Linux - Історія редагувань

Admin2 в 19:53, 11 травня 2025

2025-05-11T19:53:36Z

← Попередня версія		Версія за 19:53, 11 травня 2025
Рядок 12:		Рядок 12:
	Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS\|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.		Лінукс з самого початку задумувався як альтернатива Юніксу. Дорогому і неповороткому, і багато де застарілому, хоча доволі функціональному, на відміну від [[DOS\|ДОС]], який був доволі мінімалістичним, а головне - дешевим.

	Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса, що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно		Історії відомо, що Лінус і сам користувався якимось безкоштовним клоном юнікса (якимось... З MINIX 3 Інтел взяв собі шматок кода для мікрокода процесорів, тому Таненбаум двічі лох в історії), що каже про те що він тут далеко не перший, але схоже швидко став заручниками обмеженого функціонала. Лінукс дуже швидко сягнув вершин, став більш функціональним ядром ніж інші юнікс-клони. Але головне: безкоштовно.

	Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.		Взагалі, не дивлячись на те що більшість людей вдома користуються старим добрим віндоусом, лінукс давно знайшов свою нішу. Лінукс крутить шестерні того, що дозволяє вам читати цей сайт. Лінукс масово встановлений на серверах, він стоїть у вашому роутері, та і взагалі переферійне обладнання все тримається на лінуксах. А секрет простий: безкоштовно, і доволі стабільно.
Рядок 32:		Рядок 32:
	== Чим відрізняється від інших ОС ==		== Чим відрізняється від інших ОС ==

	Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз. Та і сам проєкт структурований ~~так~~, ~~щоб дозволяти робити це без конфліктів~~.		Основна різниця в тому що Лінукс робиться неймовірно велетенською купою народу, які звалюють в загальний чан свою роботу. Над кодом колдують як і ентузіасти (більшу частину роботи роблять люди яких можна на одній руці перерахувати) так і корпорації потипу IBM чи Sony, які хочуть сумісності ядра зі своїми проєктами. Після необхідних процедур ця робота потрапляє в реліз.

			Через це і сам проєкт структурований таким чином, що різні частини ядра можуть редагувати незалежно один від одного різні люди.

	Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".		Врешті щоб це повноцінно працювало вам треба зібрати софт, адже зазвичай лінукс - бутерброд з ядра, графічного оточення (яке існує в декількох реалізаціях, на відміну від вінди чи мака) та різноманітного софтвара. Чимось нагадує збірки піратської вінди з базару, але тут це називається модним словом "Дистрибутив".
Рядок 44:		Рядок 46:
	=== Дистрибутиви ===		=== Дистрибутиви ===
	Відомі дистрибутиви:		Відомі дистрибутиви:
			* Ви таки не повірите, але [[Android]]. Втім зазвичай від юзера всі лінуксівські приколи анально відгороджені: юзер не може влізти в структуру ОС так, як це може зробити з іншими лінуксами. Він не може перекомпілювати ядро, пропатчити ОС під інше середовище робочого стола, не може навіть користуватись командною консолью. Це все доступно для юзерів які джейлбрейкають свій смартфон, і використовують прикольний софт, що потребує деякого рівня вмінь кулхацкінга. І то, завжди є шанс що такий телефон перетвориться в прес-пап'є, бо на відміну від нормальних приладів, на смартфони під андроїдом неможливо так просто переставити операційну систему. Не дивлячись на електронний гулаг - є найбільш популярним лінукс-проєктом в світі.
	* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.		* [https://debian.org Дебіан] — один з найстаріших активних дистрів що і досі активний, на ряду зі слаком та шляпою. На базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
	* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.		* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
Рядок 74:		Рядок 76:
	Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.		Середовища - це по суті інтерфейс для вашої операційної системи. Вони є графічні та текстові. Текстові нас не цікавлять - це для серверів та червонооких лінуксоїдів. Графічний інтерфейс в віндових термінах - це explorer.exe. Він малює на вашому екрані робочий стіл, вікна (багато вікон, які ще і переміщати по екрану можна), панелі, і все оце. Графічних середовищ під лінукси пропонується великий вибір, втім достойних користування на постійній лише декілька.

	* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій~~, який можна накрутити як завгодно~~, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.		* GNOME - середовище від проєкту GNU. В далекі часи другої версії гном на перший погляд виглядав як сумний клон інтерфейсу 95 вінди з сірими панелями, наче один з тих фейкових інтерфейсів в серіалах. Втім, за сірістю і невиразністю сидів величезний інструментарій, а і до того ж, гном мав (та і має досі) велику кількість програм і примочок, які йдуть в довісок до середовища, як от файловий менеджер чи диспетчер програм (по суті аппстор для десктопа). Втім, в третій версії став виглядати як гібрид андроїда з макосем. Сильно критикувався лінуксовською тусовкою, зокрема сам Торвальдс влаштував демарш третій версії (хоча потім повернувся) Можливо, допоміг той факт що в момент релізу третьої версії в 2011 році вінда займалась якоюсь хуйнею з квадратиками, і наразі гном виглядає цілком собі непогано, але використання гнома з "коробки" досі потребує обробки напильником. Допиляний GNOME 3 можна побачити на останніх версіх Убунту, куди вони переїхали після спроби написати своє модне красиве середовище.
	* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.		* XFCE - вона ж "криса". Середовище, яке розроблялось з ціллю створити мінімалістичне та швидке середовище для лінукс.. точніше для Юнікс-подібних систем. Чи швидке? Нууу... Не без питань. Це всеж повноцінне середовище, з повноцінним десктопним функціоналом. Для слабких компів допоможе зберегти якусь долю (зазвичай не таку і значну) вашого дорогоцінного перформансу. Чи мінімалістичне? Так. В цілому XFCE виглядає доволі аскетично. Має ряд обмежень в своїх налаштуваннях, хоча все одно налаштовується куди глибше за віндоксплорер. Підтримує багато фіч нагло спизжених з гнома, як от GTK 3. Автор, наприклад, користується крисою під мінтом і не жаліється. Масово стоїть на майже всіх більш-менш актуальних дистрибутивах лінукса, але майже всюди у якості "додаткового", другорядного середовища.
	* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?\|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.		* KDE - [[Як пропатчити KDE2 під FreeBSD?\|Можливо ви про нього щось чули]]. Довгий час є одним з найбільш візуально наворочених середовищ. На відміну від гнома, красивий прям з коробки. До того ж, має інструментарій для налаштування усього. Так, прям усього чого завгодно. Але і прожорливий, бо використовує купу візуальних ефектів. Також як і в ситуації з гномом, має велику бібліотеку штуковин які йдуть в довісок до KDE. Сюди входить доволі пристойний набор програм, як от редактор відео Kdenlive.
			* Unity - спроба від убунти зробити красиво собі, своїми силами. Юніті намагались адаптувати під недбуки, але так щоб було красиво. Середовище вийшло жирне, і з наворотами які не дуже треба (наприклад, багато 3д ефектів. Нахера таке на нетбуках?). Врешті убунто перелізло назад на гном.
			* MATE та Cinnamon - форки другої версії гнома, обидва зроблені в період виходу третьої версії гнома, для мінта. Два незалежних проєкта, які втім мало чим відрізняються візуально один від одного (а втім в мінті в принципі всі середовища налаштовані щоб виглядати однаково, навіть xfce). Функціонально є, власне, другим гномом з підтримкою сучасних технологій як GTK+ 3.

	== Цікавинки ==		== Цікавинки ==
Рядок 86:		Рядок 90:
	== Українізація ==		== Українізація ==

	Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож		Десь років 10 тому це ще було проблемою, але наразі більшість лінукс-дистрибутивів мають українську локалізацію з коробки. Хіба що доведеться вивчити декілька нових технічних термінів, про які ви ніколи не чули (кожна локалізація знаходить свої, нажаль усталених термінів ще багато де немає). Більше за те! Багато програм і навіть ігор йдуть вже з українською локалізацією. Автор правки з величезним здивуванням дізнався, що при встановлені порта першої діабли, автоматично підключається українська мова. З красиво локалізованими шрифтами, і всім таким. Хто з вас знав про локалізацію першої діабло? А отож.

	=== Кацапський саботаж української локалізації ===		=== Кацапський саботаж української локалізації ===

Admin2 в 14:47, 29 березня 2025

2025-03-29T14:47:23Z

Показати зміни

Admin2 в 12:46, 1 січня 2025

2025-01-01T12:46:02Z

← Попередня версія		Версія за 12:46, 1 січня 2025
Рядок 7:		Рядок 7:
	Коротко кажучи: майже всім. Лінукс — це клон Юнікса. [[Windows\|Віндоус]] — нащадок клона Юнікса для дуже слабких комп’ютерів (так, [[DOS\|ДОС]] [[Косплей\|косплеїв]] Юнікс). [[Apple\|Макос]] — хто там тих [[ЛҐБТ\|геїв]] розбере. Немовби Юнікс...		Коротко кажучи: майже всім. Лінукс — це клон Юнікса. [[Windows\|Віндоус]] — нащадок клона Юнікса для дуже слабких комп’ютерів (так, [[DOS\|ДОС]] [[Косплей\|косплеїв]] Юнікс). [[Apple\|Макос]] — хто там тих [[ЛҐБТ\|геїв]] розбере. Немовби Юнікс...

	Навідмінно від конкурентів лінукс це зоопарк з т.зв. дистрибутивів, тобто зборок де є ядро лінукса, ~~інструментарій ГНУ~~ та якісь інші програми на вибір. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати що захочеш. Відомі дистрибутиви:		Навідмінно від конкурентів лінукс це зоопарк з т.зв. дистрибутивів, тобто зборок де є ядро лінукса, робоче середовище, та якісь інші програми на вибір. При бажанні юзер може міняти інгрідієнти цього бутерброда як завгодно, популярні дистрибутиви офіційно підтримують і поширюють їх одразу з декількома варіантами середовищ (джентельменський набір з GNOME, XFCE та KDE) Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати що захочеш. Відомі дистрибутиви:

	* [https://debian.org Дебіан] — титанічного розміру дистрибутив, на базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.		* [https://debian.org Дебіан] — титанічного розміру дистрибутив, на базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
Рядок 20:		Рядок 20:
	{{youtube\|dCStUMQ5VQQ\|Популярно українською}}		{{youtube\|dCStUMQ5VQQ\|Популярно українською}}
	Начинки Дебіану:		Начинки Дебіану:
	* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.		* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Робиться десь в африці за космічні гроші. Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
	* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows, деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, Ubuntu/Debian для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні і майже при використанні.		* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows, деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, Ubuntu/Debian для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні <ref>Досі навіть серед лінуксоїдів ходить думка що більшість дистрибутивів складні у встановленні, хоча вже років 10 як всі популярні дистрибутиви обладнані красивим інсталятором. Навіть арч вже встановлюється в автоматичному режимі. І до чого тут мінт? В убунту був красивий інсталятор ще років 15 тому, задовго до того як з нього форкнули мінт</ref> і майже при використанні.
	* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання.		* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання.
	* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.		* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.

Maintenance script: Imported from text file

2024-06-02T19:44:22Z

Imported from text file

Нова сторінка

[[Файл:Debian 2017-10-28 20-21-23.png|міні|[[Український побут|Пренайукраїнськіший]] лінукс-десктоп ([[Debian]]/[[XFCE]])]]
[[Файл:Linus in SCUBA gear.jpg|міні|Лінус Торвальдс підготовлюється до занурення у системний код]]
'''Лінукс''', (жарг. лінух) — ядро операційної системи, що колись розпочав один [[Європа#Північна|фінський швед]], а расхльобуємо тепер [[IT|всім світом]]. Якщо в тебе [[Андроїд]], [[Безосібний|безосе]], то в твоєму телефоні всім розпоряджається творіння Лінуса Торвальдса.

== Чим відрізняється від інших ОС ==

Коротко кажучи: майже всім. Лінукс — це клон Юнікса. [[Windows|Віндоус]] — нащадок клона Юнікса для дуже слабких комп’ютерів (так, [[DOS|ДОС]] [[Косплей|косплеїв]] Юнікс). [[Apple|Макос]] — хто там тих [[ЛҐБТ|геїв]] розбере. Немовби Юнікс...

Навідмінно від конкурентів лінукс це зоопарк з т.зв. дистрибутивів, тобто зборок де є ядро лінукса, інструментарій ГНУ та якісь інші програми на вибір. Ядро може бути перероблене виробником дистрибутиву (наприклад, РедХет), в дистрибутиву зазвичай своя система пакунків для встановлення ПЗ. Ядро що випускає проект під керівництвом Торвальдса називається «ванільним», бо ванільне морозиво у [[США]] це базовий варіант куди вже можна додавати що захочеш. Відомі дистрибутиви:

* [https://debian.org Дебіан] — титанічного розміру дистрибутив, на базі цього проекту існують дистрибутиви з іншими ядрами, наприклад Debian GNU/HURD, Debian GNU/kFreeBSD.
* [https://www.redhat.com/en/technologies/linux-platforms/enterprise-linux RHEL (RedHat Enterprise Linux)] та її «менший брат» Fedora — перший корпоративно успішний дистрибутив, вони отримують чимало грошенят за технічну підтримку від інших корпорацій.
* [https://get.opensuse.org/ SUSE/OpenSuse] — Не дивлячись на те що він використовує .rpm пакети це незалежний дистр. Має стабільну та ролінг версії, також має дуже зручний менеджер налаштувань YaST.
* [https://www.archlinux.org Arch] — дистрибутив типу "збери сам", який має мінімальну кількість всього для самостійного облаштування дистрибутиву. Має таку річ як AUR, репозиторії створені спільнотою, має майже всі найкращі фінтіфлюшні проги з інших дистрибутивів. Також має найбільш документальну вікі, де тобі пояснять абсолютно все.
* [http://manjaro.org Manjaro] — дистрибутив, похідний від Арчу. Позиціонується як стабільний, дружній до початкового користувача дистрибутив, що є неправдою. З плюсів - ґуїшний інсталятор та вже налаштоване робоче середовище. З мінусів - це тупо той же Арч, але з пакунками тижневої давності.
* [https://voidlinux.org/ Void] — дистрибутив створений колишнім розробником NetBSD аби тестувати менеджер пакетів Xbps, що у висновку набрав певну спільноту, і став стабільним дистрибутивом із частими оновленнями. Однак є доволі жирний мінус у вигляді малої спільноти та нехватки документації. В загальному дистр не йобне по голові як Арч, але він точно не для новачків.
* [http://www.slackware.com/ Slackware] — найстаріша ОС з роду лінуксоїдних.
* [[Gentoo]] — славиться тим, що хрін хто її поставить. А якщо й поставить, то буде мучатися з компіляцією пакетів.
* [https://www.kali.org/ Kali Linux] — тестовий полігон для випробування вірусів. Кулгацкери радіють.
{{youtube|dCStUMQ5VQQ|Популярно українською}}
Начинки Дебіану:
* [https://ubuntu.com Убунту] — найпопулярніший дистрибутив. Що цікаво, Steam нормально й без геморою буде працювати тільки тут (ну й на всіх інших 100500 дистрибутивах похідних від Убунту, але то таке). Отака хуйня, малята.
* [https://linuxmint.com Linux Mint] — Лінукс для тих, хто відчуває себе некомфортно в новому середовищі, тобто має дуже схожий інтерфейс на Windows, деким вважається як реінкарнацією Windows 7. По суті, Ubuntu/Debian для домогосподарок. Славиться відсутністю геморою при встановленні і майже при використанні.
* [https://store.steampowered.com/steamos SteamOS] - Arch-дистрибутив від Valve, предвстановлений за замовченням на Steam Machine (здохла) i Steam Deck (Win). Має два режими: big picture (консольний з великими кнопочками), і dekstop mode, у якому системою можна керувати як звичайною операційною системою з графічним інтерфейсом. Хоча й усе ж не рекомендував її для повсякденного використання.
* [https://elementary.io Elementary OS] — Ubuntu з робочим середовищем, що намагається бути схожим на MacOS.
* [https://www.deepin.org Deepin] — Debian з <del>китайським</del> іншим робочим середовищем.
та ін., нєсть їм числа:
* [https://www.alpinelinux.org/ Alpine Linux] — порівняно новий дистрибутив малюсенького розміру (≤10 МБ), як не дивно для серваків.
* [https://solus-project.com Solus] — Принципово нова ОС, зі своєю оболонкою та менеджером пакетів. Ті, хто випадково його встановлять його на власний комп, матимуть лютий баттхьорт, бо програм під неї трохи менше нуля.
* [https://tails.boum.org Tails] — повний анонімності дистрибутив, з влаштованим Tor Browser, для абсолютної гіпер супер пупер анонімності.
* [[Chrome OS| ChromeOS, ChromiumOS]] — [[Ґуґл|ґуґловий]] дистрибутив на основі Gentoo для їхніх ґуґлобуків, дуже сильно обмежений у функціоналі, але є режим розробника в якому ним користуватись як звичайним ПК трохи легше.

[[Файл:M2-macbook-pro-24gb-1tb-running-asahi-linux.jpeg|міні|KDE Plasma на MacBook M2. [[Лулз|Муахахаха!]]]]
Виглядати воно все для юзера може також дуже по-різному: від просто юніксової консолі до різної графіки по типу XFCE (див. скріншот), KDE, GNOME, Cinnamon й якихось екзотичних тайлових віконних менеджерів.

== Цікавинки ==
У Віндоус 10 деякий час тому вмонтували підсистему Лінуксу. Тепер можна встановити свою улюблену [[Убунту|Бубунту]] в свій найулюбленіший Масдай, хоч і з близькою до нульової підтримки будь-чого графічного. Та навіть попри це, про таке [[Дєди воєвалі|наші діди]] могли тільки мріяти.

== Ігри ==
На диво, ситуація з іграми значно поліпшилася за останні роки<sup>Коли?</sup>, зокрема завдяки [[Valve]]. На Лінуксі практично можна зіграти в будь-яку гру для Windows. Результати різняться, але приблизно половина віндузятних ігор в [[Стім]]і працюють ідеально. Перевірити сумісність гри зі Стіму можна [https://www.protondb.com/ тут], перевірити сумісність гри звичайної можна [https://appdb.winehq.org/ тут].

== Пінгвінові відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|XRjnIXhBKxA|Як Linux захопив світ. Самурай серед програмістів
|youtube|hFHM8QQuwIk|Linux: панацея для старого комп'ютера чи пук у воду?
}}

== Див. також ==
* [[Gentoo]]
* [[Лінуксоїд]]

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20210610113235/https://encyclopediadramatica.wiki/index.php/Lunix Англомовна Драматика про Linux. Архів]
* {{Wikinet|Linux|Вікінет про Linux}}
* [http://linux.org.ua linux.org.ua]
* [https://uabuntu.com/ Uabuntu] — блог якогось [[Ти|школярика]], який більше не платить за гостинг. Лїл.
* [https://www.kropyva.ch/t/res/69.html Нитка у /t]
* [https://dou.ua/lenta/tags/linux/ Тег на DOU]

{{Айті|що=монолітне ядро це шлях внікуди}}
{{Операційні системи|що=це код з помилками в твоєму комп'ютері, телефоні, телевізорі, прасці, міжпланетному модулі}}

[[Категорія:ІТ]]