Копіпаста:Ейентей
П'єса о двох діях.
Дія перша
Тиха ніч у бамбуковому лісі. На непримітній галявинці стоїть маленький пеньок. З нього подекуди виринають різнокольорові світляки, надаючи йому містичності. Зі сторони дерев, до пенька, тихесенько крадеться Кагуя. В її руках — величезний шмат сала. Підкравшись до пенька, вона ховає сало в дірі, в його коріннях, та затуляє отвір папороттю. Після цього, тихесенько повертається в ліс.
З бамбука неподалік злазить Моко. Вона короткими стрибками наближується до пенька та розгрібає папороть.
Моко(мстиво): Хрін тобі, а не сало.
Забирає сало, кладе на його місце хрін. Зникає в деревах.
З іншого дерева злазить Кейне. Вона, як і попередні, підходить до пенька.
Кейне(Із зловтіхою): Залупа тобі, а не хрін.
Забирає хрін, кладе залупу. Також зникає.
З дерева злазить Ейрін. Вона нічого не каже, просто забирає залупу і йде геть.
На галявині залишається самотній та порожній пеньок.
Дія друга
Кабінет Ейрін Ягокоро — лікаря Кагуї. На лавці біля неї сидить Теві — мале та шкідливе кроленя. Ейрін щось пише у своєму журналі, паралельно читаючи Теві нотації.
Ейрін — Ось бачиш Теві, якщо ти ще бодай одну яму, в моєму городі виколупаєш, я тобі вночі залупу до лоба пришию, а потім скажу що так і було. Ферштейн?
Теві — Яволь.
Теві, що до того понуро сьорбала носом, раптово з зацікавленістю підіймає голову.
Теві — А в тебе є залупа? Де ти її взяла?
Роздратована Ейрін червоніє та починає кашляти.
Ейрін — Де треба там і взяла. А ти, йди вже до дідька лисого.
Теві моментально підскакує та вибігає, ледь не вибивши двері.
Ейрін кидає перо та задумливо дивиться в вікно.
Ейрін — Чорт зна що тут діється. В нас, на місяці, кролі вітчизну зі зброєю в руках захищали, а тут лише городи псують. Тьху, село кляте.
Тим часом в кабінет входить Рейсен — місячний кроль-дезертир. Вона струнко встає перед Ейрін і віддає їй честь.
Ейрін — Доповідай.
Рейсен — Товарищ Ейрін. На територію Ейентею, 2 години тому вторглися 3 феї. Після довгої та кровопролитної бійки, нашими сумісними зусиллями вони були знешкодженні. У ході сутички ми втратили: кухню, кімнату Кагуї і 15 разів саму Кагую. Прошу виділити кошти на відшкодування збитків.
Ейрін тяжко зітхає і відкриває рота, збираючись щось сказати, але її перебиває істеричний вереск Кагуї.
Кагуя — Ейрін! Я хочу на вечерю кролячий суп!
Кагуя вбігає в кабінет. Вона дуже зла і добряче потріпана.
Ейрін(утомленно) — А йдіть но всі нахрін з мого кабінету. Бачити вас, дебілів, не можу.
Десь, у глибині Ейентею, з грюкотом падають поламані меблі та стіни. Страшно кричать та бігають у паніці кролі.
Завіса.
Див. також
Посилання
| |||||||||||||||||||||||||
