Район ХТЗ
|
« | Мама мене вчила, що зневіра це зло Мене виженуть з пекла за мат та бухло Вчителі у школі нас лякали КПЗ Місто сонця, район ХТЗ! |
» |
— Жадан і собаки — «Мальви» |
Район ХТЗ — мемний район у Харкові, відомий криміналітетом, естетикою та для вузьких інтелектуальних кіл — плануванням та історією. Завдяки пісні «Мальви» від групи Жадан і собаки став відомий на всю Україну, хоча більшість приколів про цей район досі зрозуміла лише харків'янам.
Історія
У кінці 20х років у Харкові будувався тракторний завод, який мав забезпечити тотальну механізацію сіл мало не по всьому Совку. Для проживання робітників будувався також і район поряд із заводом, який відділявся від нього широкою зеленою смугою. Суворо кажучи, тоді це був не зовсім Харків: від міста тракторний завод з новим районом відділяли поля селекційної станції (зараз на їх місці збудовано масив Нові Будинки) і кілометри не забудованої території. А оскільки будували нове містечко буквально у чистому полі, то у архітекторів був великий простір для фантазій. Тоді були дуже модними ідеї про «новий побут», що мав бути виключно колективним, а квартири передбачали лише ночівлю. Тому у будинках не передбачались кухні та інколи ванні кімнати, зате були суспільні столові і інші місця суспільних розваг. Коротше, розважались як могли. І в результаті у 30х роках район ХТЗ був наполовину збудований і для того часу виглядав доволі прогресивно.
Після Другої Світової район продовжили забудовувати, але не за оригінальними проектами, а звичайними 5-ти і 9-ти поверхівками. Ті ж, хто жив у перших будинках, облаштували у себе кухні, ванні кімнати і інші буржуазні принади. Здавалося б, район як район, але як традиційно робочий квартал він став одним з найбільш злочинних районів Харкова. Зелена полоса (офіційно називалась парк Маяковського) стала раєм для мілких злочинців та крадіїв, а гопарі з ХТЗ ненавиділи салтівських гопарів і пиздили тих, хто звідти. І навпаки.
У 90х роках завод ХТЗ почав потроху загинатись, і район остаточно підтвердив славу кримінального гетто, у яке краще не суватись. Так було десь до кінця нульових, коли гопота вимерла, на місці зеленої полоси почали будувати нові будинки, а парки відновили. І зараз ХТЗ хоч і відомий як гетто, але насправді є абсолютно придатним для життя зеленим районом.
На що подивитись
По-перше, архітектура. Аналогічні райони існують у Запоріжжі, Дніпрі, Кривому розі і в інших металургійних та вугільних центрах, але за межами цих областей вони — рідкість. На ХТЗ є два типи будинків для простих людей: перший і найбільш розповсюджений це будинки 30х років, білі з червоними смугами, за що їх називають «Американки». У цих будинках не було кухонь, зате були просторі кімнати. Але який в них сенс, якщо ніде готувати їжу? Ще є будинки схожого планування, але шестиповерхові та інколи сірі — ці вже аборигени називають «Титаніки». Ці будинки були призначені для звичайних роботяг та їхніх сімей. А от еліта безкласового радянського суспільства жила у будинках з фасадом покраще і з квартирами побільше. Кухні та туалети там були завжди, а ви що думали? Приклад — дім-квартал по вулиці Миру, 20.
Якщо іти від метро по проспекту Архітектора Альошина, то можна натрапити на кондовий палац культури зі сквером, де стоїть пам'ятник трактору, на декілька супермаркетів та якщо відійти від них наліво — на ринок. Поряд з ним є церква та невеликий палац дитячої творчості з обсерваторією.
Населення та стереотипи
Див.Також
- Троєщина — район зі схожою репутацією у Києві.
Примітки
|