Давній Рим: відмінності між версіями
Admin2 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Admin2 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Недопис}} | {{Недопис}} | ||
[[Файл: | [[Файл:Vexilloid of the Roman Empire.svg.pngg|міні|Власне]] | ||
'''Давній Рим''' – держава, що виникла десь у 753 році до н.е. і перестала існувати в 4… 15… емм… узагалі не факт, що перестала. Знаменита своєю мовою, імперією, армією, епічними спорудами, оргіями та тим, що зробила християнство світовою релігією. | '''Давній Рим''' – держава, що виникла десь у 753 році до н.е. і перестала існувати в 4… 15… емм… узагалі не факт, що перестала. Знаменита своєю мовою, імперією, армією, епічними спорудами, оргіями та тим, що зробила християнство світовою релігією. | ||
Версія за 17:42, 19 вересня 2024
|
Давній Рим – держава, що виникла десь у 753 році до н.е. і перестала існувати в 4… 15… емм… узагалі не факт, що перестала. Знаменита своєю мовою, імперією, армією, епічними спорудами, оргіями та тим, що зробила християнство світовою релігією.
Державотворення
За час свого існування Рим устиг побути містом, царством, республікою (чи тим, що вони так називали), імперією, федерацією та теократією. Найпрекрасніше в цьому те, що починаючи з кінця царату і аж до кінця Візантії все це страховисько звалося Res Publica Romana – спільна справа римлян. Ну не твоя ж, тупий рабе!
Рим, як до речі і Київ, почався з того, що був перевалочним вузлом у торгівлі між південною Італією (цивілізовані грецькі колонії) та варварською північчю (кельти, які зади показували ворогу і ходили в штанах). Бізнес піднявся настільки гарно, що вже скоро не треба було нікуди виїжджати, а просто барижити на проїжджаючих. Тоді ексторгівцям знадобилися чянки, і римляни запросили на новосілля сусіднє плем’я сабінів, яких споїли, викрали усіх жінок і вигнали чоловіків.
На той час ще було модно створювати міста-держави, і римляни перейняли цю традицію. На чолі поставили царя, аби все не розкомуніздилося. Але після черги хороших царів одного поганого вистачило, аби влаштувати майдан і перезавантаження і встановити республіку. Саме собою, без жінок, рабів, іноземців і з двома консулами замість царя.
Проіснували так пару століть аж поки не назавоювали купу територій, і виявилося, що нафіг народу не всралася демократія, якщо можна отримувати халявну жрачку, безкоштовні гроші і безкоштовні розваги в колізеях з рук чергового диктатора. Один змінював іншого, гнобив папірєдніка і ворогів, і швидко гнобився наступником. Здавалося, це не закінчиться ніколи, але після того як загнобили Цезаря, його пасинок Гай Октавій вчинив дуже по мудрому і дав демократам демократію, а державі управління. Фактично він зберіг і верховну раду і камбін, тільки все там сам вирішував. Сьогодні би сказали, що він путін лукашенко бердимухамедов довбойоб, але на тоді (коли представницьких органів влади людство не знало), це був доволі прогресивний крок. І Август (а так, Гай назвав себе так, що означає «Священний») гарно зіграв свою роль, про що і спитав переді смертю.
Але! Подальші актори були не такими гарними гравцями. І такі імена, як Калігула, Нерон, Геліогабал та ще багато лалок і довбограїв цілком заслужили на окремі розділи у цій статті. Коротше кажучи, поки клімат тримався теплим а варвари не мали достатньо сил та вмінь пушити римські легіони, все було добре, і аж до Траяна (близько 100-й рік) вони воювали свою імперію. Але на початок 4го століття, почало холоднішати, економіка занепадала через купу хронічних проблем, римляни не хотіли як раніше служити в армії і під двері прийшли не просто звичні варвари, а нахабні бомжі-кочівники, що бажали грабувати в значно більших масштабах і вміли використовувати місцевих варварів в своїх військових та політичних цілях, настав кінець забавам.
Тоді римлянам сяйнула прекрасна ідея – розділити імперію надвоє (насправді, нею вже давно рідко хто міг ефективно управляти як єдиним цілим), і в той час як західну імперію успішно перетворили спочатку на об’єднання циганських таборів з напіврозореними містами, а потім на область Папи (Рим і невеликий город навколо нього), східна частина (т. з. Ромейська (Візантійська) імперія, але номінально та ж Спільна справа Римлян) продовжувала існувати.
-
Доведення, що Фінляндія – єдиний легітимний нащадок Риму. -
Колись-зараз -
Власне, кропивацьке
Косплей
Після зникнення великого Риму його намагалися відтворити буквально всі. Турецький султан носив титул римського імператора (так сталося, бо Римом на той час там називали околиці Константинополя) не кажучи вже про європейських монархічних довбограїв. Попри всі священні римські імперії та треті рими, єдиний шматок землі, який може претендувати на те, щоб бути сиквелом видатної франшизи є маленький клаптик землі в центрі Риму – Ватикан. Понтифік – це і один з колишніх титулів імператора, та й у власності досі замок Адріана – як зручно!
Чим відомі?
Пакс Романа
Буквально «Римський мир». Римляни прославилися своїм умінням завойовувати та керувати завойованим. Під владою Риму свого часу опинилася територія, яку вкрай складно утримувати навіть сьогодні (всередині велике море, з кордонів купа відкритих степів, пустель та густих лісів), і вони її протримали цілі століття, принісши туди цивілізацію, культуру і врешті релігію. З кров'янкою, кишками та насиллям, звісно, бо яка ж античність без жорстокості.
-
"Античний" фільтр
-
Давньоримська військова логіка
Лінгуа латіна – нон пеніс пиздойоба
Мова – другий пункт інтересу. Вона доволі складна за європейськими мірками (трохи складніша за українську, лол), але саме нею була зроблена перша в світі нормальна правова система, медичне вчення та богсловські трактати. А ще вона дала початок усім мовам від англійської (ну не зовсім початок, але наразі більшість лексики там від латини) до румунської. Завдяки цьому португальці і румуни можуть відчути себе братами, а юних юристів і лікарів досі мордують вже півтора тисячоліття мертвою латиною.
Культура
На певному етапі римляни зіткнулися зі грецькою культурою, яка до того часу вже встигла дозріти і переспіти. Не те, щоб римляни не мали своєї власної, але вони були класними раціоналами і не сильно заморочилися над усіми тими кониками. Є версія, що з популяризації грецької культури на широкі верстви міського населення (остаточно у 2 ст. н.е.) занепад римської цивілізації повільно і почався. Тим не менш, Рим став рупором грецької культури і поширив її, одягнену у римський обладунок, до берегів Шотландії, Карпат і до пустелі Сахари.
Графіті
Давні римляни активно творили графіті. Те, що ми розуміємо під графіті - щось публічне, яскраве, з гумором або провокативне - у давніх римлян і греків вже було. Їх графіті за змістом нагадували наші графіті середини 90-х, написи на стінах забігайлівок, постоялих дворів, міських мурів та борделів були в дусі: "тут були Марк та Луцій", "тут поять поганим бухлом", "тут посрав солдат Просперус с 5-го легіону", "Каталіна cмоктала мені за три сестерція", "гладіатор Марк - найкращій" і так далі. До речі прутні вони теж любили малювати.
Релігії
Первісно римляни мали няшний політеїзм, який допускав всі інші політеїзми і їх інснування. В появі християн дивним було тоді саме небажання останніх толерувати всі інші версії, за що їх і страчували (ніколи не було і от знову). Тим не менш упоротість (чи Бог) взяли своє і до 300 року рим стає християнською державою, що мало б зміцнити підвалини, але насправді лише більше розісрало усіх через версії трактування нічим не підкріплених фантазій.
- Основна стаття: Християнство
Див. також
| |||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
