його з іншого континенту, уклавши династичний шлюб із місцевим Аттилою. Життя з кочівниками поступово загартувало молоду Дейнеріс, а щирі авторські любов та обожнювання подарували Дені Сью трьох драконів і кілька тисяч вояків, з якими вона захопила та пограбувала багаті міста работорговців та на деякий час залишилась у одному з них. Серіальна версія молодої Тарґарієн дещо відрізняється від свого книжкового оригіналу. Так, наприклад, актриса Емілія Кларк не дуже підходить під опис високої стрункої красуні, якою Дейнеріс задумав автор. Окрім відмінностей у фігурі, глядачі серіалу звертають окрему увагу на брові актриси, надто темні та широкі для біловолосої дівчини, яку вона грає. Після перших двох сезонів Дейнеріс відмовилась роздягатись перед камерою, чим тільки додала відмінностей від оригінальної, книжкової Дені, яка ходила одягнутою в токар — простирадло, яке одягають шляхетні жінки східного континента, залишаючи одну з грудей оголеною. Ще однією цікавою відмінністю є серіальний косплей Дейнеріс. На відміну від книжки, де мати драконів косплеїла молода аристократка зі східного континенту, в серіалі цим займалась звичайна бордельна хвойда.
  • Джон Сноу — байстрюк грандлорда півночі Неда (Еддарда) Старка. Мати невідома. Жив у Вінтерфелі разом із законними дітьми Неда, внаслідок чого набув завищеного ВВВ та дещо неадекватного розуміння свого соціального становища. Коли в присутності короля та його родини Джона не пустили за стіл до лордів, а змусили їсти разом зі слугами, Джон відчув неабиякої сили дупобіль і вирішив приєднатися до лав Нічної Варти — старого військового ордену, який захищає королівство від мешканців крайньої півночі — здичавілих. За задумкою Джона там за ним мав би наглядати його дядько Бенджен, який у свою чергу зрозумілими словами відмовив нахабі у протекції та попередив, що не буде докладати зусиль до введення Джона у внутрішнє коло офіцерів Нічної Варти. Проігнорувавши слова дядька, Джон таки вступив у зловісну Варту, де був призначений на посаду стюарда (помічника) Лорда-Командуючого. Ставлення Сноу до своїх нових обовʼязків було шляхетно-зверхнім. Він набагато більше переймався проблемами своєї колишньої родини, ніж інтересами Варти, та навіть вдався до дезертирства. Після повернення на Стіну та рейду на північ від неї Джон завів стосунки зі здичавілою, після чого став перейматись уже не проблемами своєї колишньої родини, а долею запеклих ворогів Нічної Варти. Ставши новим Лордом-Командуючим, Джон продовжив забивати собі голову проблемами здичавілих та наживати ворогів серед числа своїх підлеглих, які зрештою остаточно втомилися від тупості свого командира та прирізали його як собаку.
  • Арʼя Старк — молодша донька грандлорда півночі Неда Старка. Своєю зовнішністю та нестримною вдачею завжди нагадувала своєму батькові його покійну сестру, Ліанну, яку вважали сміливою, рішучою і водночас однією з найкрасивіших дівчат королівства. Через відверто похуїстичне ставлення батьків та прислуги до її виховання Арʼя виросла пацанкою, не дуже обізнаною у межах дозволеного навіть доньці грандлорда. Іншими словами, Арʼя ще в перших же серіях змішала з лайном принца Джофрі, чим заслужила свою долю глядацьких симпатій. Незважаючи на покарання, від якого постраждали як вона так і її сестра Санса, Арʼя не тільки не змінила свою поведінку, а стала навіть ще більш неврівноваженою. Особливо коли її рідних почали вбивати. Рятуючись від ворожих солдат, Арʼя, сама та з допомогою тимчасових супутників, навчилась виживати, не довіряти нікому та знаходити спільну мову зі своїм оточенням. Все це допомогло неповнолітній дитині перетнути трохи більше ніж півконтиненту, перепливти океан і вступити до Ордену Безликих, де готували найкращих асасінів того часу, і де Арʼя могла відточити набуті у своїх попередніх пригодах навички. Роль Арʼї в серіалі зіграла Мейсі Вільямс, трохи схильна до повноти актриса. Це призвело до появи малоінтенсивних срачів, повʼязаних із зовнішністю Арʼї — дівчина не виглядала виснаженою від постійних втеч та важкої праці. Однак у серіалі завжди була ціла купа значніших протирічь, а краса — субʼєктивна, тому срачі заглохли самі собою.
  • Тиріон Ланістер — альтер-его Мартіна в світі Гри Престолів. Карлик, троль, брехун і вже дуже давно не незайманий, найзавзятіший відвідувач борделів у цілому королівстві. Має напівсерйозну мрію вклонятись богу цицьок та вина. Або принаймні переїхати на далекі східні острови, де аборигени вклоняються богині з шістнадцятьма грудьми. Відрізняється гострим розумом, певною мірою злопамʼятності та вмінням не лізти за словом до кишені. Будучи сином грандлорда Заходу, Тиріон встиг побувати Рукою Короля, надавати тому самому королю ляпасів, чим викликав бурю любові та обожнювання з боку глядачів (а також надихнув завзятих Джофрі-гейтерів на створення десятигодинного(!) відео, на якому малий король отримує ляпаси від свого дядька), мимохідь врятувати столицю від облоги, одружитися з однією з найкрасивіших дівчат королівства, Сансі Старк, та зрештою розстріляти в сортирі свого власного батька. Після чого здійснив доволі успішну подорож до іншого континенту, де приєднався до Дейнеріс Тарґарієн і став одним із правлячих осіб міста-держави Міерину за її відсутності. Роль Тиріона в серіалі зіграв Пітер Дінклейдж. Власне, ця роль із самого початку була заброньована саме для нього, тому інших акторів навіть не прослуховували. На відміну від свого книжкового прообразу Тиріон Пітера куди менш потворний в плані зовнішності та достатньо харизматичний для того, щоби заслужити симпатії глядачів.
  • Серсея Ланістер — правляча королева-регент, яка вчепилась у владу руками, ногами та зубами. Після того, як династію Тарґарієнів було скинуто з трону, батько Серсеї, Тайвін Ланістер, видав її заміж за нового короля, Роберта Баратеона. Дуже швидко стосунки між королівським подружжям зіпсувались настільки, наскільки це взагалі можливо, тому Серсея просто подарувала своєму чоловіку трьох дітей, народжених від її власного брата-близнюка, та зосередилась на їх вихованні. Коли таємницю батьківства її дітей збирався викрити Нед Старк, Серсея доклала зусиль до смерті Роберта і всадила на трон некерованого Джофрі. Той швиденько наприймав ідіотських рішень, які розвʼязали громадянську війну, і змусив Серсею розгрібати за ним це лайно. Використовуючи всі наявні ресурси, Серсея зуміла на деякий час утримати ситуацію під контролем і навіть допомогла врятувати столицю від облоги, але згодом її становище почало погіршуватись. Марґері Тірел, наречена Джофрі, почала завойовувати любов народу та шукати важелі впливу на самого неадекватного короля. Ревнощі Серсеї призвели до загострення стосунків між нею та Марґері, а смерть Джофрі та весілля Марґері з молодшим сином Серсеї, Томеном, перетворили ревнощі на запеклу ненависть. Спроба Серсеї політично знищити Марґері руками Горобців, релігійних фанатиків, які оселились у Королівській Затоці під час громадянської війни, призвела до увʼязнення ними не тільки Марґері, але й самої Серсеї. Звільнитись від увʼязнення королева-регент зуміла тільки погодившись на покаянну ходу вулицями столиці в голому вигляді, після якої на неї чекав божествений суд поєдинком.
  • Джофрі Баратеон — старший син Серсеї та Джейме Ланістерів, король Семи Королівств. Будучи дитиною інцесту, Джофрі має всі негативні якості, притаманні людям його походження, ще більш посилені та доповнені вадами виховання. Нездатна впоратись із сином мати, одвічно пʼяний названий батько, якому начхати на дітей, неповага батьків одне до одного, охоронець-найманець у ролі чи то друга чи то вихователя — все це поступово утворило вибухонебезпечну суміш. Джофрі балуваний, жорсткокий, постійно розгніваний чимось, схильний до садизму — хвойд, яких йому привели, щоби трохи вгамувати його лють, змусив бити одне одну замість того, щоби використати їх за прямим призначенням. Іншу хвойду взагалі розстріляв із арбалета. В той же час король-садист залишається ще тим боягузом — втік із бою, де намагався керувати військом. Бійцівські якості Джофрі розвинені слабко, здоровʼя теж не на висоті, вміння прислухатись до інших людей відсутнє повністю. Всі спроби його нареченої Марґері зробити його ближчим до народу результату не дали. Перші чотири сезони грав роль головного мудили всієї саги, аж доки Мартін не випиляв його, замінивши іншим садистом, але вже не настільки колоритним. Актор, який зіграв роль Джофрі, Джек Глісон, зробив це просто досконало. Він отримав для свого героя рядок у рейтингу найбільш ненависних вигаданих персонажів і тисячі погроз від фанатів серіалу, які не бачили різниці між актором та його екранним перевтіленням. Зрештою Джек відмовився від подальшої карʼєри артиста і залишив кіно.
  • Мірцелла Баратеон — донька Серсеї та Джейме Ланістерів, молодша сестра Джофрі та старша — Томена. Заручена з сином дорнійського князя Дорана Мартела Трістаном. Головною причиною заручення стала спроба за допомогою династичного шлюбу забезпечити лояльність Залізному Трону мешканців південної половини королівства, дорнійців, а другорядною — сподівання захистити саму Мірцелу, яка протягом громадянської війни знаходилась у столиці. Після смерті брата дорнійського князя, Оберіна Мартела, його доньки-бастарди відкрили сезон полювання на Мірцеллу, сподіваючись помститись за смерть батька і водночас розвʼязати війну з Ланістерами. Намагаючись запобігти війні, Доран вирішив повернути Мірцеллу в Королівську Затоку, але коханка Оберіна Мартела, Елларія Сенд, встигла отруїти дівчину в останню мить перед її відʼїздом. R.I.P. Перед пʼятим сезоном на роль Мірцели було запрошено нову актрису, Нел Тайгер Фрі, куди більш схожу на оригінальну вишукану принцесу, ніж її попередниця. Вже на промо-фото Нел сподобалась Учанівським анонам, не в останню чергу через її відверту сукню із глибоким декольте, яка, здавалось, тільки дивом трималась на тендітних плечиках, і згодом посилила позитивні враження під час виходу самого сезону. Станом на сьогодні в треді, присвяченому Грі Престолів у /tv/ Учану, зʼявився справжній фанклуб Мірцелли. Там постійно викладають фотографії самої актриси та бажають усього найкращого книжковій версії молодої принцеси, яка все ще залишається живою, порівняно здоровою, та, на відміну від себе серіальної, не знає, хто її справжній батько.

Сезони

Перша серія 6 сезону, вийде в квітні 2016 року Перший сезон — екранізація першої книжки циклу «Пісня Льоду та Полумʼя» під назвою «Гра Престолів». Сюжет майже повністю відповідає оригінальному, за винятком кількох сцен, які замінили еротикою. Через малий бюджет декорації були виконані хоч і на рівні, але не змогли повністю передати гігантоманію автора.
Другий сезон — екранізація другої книжки. Розбіжностей між книжкою та серіалом побільшало. Більше вирізаних сцен із книжки, більше нововведених героїв, більше порносцен.
Третій сезон — екранізація першої половини третьої книжки, «Бурі мечів». Розбіжностей між книжкою та серіалом знову побільшало.
Четвертий сезон — екранізація другої половини «Бурі мечів» та рандомних сцен із наступних книжок. Розбіжностей... ну ви зрозуміли.
Пʼятий сезон — екранізація четвертої та пʼятої книжок. Логіка почала кульгати на обидві ноги, таймлайн — перекручуватись, персонажі навчились телепортуватись (почали зʼявлятись у рандомних локаціях, за лічені дні долаючи відстані у півконтиненту), а сюжет — різко втрачати здоровий ґлузд.
Шостий сезон — екранізація окремих глав четвертої та пʼятої книжок, а також вільна фантазія сценаристів на тему продовження саги. Бюджет нарешті збільшився достатньо, щоби передати на екрані всю гігантоманію, якою відрізняється книжкове джерело. Сьомий сезон — HBO офіційно продовжила серіал на 7 сезон

Меметичність

Хоча книжкова серія «Пісня Льоду та Полумʼя» була достатньо відомою, щоби за її мотивами почалися зйомки серіалу, справжня популярність до неї прийшла тільки після його виходу. Надивившись порно сцен і проскроливши інше, фанати серіалу почали цікавитись першоджерелом цього неподобства. Дуже швидко вони відшукали маленькі форуми, присвячені «Пісні», та почали цікавитись усім підряд, чим підняли ВВВ тамтешніх завсідників до неабияких висот. Розписавши свої улюблені книжки як шедевральні та почавши вважати себе справжніми олдфаґами, фанати графоманії Мартіна понесли світло в маси. Тобто заспойлерили кожну книжку, за мотивами яких і знімали серіал. Оскільки популярність «Гри Престолів» та «Пісні Льоду та Полумʼя» невпинно зростала, а модератори ресурсів, присвячених творам Мартіна, невблаганно видаляли будь-яку критику, заспойлерений епізод під назвою «Червоне весілля» почали одностайно вважати неймовірно жорстоким і важким для сприйняття. І хоча в книжці та серіалі вистачало куди більш жорстоких та кривавих сцен, усім було вже до сраки. Перш ніж подивитись серію про те, як одна родина феодалів запросила до себе на весілля та вирізала іншу, купа людей завчасно поставили камери та почали знімати свою реакцію. Сотні лемінгів кривились і стискали голови, заплющували очі та хапались за серце, кричали дурними голосами та взагалі робили все, на що вистачало акторського таланту, після чого спокійно сіли перед компʼютерами і радісно дивились, як зростає популярність їх ютуб-каналів. З іншого боку знайшлись ті, хто вирішив пропіарити себе, так само показушно подивившись серію з незворушним обличчям, але їх було куди менше. А що ж до справжньої реакції на серію та показані на екрані смерті? Усім до сраки. Ще й не таке бачили.

Інші меми

  • Winter is coming (Зима наближається) — гасло шляхетного дому Старків, який символізував їхню суворість і постійне очікування мінікінця світу. Справа в тому, що у «Грі Престолів» пори року відрізняються від своїх реальних аналогів, тому кожна зима може тривати від двох місяців до двадцяти років.
  • Ходор — розумово відсталий конюх дому Старків за будь-яких обставин повторює одне й те саме слово.
  • Король френдзони — не дуже почесний титул, виданий фанатами серіалу раднику Дейнеріс, який навіки потрапив до тенет її френдзони.
  • Mother of gragons — ґіфка з постільної сцени за участю Дейнеріс та її першого чоловіка-кочівника. Зазвичай поститься Деніхейтерами.

Посилання