Курумінья

Злодії, злодії!!!!!!!!11
Ця стаття була повністю чи майже повністю скопіпижджена звідкись і мало того, що не відповідає вимогам, так ще й автор оригіналу може набити нам за це морду. Перепишіть її своїми словами так, як списували в школі у сусіда по парті, або видаліть.

Курумінья (порт. Kuruminha) — маскот бразильського іміджборду BRchan. Вона набула популярності далеко за межами іміджбордів і стала символом бразильських інтернетів.

Ім'я Курумінья походить з мови тупі від слова curumim, яке, як стверджує філолог і знавець тупійських мов Едуардо де Альмейда Наварро, пішло від kunumim, що означає “хлопчик”.^[1] Курумінья — це ідеалізований образ індіанської дівчини, шкіра навколо очей якої замальована чорнилами геніпи горизонтальними червоними смугами (типовий звичай індіанських племен Амазонки), а дві пір'їнки на її голові зафарбовані в зелений та жовтий кольори — національні кольори Бразилії (також ймовірно, що це посилання на рушій Wakaba, заснований на Futallaby, який раніше використовували багато іміджбордів ^[2]). Часто Курумінью зображають як підкорену португальським конкістадором (чи деградаду) дівчину.

Первинно образ Куруміньї базувався на Йотсубі, проте згодом суттєво розвинувся. Через відсутність наслідування єдиного образу та певні особливості безосібної культури іміджбордів взірцевого й канонічного образу Куруміньї нема, завдяки чому існує чимало різноманітних артів з нею.

Коментар

Уважні читачі, особливо ті, хто добре знають історію Бразилії, помітять деякі суперечності в образі Куруміньї, адже в такій подобі вона не могла б існувати.

Ні Жан де Лері, ні Габріель Соареш де Соуза, не мають у своїх працях про племена тупінамба (майте на увазі, що тоді європейці ще не встановили мовні відмінності між племенами) опису жінок, які би за своєю подобою нагадували Курумінью. Де Лері писав, що в жінок були проколоті вуха (дірки були товщиною з палець), в яких носили білі кістяні сережки^[3]; Соареш де Соуза описував намиста, які звисали з рук та ший, і товсті пов'язки з бавовни, які носили трохи нижче колін.^[4] Також Соареш де Соуза згадує чорнила геніпи, які доволі широко застосовувались, причому не тільки для того, щоб замалювати шкіру навколо очей горизонтальними смугами. Ба більше, обурливим є те, що обидва мандрівники не подорожували до лісів Амазонки: де Лері був на території сучаного штату Ріо-де-Жанейро, а Соареш де Соуза — на території штату Баїя. У Ріо-де-Жанейро мешкали племена гуарані, а Баїя населяли саме племена тупі.

Файл:Kuruminha ownada.jpg

Не надто точний малюнок, принаймні в тому, що не стосується 1500chan.

За винятком таких деградаду, як Жоау Рамалью у Сан-Вісенті та Карамуру з Баїя, міжетнічні шлюби білих колоністів та індіанців були спричинені нерівномірним співвідношенням статей, особливо між чоловіками та молодими незаміжними жінками, а також, певною мірою, аграрним характером економіки тодішньої колоніальної Бразилії. Тож унаслідок територіальної експансії виникали шлюби (причому деякі з них були примусовими) між аборигенками та португальськими колоністами, проте без "сексуального підкорення", яке ми бачимо в галереї.^[5]

Чому ці малюнки такі важливі?

Вони просувають ідеалізовані образи корінного населення Бразилії, яке зараз перебуває в скрутному матеріальному становищі. Враховуючи реальну традицію тупі замальовувати шкіру чорнилами геніпи (а згідно з працями Соареша де Соузи, ніхто не носив пальмове листя, а пір'я на голові начіплювали лишень чоловіки ^[6]), подоба Куруміньї є оманливою та надто поверхневою.

Ця дівчина не є індіанкою, і в цьому косплеї нема нічого безсоромного, проте у цій подобі вона закріплює помилковий образ аборигенів (про що, либонь, і не замислювалась), як і Курумінья.

Трохи про художній образ Куруміньї

Курумінья твердо закріпилась у масовій свідомості, причому небезпідставно. Її образ унікальний і водночас надзвичайно простий. Шкіра навколо її очей, замальована чорнилами геніпи горизонтальними червоними смугами, контрастує з її темно-смаглявою шкірою та її очима; чорнила геніпи вказують на її індіанське походження. Пара пір'їн на голові робить її силует упізнаваним; зелений і жовтий кольори пір'їн свідчать про те, що вона бразилійка. Навіть якщо лишити від Куруміньї тільки обличчя зі смугою, парою пір'їнок та довгим волоссям, вона однаково залишається собою. Позбавивши її смуги з чорнила геніпи, вона перестає бути індіанкою; позбавивши її зелено-жовтого пір'я на голові, вона більше не виглядає як бразилійка.

До таких уявлень про збіднілих людей ми повинні застосовувати проактивний, а не реактивний підхід. Такі художні образи, як Курумінья, чудові тим, що не мають єдиного канону, тож кожен може на її основі придумати щось своє.