Архів:Кобраз

Статтю руками не мацати! Архівний експонат! Ця сторінка зберігає для нащадків якусь важливу інфу з минулого УБК чи написана з тогочасної точки зору.

Кобраз з sup'ом

Кобраз — спершу один з недомемів Учану, на який вже всім стало похуй через 5 хвилин. Термін набув нового життя, коли Курці в 2010-му році всралося укласти збірку іміджбордної поезії, завдяки якій по-правді, більшість цієї поезії й збереглася. Її вмістом і наповнена ця сторінка. Передмову та післяслово написав Курка.

Передмова та післямова

<spoiler show="Передмова" hide="Передмова">Поміж розмаїтих прекрасних сфер тонкої частини нашої дійсності, є одна особлива, що коливає душу почасти не гірше того, як землетрус тіло. Хтось завважить це за перебільшення, та всі питання зникнуть, коли сказати, що мова йде про поезію та пісню. Такі розмаїті традиції людського роду спільні тим, що рідко розділяли два поняття. Хоч сьогодні такий поділ укоренився, але колишнє ніколи не минає безслідно, доведенням чого слугує і викладене в цій книзі.

Од миті, яка визначила наш шлях до укладання цієї антології, часи первісної дикості змінилися на мірний порядок січей і міністерств. І попри те, що він любий для діянь розуму та мистецтв, в душі ми завжди сумуватимемо за вольностями та непередбачуваністю тієї доби, жахи й радості якої вже будуть знані новоприйдешніми хіба що з викладених віршів. Славетний Кі-но Цураюкі понад тисячу років тому написав, що «можливо, той, хто пізнає суть оспіваних у піснях речей, зрозуміє душу поезії, із захопленням подивиться колись на старі пісні й залюбується піснями новими, подібно до того, як любуються місяцем у безкрайньому небі».

До наших днів, світ тим паче встиг сповнитися різної поезії. Із прагнень, зроджених найдальшими межами небес, постали твори такі неосяжні, які, якби їх поступом устелити туди шлях, довели б нас до них, при цьому лишаючись свіжими та цікавими протягом усієї мандрівки. Натомість, солодкі миті мінливої людської душі породжували більш стислі краплі дощу та смутку, котрі, однак не втрачали від цього монументальної сили; і в кожній такій краплі вже проглядається ціла злива.

Нескінченна черга невтомних цікавців оспівувала у віршах світи своїх діб, що траплялися їм у дорозі примхливою стежиною долі до незвіданої чарівності прийдешнього. За ними стався і наш світ з його власними співцями. Часто його осоружують, але ті, хто бере нас на глум, лише підкреслюють цим свої невігласну недоконаність і небажання бачити цілісну картину всезагальної минущої краси та чарівного смутку речей. Безперечно, на ньому стрімка стежина теж поки не взнала кінця, але на нашу думку, уваги відкритої до пізнання особистості заслуговує, якщо й не сам світ, то принаймні те, що стало змістом цієї книги – чарівне намисто з перлин, добутих із бездонного океану людської душі.</spoiler>

<spoiler show="Післямова" hide="Післямова">Отже, наразі це кінець. Але сумнівно, що традиції поетичності раптом зникнуть із наших дошок. І якщо все вищевикладене підіймуть на глум маси моралізаторів, то за те, що я скажу надалі, мене "обкладуть хуями" самі бітарди.

Ми, користувачі іміджборд, часом заперечуємо мораль, бо вона багато в чому безнадійно застаріла і не забезпечує правдивості оцінки дій людей, до якої ми так прагнемо. Деякі, найменш мозковиті з нас, доходять у цьому до крайнощів, приймаючи таке заперечення за аксіому. Філософія моралі це окрема широка тема, тут достатньо визнати те, що вона таки об'єктивна в рамках тих обставин, де виникає. А зі зникненням потреби - застарілі рамки однозначно варто прибирати. І це зроблять явно не поважні старішини.

Хочу сказати, що навідміну від більшості людей, що діють осібно, напротивагу анонімності іміджборд, я вірю в велич ідеї безосібного спілкування. Тому хто каже, що анонімність це вдягання маски і приховування себе за нею, можна справедливо відповісти, що він бачить людину винятково як істоту матеріальну. Натомість можна виразити іншу тезу, що анонімність - це скидання всіх масок, з яким оголюється сама людська душа. Анонімність то є велике випробування людської щирості, адже не можна навіть описати наскільки прекрасними є люди, котрі можуть безвідповідально коїти довільне зло, але натомість намагаються нести іншим прекрасне і чесне.

Для тих же хто не завважив за потрібне заглибитися за умовності, хочеться нагадати, шо в цьому світі жорстокого природного відбору й усезагальної байдужості, не варто забувати про Розуміння, бо тільки воно єдине все ще здатне творити дива. </spoiler>

Любіть Україну

Основна стаття: Двоїна

Любіть Україну,
Вживайте двоїну!

Любіть Україну
Відсипте героїну.

Любіть Україну
лижіть дівчину.

Любіть україну,
Вивчайте рідини.

Любіть Україну
упорюйте речовини.

Любіть Україну,
Не їжте слонину.

Любіть Україну,
як немає мескалину.

Вірші про двоїну

Основна стаття: Двоїна

І
Лежить на просторах безводних
Не однина й не множина .
Навічно в пам'яті народній 
Ще подихає двоїна

Коли це було , чи згадаєш ?
Навіки втрачене тепер
А от твій діда , пам'ятаєш ,
Війною проблений сапер

Казав тобі , "Мій любий сину ,
Щоб ти беріг усі свої дві сті
Свою вербу свою калину
Немає в світі дві Русі

ІІ
О, велика двоїна,
Чисел вкраїнських княжна!
Піднімися із могили,
І наново вповні сили!
 
Наша доля, українства
Відміняти рід двоїнства
Щоб нащадки наші знали
І культуру переймали 

Процвітати у величчі,
Нам достойно - наш це звичай
Геть бездвійну москалину!
Нужбо відмінять двоїну! 

Катували москалів

Основна стаття: Москалесрач

Катували москалів
Зранку - і до ночі
Хтось без рук ,
хтось без мозгів
Хочу ще , та очі ...
Вже злипаються рідненькі
Йду додому спати
А москалики ж гиденькі -
Лінь з собою брати
То і думаю : Нехай ,
Лишаться закриті ,
М'ясо буде на обід ,
А кістки - в корито .

Нащо мені підписуватись?

Основна стаття: Анонімус

Нащо мені підписуватись?
Нащо мені реєструватись?
Буде з мене, молодого,
Безосібний сміятись.
«Зарєєструвався,— скаже,
Невдаха голий,
Занапастив, нерозумний,
Безосібну волю».
Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люди.
Іти хіба на чужі борди?
Чи до ладу буде?
Ні, не буду на тих дошках
Контент виробляти;
Не буду я кацапських
Мемів поважати.
А буду я красуватись
У зеленім вбранні
Перед півтора
Учану козаками.
Найду собі чорнобривку
В уанеті —
Високую могилоньку
У якомусь треді.
На весілля /b/ратство
Вийде погуляти
Та винесе копіпасту,
Буде ґети брати.
Як понесуть мене
В новую світлицю,
Зацитують пасту,
Сажа посиплеться.
А як положать отамана
У могилу спати,
Непомітно зайде
Бампліміт до хати.
Але ще гукатимуть
Не одну годину.
І рознесуть тую славу
По інтернетах України.

Прощавай мегаполіс сірих дахів

Основна стаття: Меми Учану#Радехів

Прощавай мегаполіс сірих дахів,
Прощавай земля понурих буряків.
За маршрутом польоту перелітних птахів
На крилах плину у файне місто Радехів!

Ми крокуєм

Ми крокуєм, а нас не бачать.
Не бачать, не бачать,
бо нас нема.

«Нас не існує»
— Про себе жартуєм:
«Вже не існує,
Ще не існує».
Ми себе чуєм.
Усі інші — ні.

Сонце світить,
На нас сонце світить.
Нас не існує.
Усе інше — є.

Вітер віє,
Повз нас вітер віє.
Нас не бачать.
Нас не існує.

Під нас сонце світить.
Крізь нас вітер віє.
А нас не бачать, бо нас нема.

Як піду, то зберігайте

Як піду, то зберігайте
Мене у архіві,
Серед /b/ широкого,
На Учані милім.

Щоб буряк широколистий,
І Бобул, і срачі,
Було видно, було чути,
Як ми все тлумачим.

Як понесе із Учану
В дальні інтернети
Кров ворожу... отойді я
І пости, і треди —

Все покину і полину
У самий Радехів
Гей-шльондрою... а до того
Дам усім бебехів.

Зберігайте та вставайте,
Лінь переборовши,
І творіть, для того, щоб
Щастя було довше.

І мене в сем'ї великій,
В сем'ї буряковій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Офіційний гімн /б/ліґи

Основна стаття: Б-ліга

І
Наркоманы, штоле, суки?
Знайте, Сырно не тупая.
Nemo curat est virtuti.
Станем же играть играя!

Приспів
Гордитесь, Анонимы!
Пишайтесь, Безосібні!
Вони на краще здібні.
Они непобедимы.

ІІ
Будем грати ми всі матчі.
Здесь же все мои друзья.
Разом, вместе - не иначе.
Ліга Бе - це ти, це я!
Приспів

Я в Харкові жив

Я в Харкові жив, серед геїв, наївний,
І завжди так думав, що тні не потрібні.
"А Харків... А Харків не змінюється..."
Казали нам татки не спинюючись.

Та днями проходив повз площу Свободи,
На вулиці Трінклера бачив уродів.
Дружину цілує пацан моїх мрій,
У що ж це ти котишся, Харкове мій?

Гімн епохи

Основна стаття: Архів:Гімн епохи

Гімн команди Учану в /б/лізі

Футболу всі чекають - таке у нас життя.
Сьогодні буде спека, стрімке серцебиття!
Порвуть усіх на шмаття учанівські гравці.
І безосів Учану порадують вкінці.

А як прийдеться стати із м'ячиком в ногах,
Бандера поведе нас, замайоріє стяг.
Насиплемо сто тисяч в ворота ворогів.
Учан команда кращих - на вітер жодних слів.

Знамено наше славне - червоно-чорний стяг.
У ньому чорне - Бобул, червоне це буряк.
Із нами Чикатило та Няўка лісова,
І Курка, Лесь, Двоїна - зіграти їм пора.

Учану - нашу радість,
Команді перемог.
Хай знають нашу здатність
Підтримати їх крок.

Ой, вконтактику та й лайки жмуть

Ой, вконтактику та й лайки жмуть
Ой, вконтактику та й лайки жмуть
А в нас на учані,
Рідному учанчику
Хікани йдуть!

Попереду Куркосібний
Попереду Куркосібний
Веде своє військо,
Війська Анонімне 
Безосібно.

А позаду Цейвосібний
А позаду Цейвосібний
Проміняв він тянів
На аніму та камхворинг
Обмін хибний

Хто на борді, озовися
Хто на борді, озовися
Фапнемо на трапів
Та на вишиванки
Не журися!

Засвіт встали безосібні

Засвіт встали безосібні
Постити на борді,
Тні нам жодні не потрібні
Курви тії горді.

Не плач, не плач, тянко няуна,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Бобулу молися.

Стоїть ПеКа над бордою,
Тролфейсу ж немає,
Безос фагів з іміджборди
Люто посилає.

— Прощай, йобнутий задроте,
Та не забувайся,
Шлях забудь на борду нашу
І не повертайся!

— Ой рад би я, безосібний,
Сюди не вернуться,
Але гузно вже роздерте
Шялху не забуться.

Бобул зна, коли вернусь,
У яку годину.
Ти також мене пам'ятай,
Якось я ще зрину.

Пам'ятай мене, безосібний,
Бо все в божій волі,
Бо хто знає, чи тим же вернусь,
Чи стану героєм!

— Яка ж бо то, мій неймфаже,
Година настала,
Щоб рідний уйобок
Де-інде здобув слави?

Засвіт встали безосібні
Постити на борді,
Тні нам жодні не потрібні
Курви тії горді...

Балада про семена

Основна стаття: Семен

• 
• 
• 
• 

Танки про іміджборди

І
Води бурхливі
Форчану нестримного
Змивають усе.
Боже, дай мужності тим,
Хто захоче там плавати.

ІІ
Сирни Ичану
Гнучкі мов лист осоки
І незрушимі.
Чим сильніше тиснути,
Тим тяжче поріжешся.

ІІІ
Фінська маскотка
Сон у мене забрала,
Хочу знов побачить.
Та «не знає» Юлі-чан
Ніякої Маякки.

IV
Нема ліпшого,
Ніж зранку попостити
Трохи Розена.
Встаю й під чашку кави
Вайпаю треди Шінку.

V
Бразильський гумор
Страшний і незбагненний,
Як мені здалося.
Інакше, хто сміється,
Не ставали б такими.

VI
"Як зайти на бі"
Питаю із розпачу
/інт/ Карачану.
І наче вже запостив,
Як мене банить на рік.

VII
Іспанцям недоля
Створити гідну борду,
Хоч їх і не мало.
Мабуть ДДоС у сієсту
Дуже переконливий.

VIII
Відвідували
Острів Бритфаґс ви, чи ні?
Навіть не чули?
Той, хто хоч ступав туди
Заслужив "адмірала".

IX
Тихі та мірні
Російські дрібноборди,
Наче присілок.
У затишному колі
Все та всіх видно наскрізь.

X
Литовська лурка
На перший погляд лише
Значна й велика.
І трьох рядків достатньо,
Коли нема читача.

Антикурковіршики

Основна стаття: Курка Аалямб

Виїбав дружину чурка.
Однозначно винен Курка.

Розірвалась палітурка
Точно кажу, винен Курка.

Дупу розрива понос
Й тут замішаний безос

Кіт вночі на вікна муркав
Однозначно винен Курка.

Невдалось добігти крос?
Винен проклятий безос!

Не прийшла в еНеР снігурка?
Однозначно, винен Курка.

Це мобільна гарнітурка
Курка курка курка курка

Ти замерз? Не ескімос?
Винен тут лише безос.

Я пизди не трахав, брос!
Заважа мені безос! 

Навіть мушкетер Атос
В глибині душі безос 

Ти розсипав всі черезос?
Упаковку порвав безос! 

Протіка в квартирі кран
Винен курка Аалямб 

П'яний в хлам уже в обід?
Курка й тут залишив слід 

В нас летить метеорит?
Курка й тут залишив слід 

Куриш, п'єш і не жонатий?
Це все Курка винуватий 

Кал у мозку, ділдо в дупі?
Курка винен в цім у купі! 

Хатачівська трилогія

Основна стаття: Хатач

І
Гість з Учану на Хатач
Завітав під вечір знач'
І бігом писати в треди
Та розпалювати срач.
Він побачив, що пости
Повні за Хатач пихи.
І подумав "Безумовно
Я лайном цей тред наповню"
"Отже, ви всі спермосібні,
Просмерділись трупом рибним.
Борда гірша за Сосач
Цей понурий ваш Ксатач."
"Ми, учанівські безоси,
Вашу погань не виносим.
Харків'яним ви мабуть.
Що це, Бібер? Уся суть..."
Остогидло це читати
Хатосібному із Хати.
Трохи вже і припікає
А ще більш шаблон ламає.
"Ти, шановний гість з Учану,
Розписав все бездоганно
Та навіщо ж, коли Хата
Тобі зовсім не придатна,
Тут бувати регулярно?
Наша борда популярна?"
"Ви заходите на неї,
Крадете у нас ідеї.
Ну а потім лиш казати,
Що гидкі ми та пихаті..."
"Вибач, що перебиваю,
Я ВКонтактик зайти маю.
Хтось аж рветься у потузі
Запросити мене в друзі.
Можем потім десь досратись,
Цим не варто перейматись"
"Так, то я хотів би дуже
Написать тобі ще, друже.
Можем там дискутувати,
Де аноном краще стати.

ІІ
Якось натхнення накотило
Й вінрар учанівці творили.
Один і каже "Шмат лайна
Знайшов, на смак як фуагра."
Здійнявся в треді ґвалт шалений...
Пости складали норму денну... 
"Розкішно, поділися куме 
Чи сам все схавати надумав?"
"Ні, як подумати ти міг 
Ось лінк, щоб теж наїстись встиг."
"Ого, аноне, це ж віново"
"Двоїню пана, не те слово!"
"А ось тримайте сечі ви 
Такої ви ще не пили"
Посмакував її безос
І думку вислов всерйоз:
"Насправді, сеча не проста, 
Вона з відбірного кота!
Це годно, бро, борщу тобі.
Бо я вже був в тяжкій журбі.
Учан здавалось помирав,
Та оп нам борду врятував!"
"О, я придумав" - каже хтось!
"Лайна поїв й мені здалось, 
Що не безос я й не анон,
А супербог Інкогнітон!"
"Гей, аноне, це ж вінрар! 
Содомія та угар.
"Анона" я терпіть не міг,
В лікарню через нього ліг.
"Безос" нагадує мені,
Як тян колись сказала "ні".
Могутній же Інкогнітон
Для мене щастя, просто сон."
Й оскільки, кожен всім тут брат,
 Я пропоную писать в чат.
Щоб на завершення блаженства,
Понищить тут усе семенство.
У нас там буде список, суд
Поприбираємо весь бруд.
А потім форумчик замутим,
Закриєм доступ пиздонутим,
Туди не пустим спермосібних,
Вконтачеблядей непотрібно.
Й усіх, хто думає, що в нас
У голові не все гаразд.
Я теж бував там, хуй смоктав.
По бороді ледь-ледь стікало,
Але до рота не втрапляло. 

ІІІ
А на борді, на Хуйчані
Хуй смоктати - лад звичайний.
День ковтав хуйчаносібний,
та йому іще потрібно.
"Ой як гарно посмоктали,
Та здається мені мало.
Завітати на Хатачик
Треба з-за хуїв нестачі.
У тамтешніх добрих хтосів
Завжди знайдеться, попросим."
Понабігли на Хатачик,
Насмоктались - аж хірячить.
"Що за вдача, я такої
Ще вінрарщини не коїв!
Так славетно мене драли,
Та мені і досі мало."
Хатосібний співчував,
Та пораду слушну дав.
"Ти зайди на сайт один.
Для смоктання там причин
Більше, ніж душа воліє.
Ти про це я бачу мрієш.
Не брешу я язиком,
Зветься сайт Вконтакті.ком..."
Тут хуйчанівець ожив,
І хатоса перебив.
"Ти хотів допомогти,
Та не знаєш бачу ти.
За рахунок ВК.ком
Вже не стану сосаком,
Бо міньєт там кілька років
Горлом тренував глибоким."

Поетизуючи бітардів

Ти - Леґіон.
Апологет безмежної свободи,
Ти - серед тих, кого зовуть "уроди".
Ти - Анонім, не сам ти - Леґіон.
Ти - блазень, наволоч, хоч нелюд, та людина.

Ти - кат і лицар, щур і кошеня,
Ти - битий вовк і малеє щеня,
Кривавий маніяк і безневинная дитина.

Ти - пліснява на тлі усього світу.
Герой неназваний нікому не відомих перемог,
Ти - світло й тьма, ти - Сатана і Бог.
Ти - центр Всесвіту й окраєць сателіту.

Нікому не відомий, та гримить твоє ім'я,
Тебе зна кожен, та ніхто не впізнає в обличчя,
Бо замість нього - маска зла безличчя.
Та маска - сутність і душа твоя.

Ти - Анонім, нова інтеліґенція нових часів,
Таких не бачив світ ще виродків облудних,
Таких нема більш - відчайдушних, безрозсудних,
В безкарності хоробрих циніків-майстрів.

Пісня про Січ

Основна стаття: Січ

І
Славний народ нашу Січ населяє
Із сяйвом натхнення що в серці палає.
Вільний народ любу Січ населяє
Без меж тягара, що у решті гниє.

Приспів
Схожих просторів ти не побачиш,
Їх не існує більше ніде
Світом пройшовши, мудро зазначиш:
Місця немає ліпше за /бе/
Хай нас бояться 
І хай нас жахаються.
Потім приходять -
Поради питаються.
Все їм розкажи
Шаблони порви.

ІІ
Хоч деанон, а хоч постріл мушкетний -
Лиш сам Анонімус - нам Бог інтернетний!
Нас не лякає той постріл мушкетний
Бо є в Безосібного вічне життя.

Приспів
Схожих просторів ти не побачиш,
Їх не існує більше ніде
Світом пройшовши, мудро зазначиш:
Місця немає ліпше за /бе/

ІІІ
Січ в нашім світі - лиш клаптик маленький,
Та є тут і мудрість і гумор гостренький.
Адже в улюблений клаптик маленький
Найкраще з великого світу несем.

Тече бесіда у /б/

Тече бесіда у /б/,
Та не витікає;
Шука безос свою долю,
А долі немає.
Пішов безос світ за очі;
Грає чанів море,
Грає серце безосібне,
А няўка говорить:
«Куди ти йдеш, не спитавшись?
На кого покинув
Ґети, віни, копіпасту,
Няўную дівчину?
На інших бордах не ті люди,
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде бугуртити»
Ні поговорити».

Сидить безос на тій борді,—
Грає чанів море.
Думав, доля зустрінеться,—
Спіткалося горе.
А невідомуси летять собі
До /б/ ключами.
Плаче безос — борди файні
Заросли раками.

Нема безоса на Учані

Нема безоса на Учані
З'їбав чомусь увесь на Січ
Чи то пости тутка погані
Чи заїбав недойо-біч

А я гадаю думу, друзі
У самоті - страшній потузі.
Де славні дні і час, де знай
Було цікаве всеньке та й
Пройшло, минуло, вже забуте.
І слави бувшої не чути.

Учан, давай!
Учан, вставай!
Колись сидів тут - бачив рай.
Тепер з пекельної утоми
Я, хіка, хочу вийти з дому!!

Ні, Січ мя нафіг не потрібна.
Учан ламповий - борда рідна.
Чого я хочу? - Щоб кацап
Із /б/ пішов й "язик" забрав.
Щоб недойобус, борди срам,
Дав з чатоблядьми спокій нам.

Неймфаги, аватаркобляді
З'їбали, вам ми теж не раді.
Достатньо нам цього вже кпину
Вбивають борду ці скотини
Анон бажає всім оцим
Скоріш полишити наш дім.

Хероїчний епос

Що ти, Січе, зажурилась
Як поляки із'явились?
Всі по схронах поховались:
Зо страху не опирались.
Як? Це ж треди наші топлять!
Як? Уже понісся й вайп!
Чом, аноне, жуєш соплі?
До лав опору ставай!

Що ти, Січе, зажурилась
Як поляки із'явились?
Де ти, коли так потрібне,
Славне Військо Безосібне?
Що? Іван-Павло тут Другий!
Що? Тепер він вже й на /а/
Ні, не піде так, братухи.
Це терпіти я їбав.

Що ти, Січе, зажурилась
Як поляки із'явились?
Ми наш поступ розпочнемо!
Нашу борду ми вернемо!
Починаймо зі Схрон-треду
Потім візьмемось за вайп.
Маючи таку потребу,
Треба все ще спланувать.

Що ти, Січе, зажурилась
Як поляки із'явились?
Чи забули, ви анони,
Наші давнії канони.
Жодної пощади ляху
Треди бампай рідні, нуж
Щоб школярські їх мордяки
Покривились довкруж.

Що ти, Січе, зажурилась
Як поляки із'явились?
Ми з тобою, не журись,
На синів своїх дивись!
Все на ноги ми поставим
Панувати лях не стане.
Позмиває вайп лайноту:
ЄОТ-треди, політоту.
А годноту ми врятуєм
І ще краще запануєм!

Січанка ксеня

І
Вайпу хвиля борди вкрила
Дошки Січі всі залила,
А в ній постать сніжно-біла
Безос Ксеню в ній впізнав.

ІІ
Він дивився в очі сині,
Взявши смілість у двоїні,
І байки різні холодні
Він до неї промовляв:

Приспів
Січанко Ксеню,
Я тобі на батхірті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук батхірту лунає,
А що дупа палає
Бо гаряча, мов жар.

ІІІ
Вже пройшов Безкрає літо,
Безос іншу любить скрито,
На січанку синьооку
Він в останню ніч фапав.

IV
Анон-FM грали хвилі
Сумували очі сині
Пека-фейс лиш при каміні
На всю борду програвав.

Приспів
Січанко Ксеню,
Я тобі на батхірті
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про ЄОТ.
Душа страждає,
Звук батхірту лунає,
А що дупа палає
Бо гаряча, мов жар.

Гей, була в мене поняша

Гей, була в мене поняша,
Та й поняша - тільки й няшить,
Тред був, є чим похвалиться,
Ще й маскотка-чарівниця.

Ту поняшу ляльки вбили,
Ляхи тред безслідно змили,
Й ВВВ з цим дна дісталось,
І маскотка відцуралась.

За порнухи в /f/ степами
Їдуть наші з ділдаками.
А я з пастою й макросом
В /b/ анонам буду постить.

Гей, гей, гей, моя будь ласко!
Степ широкий, фапну рясно.
Троль тролює-потроляє,
Дупця швидко закипає.

Перетремо помаленьку,
Піде ситим і товстенький.
Скоро все засне під млою,
Йдіть на Січ нічну зо мною.

Гей, хто вбидлі відгукнися,
Гей, в фейсбуці, відкликнися!
Йдіть до мене постувати,
Лулз анону доставляти.

Я бітард

І
Інтернети всі, їх не полічить
Непотрібні мені.
Та понурі дні, я б не зміг прожить
Без своєї січі.
Я же хіка і не здатен дім лишить.

Приспів
Я бітард, січеш чи ні?
Навік анонім,
А ти тягнеш в чат.
Я бітард, ще те ракло -
Сиджу на січі
Своїй все одно.

ІІ
Тека макросів, копіпаста скрізь!!!
Добрий жмуток постів.
Ксеня, мій маскот жде мене після́
Інтернетних боїв боїв.
Я же хіка і не здатен дім лишить.

Приспів

Заспів
Січ, Січ, анончик
Нас не розрізнити, може й не існує нас
Ми не люди, а байтів резонанс
Все це ракування в /б/алачках
Содомія та угар, тролінг до усрачки
У купі борсаєшся
Різного лайна
Програєш зі смішних картинок – і так щодня,
Фаготрія, ненависть
Фап і сракобіль,
А ти, лігівон, маєш якусь у житті ціль?

Приспів

Спи, маленький козачок

І
Спи, маленький козачок,
Повернися на бочок.
Спи, аноне, Січ вже засинає.
Спи, козаче, трід твій зачекає.

ІІ
Люлі-люлі, баю-бай.
Прийде завтра Курка в гай,
Принесе тобі в дарунок
Макросів і паст пакунок.

Приспів
А в зимову тиху ніч ми поїдемо на Січ.
Кошовий Віталя дасть нам сажі.
А в різдвяну тиху ніч ми поїдемо на Січ.
Кошовий Віталя дасть нам сажі.

ІІІ
Спи, анон, в набіг ще рано,
В школі всі твої гетьмани.
А як втрапиш в вайп свій перший - 
Мало нас, а вас ще менше.

IV
Спи, козаче, треба спати.
Сплять семени й міністробляді.
Грає чорний сажограй,
Паста ллється через край.
Люляй-люляй, баю-бай.

Додаток: вірші іноземного анонімуса

The Internet is for porn

The Internet is really really great
For porn
I've got a fast connection, so I don't have to wait
For porn
But, there's always some new site
For porn

I browse all day and night
For porn
It's like I'm surfing at the speed of light
For porn
Trekkie!

The Internet is for porn
Trekkie!
The Internet is for porn
What are you doing?
Why you think the net was born?
Porn, porn, porn!

Trekkie!
Oh, hello Kate Monster!
You are ruining my song
Oh me sorry, me no mean to
Well if you wouldn't mind please
Being quiet for a minute so I can finish?
Okie dokie
Good!

I'm glad we have this new technology
For porn
Huh, which gives us untold opportunity
For porn? Oops, sorry
Right from your own desktop, for
You can research browse and shop
Until you've had enough and you're ready to stop
For porn
Trekkie!

The Internet is for porn
No
The Internet is for porn
Trekkie!
Me up all night honking me horn to
Porn, porn, porn

That's gross! You're a pervert!
Ah, sticks and stones, Kate monster
No really, you're a pervert!
Normal people don't sit at home
And look at porn on the Internet
Ohh, what?
You have no idea
Ready normal people?

Ready, ready, ready
Let me hear it!
The Internet is for porn
Sorry Kate!
The Internet is for porn
I masturbate
All these guys unzip their flies
For porn, porn, porn

The Internet is not for porn
Porn, porn
Hold on a second
Now I happen to know for a fact
That you Rod, check your portfolio
And trade stocks online
That's correct!

And Brian, you buy things on Amazon.com
Sure!
And Gary, you keep selling your possessions
On E Bay
Yes I do!
And Princeton, you sent me that sweet
Online birthday card
True!
Oh, but Kate what you think he do after, hmm?
Yeah

Eew!
The Internet is for porn
Gross!
The Internet is for porn
I hate porn!
Grab your dick and double click
For porn, porn, porn

I hate men!
For porn, porn, porn
I'm leaving!
Porn, porn, porn
I hate the Internet!
Porn, porn, porn
The Internet is for
The Internet is for
The Internet is for porn! Yeah!

Я битард

Я битард, я не спал всю ночь и у меня под глазами мешки,
На пруфпике сап Б и дата.
Я битард, и у меня нет башки, зато 20 гигов копипасты.
ОЛОЛО! ньюфаг орет, разорванный рот у ньюфага,
Пять минут в фотожопе.
Хуец властелина, голые лоли доставят анонам.
Я — битард, недоношенный хикки-задрот,
Я — битард, мне 20 лет, я бородат,
Я — битард, всех анонимных имажборд,
Я герой, я сделаю это для лулзов.
ООООоо, ОЛОЛОЛОЛОЛО ОЛО
ООООоо, ОЛОЛОЛОЛОЛО ОЛООО
Я — битард, мне обидно, когда остается один анон:
Только я или он.
Последний бесплатный купон, нас таких легион ОЛОЛОЛО!
Я — битард, и я знаю свое дело — мое дело не фейлить,
Ловить геты и срать кирпичами от брейнфака
Эта рагга для тебя папа-Двач, теперь ты доволен.
Айм э битард, айм э битард… Айм э битард, айм э битард… Айм э би тард, би тард би тард.
Запили дверь! Запили дверь! Запили дверь! Запили дверь! Запили, мент… Чё тебе надо у меня дома, блджад?

I don't care (гімн FC Нульчан у Б-лізі)

I don't care, don't give a ... Oldfags told me that I should behave so
When I was fifteen, I went to 0chan
Now I'm addicted, to the only place I go

Take me Home, Google Chrome,
To the place, where noone cares
Ultrahardcore zero ultras
Come to see 0chan FC

 All my memories, of Epic Fail Guy, 
Drake, Nullcat and Legless,
That came to us from Heaven,
On our first match in 2012
Versus Sosach
Their asses burned like ... 
 
I watch the mints,I feel the noise,
 The crowd is roaring,
The stream is getting laggy and the fans are going wild
 And when we lose, I get the feeling that I do not give a flying ... I don't care~ 

Эксаблядь пришла к врачу

Эксаблядь пришла к врачу,
На винрар смотреть хочу,
Помогите мне с проблемой,
Денег горы заплачу.
Только слышится ответ -
На эксаче винов нет
Есть неймфаги, срачи, раки,
Вина будешь ждать сто лет.
Что же делать?
Как тут быть?
Годноту где раздобыть?
И пришлося эксашлюхе все же на Альфач зайти.
На Альфаче как всегда, жизнь прекрасна и легка.
Игры, пони есть, газета,
Креатив там на века.
Можно пикчи рисовать, в игры с аноном играть,
Можно даже и вишмастер всем ньюфагам раздавать.
Вот проснулась эксаблядь — дом теперь и не узнать.
Все светлицы и хоромы,
Что ж творится, вашу мать?
Был он эксаблядью в старь, 
А теперь он АЛЬФАЦАРЬ 
И вонючий эксафорум 
уж ни капельки не жаль. 
Нету тут ни говнеца, 
ни для Эксы IP-ца
Куча вина с креативом, 
Прям хоть нефть хлебай с лица. 
Сказка-ложь, да в ней намек. 
Эксапидорам урок.

Вірші поза збірками

До збірки не були включені серйозно-хейтерські вірші внутрішніх учанівських срачів та те, що було написане після відходу Курки з Січі. Сучасний контент також не включений до збірки, чи будуть оновлення невідомо.

Невідомусова дума

Рано-вранці драматично 
Курка прокидається, 
Логіниться, Невідомця 
Хейтить відправляється. 

Тредові епічному, 
Посту різнобічному,
Макітрастому анону 
Раки розставляються. 

Тишком-нишком безосібним 
Курка називається,
Репутацію він, бачте, 
Править намагається.
 
Та анона не обдуриш! 
Кожен розуміє: 
Куркойобство виявляти 
Хтось прекрасно вміє.
 
Куркосібний відсмоктав, 
Хейтити ж не перестав; 
Детектуємо нараз: 
Нелатентний підарас.
 
З підарасом що робити? 
Гнати з дошки чи терпіти? 
Пояснити мушу я 
Своє власне ставлення. 
 
Я вважаю так: 
Безосібний — то є рак. 
Куркофорс не приживеться, 
Лиш пуканчик чийсь порветься. 
 
Драму на Драматику 
Викладу придатно. 
Якщо Курка щось відкотить, 
Верну делікатно. 
 
Раз окликне непривітно 
Недойобом він мене, 
Анонімний допоможе 
Захистить написане. 
 
Пасти доброму анону 
Трішки згенерую, 
Дупобільчику діставлю 
Злому Куркохую. 
 
Не боюся гучних слів: 
В рот їбав драматиків. 
 
Куркосібний хуйчика 
Візьме та й поглине. 
Невідомусова дума 
Не вмре, не загине!

Десь в пустелі УБК

Десь в пустелі УБК 
Є містечко Кропива.
Там живе один адмін,
Три торговця,
ЛІтератор. 
Критикан, ботан, розумник.
Політолог-сумнодумний.
Найолдфажніший ньюфаг.
Малювальник карт.
ЦеПешник.
Погроміст. читач, письменник.
Безосібні аноніми
Гетьман Гречка поруч з ними.

Благословляю сюю борду поезією

Благословляю сюю борду поезією!
Мені однаково на теє
Учан чи буде, ачи ні
Мені однаково чи люди
Знаходитимуть нас у ЗМІ
Мені однаково на неньку
На Президента й на війну
Лиш за одне стулю я пельку
Аби файнач наш ріс і квіт

Кропивач

Нам борди іншої не треба,
Поки сіяє УБ(е)К(а),
Заходжу з треду і до треду
По кропивних твоїх стежках.

Мені не можна не флудити,
Тобі не можна не лягти,
Лиш доти варто нам постити,
Поки тут пасти й макроси!

Приспів:
Кропивачу, Кропивачу,
Втік від соціокалік,
З табунами раків скачу
Тут, готуючи набіг!

Бо ми постуєм до нестями
Хоч Лесь прорік усім Пиздець,
Ще, може, нашими словами
Вкладемо в рота всім хуєць.

Ще дупа наша не згоріла,
Ще наша раковість при нас,
А те, чи трахнемо ся ділдом –
То скажуть люди й скаже час.

Приспів

На руїнах Учану

На руїнах Учану 
Та могилі Ясона,
Дикоростий буряк все давно покриває.
Здичавілі Няуки 
Та їбучі шакали
По лісах розплодились. 
І немає ні пана ні бога в анонів.
 
Там де слава минулих боїв відгриміла
Лише купки гівна від туристів. 
Стародавні місця як примара
Майорять лише в пам'яті люду.

Примітки

https://web.archive.org/web/20230326001403/https://drama.kropyva.ch/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2:%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7