Фрілансер
|
Фрілансери (вільний спис, не плутати з фрілавом) — особливий вид небидла, яке зневажає офісний планктон, декларує свободу і те, як їм класно на кожному кроці.
Зазвичай вони не працюють у одного роботодавця, а теліпаються у ритмі маятника між різних замовників, і живуть за рахунок невеликих халтурок. Форма роботи — щось середнє між гастролями цирку шапіто та жебракуванням, з частим перехилом в одну чи іншу сторону.
Особливості
- Основною рисою фрілансера є небажання заганятися в рамки стандартного робочого дня і підкорятися начальнику-деспоту (читай — тупити в офісі, попиваючи каву, трахати секретарок і сидіти в Пикокнизі). Причому, згідно потаємних вірувань фрілансерів, усі начальники апріорі є цілковитими деспотами, які відбирають 90% відсотків прибутку і заслуговують виключно анальної кари, при чому неодноразової. Як би командував сам фрілансер, він зазвичай не задумується, а якщо й знає, то тупо не палиться і чекає кращих часів, коли деспотично зарже "АААГААА!" і викличе на анальний килимок секретарку.
- Вони (наївні) думають, що в них є свобода. Хоча на практиці фрілансер працює набагато більше ніж 40 годин в тиждень, графік постійно плаває та часу не вистачає ні на що, тому одружених фрілансерів в природі просто не існує. Або, якщо й існують, то недовго (або одружені, або фрілансери).
- Також вони думають, що заробляють більше за інших. Особливо одержимість цією ідеєю проявляється, коли з нетрів падають халтурки по дуже приємній ціні. І всім пофіг, шо зарплата по іншим проектам виходить як у двірника, а гроші з Пейпалу ще треба спробувати перетворити в готівку...
- Самовпевненість, брак спілкування із собі подібними (і зіркова хвороба у деяких кавайних видів) змушують вважати себе незамінним фахівцем та великим маркетологом, адже щоразу вдається знайти роботку і не померти з голоду, продовжуючи хавати пельмені з супермаркета і Мівіну.
Як туди потрапляють?
Фрілансер спочатку проходить стадію латентного фрілансера — коли це не основна діяльність, проте людина нею займається. Бо люди завжди ласі до халявки і грошей від будь-якого заробітку. Наприклад, багато фрілансерів починають з халтурок на старших курсах, і так звідти і не вибираються.
Інший випадок — коли якогось лузера просто не беруть в контору, і йому нічого не залишаеться, як взявши торбу тягу дати на RAC [1] або Elance [2]. А потім всі жаліються на якість коду...
А деякі бідолахи навіть кидають нормальну роботу і мовчечки несуть свій хрест на Голгофу.
Pro et Contra
А потім?
Pro: Найуспішніші фрілансери потім засновують аутсорсингові компанії з власними рабами. Деякі валять в шаровару або в контрактори.
Contra: Усі інші фрілансери після 35 ідуть в так старанно обпльовувані контори чекати пенсію.
Планування часу
Pro: Завжди можна звалити у непланову відпусточку без всяких заяв...
Contra: ... за свій рахунок...
Форма оплати
Pro: Фрілансер отримує зарплату не залежно від затраченого часу, а по факту виконання робіт!
Contra: ... а також через свою жадібність сабж отримує безсонні ночі, червоні очі, роботу по 12 годин в день і часто копійки зарплати. Кожен фрілансер як мінімум раз в житті повинен набратися роботи під зав’язку щоб аж падати з копит, а потім на все плюнути і почати будувати графік і думати про сон, хворіючи тайм-менеджментом.
Пабухать
Pro: Бухати можна в будь-який час дня і ночі, коли буде настрій.
Contra: Але як правило ні з ким... Всі ж працюють ;)
Інше
Фрілансери — це джерело постійних холіварів в інтернеті. Фрілансери та планктон часто займаються самовтішанням та доводять один одному як вони класно живуть і які невдахи їх опоненти.
Див. також
| |||||||||||||||||||
