<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://kropyvach.redthread.studio/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=1984</id>
	<title>1984 - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://kropyvach.redthread.studio/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=1984"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://kropyvach.redthread.studio/index.php?title=1984&amp;action=history"/>
	<updated>2026-09-20T11:03:58Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.42.7</generator>
	<entry>
		<id>https://kropyvach.redthread.studio/index.php?title=1984&amp;diff=2&amp;oldid=prev</id>
		<title>Maintenance script: Imported from text file</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://kropyvach.redthread.studio/index.php?title=1984&amp;diff=2&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-06-02T19:43:36Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Imported from text file&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;{{Андрій зрадник|Вінстон полюбить старшого брата, як і всі ми.}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Цитата|ВІЙНА ЦЕ МИР&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
ВОЛЯ ЦЕ РАБСТВО&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
БАЙДУЖІСТЬ ЦЕ СИЛА|З агітплакатів}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:1984.jpg|міні|Корися. Слухай. Мовчи. ]]&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;1984&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; (він же Одна тисяча дев&amp;#039;ятсот вісімдесят четвертий) - роман-антиутопія і magnum opus расово [[Велика Британія|британського]] письменника Джорджа Орвела. Вважається найбільш детальним та вдалим художнім описом тоталітарних режимів. Патентована Методичка [[Путін|Хуйла™]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Світ роману==&lt;br /&gt;
Життя Орвелла припало на період світових війн та розквіту тоталітарних систем, тому цей британець, що народився в Індії в сім&amp;#039;ї імперського чиновника, встиг побачити усі принади потворних режимів та повністю зануритися у їх природу. І фактично книга - це яскрава вижимка страхів британця перед загрозою тоталітарних систем, які дійсно загрожували острову, адже і німці і совєти мали непогані, у свій час, шанси підкорення або знищення Британських островів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Світ навколо головного героя роману не дає себе осягнути. Його держава переписує історію [[Over 9000|овердохуя]] разів, тому ми не можемо точно стверджувати те, що дані, подані у книзі - реальні. Проте все ж запишемо сюди те, що можна вважати канонічним.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з офіційною версією держави, в якій розгортаються події, весь світ поділений між трьома державами - Океанією(обидві Америки, південь Африки, Океанія, Британія), Євразією(вся Європа, окрім Британії, і країни [[СРСР|совка]] в Азії)  і Остазією(Китай, Японія, Монголія, Індія, Корея). Усі три держави схожі один на одну за державним устроєм і всі три ведуть постійну війну за &amp;quot;спірні території&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Сюжет==&lt;br /&gt;
Головний герой, Вінстон Сміт, живе в Лондоні, працює в Міністерстві Правди (якє насправді займаєтся лютою брехню та переписуванням історії) і є членом Зовнішньої Партії. Він не поділяє партійних ідеологій, і в глибині душі вельми сумнівається в партії й узагалі в усьому тому в чому тільки можна сумніватися. Щоб «випустити пару» він купує щоденник, в якому намагається викладати всі свої сумніви. Однак він побоюється, що дівчина Джулія, яка працює в тому ж міністерстві, шпигує за ним і хоче викрити його. Також він вважає, що високопосадовий співробітник їхнього міністерства - О&amp;#039;Браєн, так само не поділяє думки партії і є підпільним революціонером.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одного разу опинившись у районі [[Бидло|пролетаріїв]], він заходить у крамницю лахмітника Чарринґтона. Той показує йому кімнатку, і Вінстон мріє пожити там хоча б один тиждень. На зворотному шляху йому зустрічається Джулія. Сміт з жахом розуміє, що вона стежила за ним. Незабаром Джулія в міністерстві передає йому записку, в якій зізнається в коханні. У них зав&amp;#039;язується роман, вони кілька разів на місяць влаштовують побачення, але Вінстона не залишає думка, що вони вже небіжчики (вільні романтичні відносини між чоловіком і жінкою, які є членами партії, заборонені самою партією). Вони винаймають кімнатку у Чарринґтона, яка стає місцем їх статевої єблі. Вінстон і Джулія наважуються на геть йобнутий вчинок — похід до О&amp;#039;Браєна. Вони просять його прийняти їх до підпільного Братства(ні, не [[Братство|те]]. Хоча...), хоча самі точно не впевнені що він у ньому перебуває. О&amp;#039;Браєн їх як не дивно приймає і дає книгу, написану ворогом держави Ґолдштайном.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Через деякий час їх заарештовують у кімнатці у містера Чарринґтона, бо цей милий дід виявився співробітником Поліції думок. У Міністерстві Любові Вінстона довго катують. Головним катом, на подив Сміта, виявляється сам О&amp;#039;Браєн. Спочатку Вінстон намагається боротися і не зрікатися себе. Однак від постійних пиздулів і всяких особливих методів тиску на свідомість у кімнаті 101 Сміт поступово відрікається від себе, від своїх поглядів, сподіваючись зректися їх розумом, але не душею. Згодом, поступово він відрікається від усього, і навіть своєї любові до Джулії. У фіналі, коли Сміт уже «вилікуваний» від революційних настроїв і на волі сидить у кафе, по радіо передають повідомлення про перемогу військ його держави над армією сусідів, після чого Вінстон розуміє, що тепер він цілком вилікувався. Тепер він справді любить партію, справді любить Старшого Брата.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Вплив на світ==&lt;br /&gt;
Роман справив величезний вплив на поціновувачів свободи - &amp;quot;Старший Брат&amp;quot; стало назвою для держав, що прагне встановити контроль над народом, а дводумство м назвали ту пропаганду, що протирічить сама собі, а також подвійні стандарти.&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Animal farm.jpg|{{коментар|Ферма|правильніше &amp;quot;Колгосп&amp;quot;, як в українському перекладі}} тварин натякає самі знаєте на яку країну. &lt;br /&gt;
Сталін 2.jpg|Сталін твій старший брат, батько та бог. &lt;br /&gt;
AS-cover.jpg|&amp;quot;Серед овець&amp;quot; український відголосок 1984 та Animal farm&lt;br /&gt;
Юний Орвел.jpg|[[Поплавський]]&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Videogallery|cols=3|widths=321&lt;br /&gt;
|youtube|VtvjbmoDx-I|Знаменита реклама Маків 1984 року&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==1984 і реальні тоталітарні режими==&lt;br /&gt;
[[Файл:1984 1.png|міні|Циклічність історії заборон. ]]&lt;br /&gt;
=== [[СРСР|Радянський Союз]] і книга ===&lt;br /&gt;
Звісно радянська влада книгу забороняла і проголосила її підступною британською пропагандою, що очорняє світлу комуняцьку ідею і практику. Адже будь-який партійний цензор від літератури чудово розумів що то все там про Совок, хоча місце дії книги - Британія. Тільки в Перебудову книгу можна було офіційно почитати і що цікаво, спраглі до нормальної літератури тодішні радянські люди в кінці 1980-х книгу зацінили.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Сучасна [[Приполярна Нігерія]] ===&lt;br /&gt;
Прекрасний спосіб підпалювати сраки русні - цитувати дещо з цієї книги.&lt;br /&gt;
{{YouTube|pjkIsSjZcww|Новомова [[Ерефія|Ерефії]]}}&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Ерефія1984.png|Русня така русня...&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [[Чучхеленд]] ===&lt;br /&gt;
&amp;lt;gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
Чучхе 01.jpeg|Сонце корейського народу&lt;br /&gt;
Мао 02.jpg|Сонце китайського народу&lt;br /&gt;
&amp;lt;/gallery&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== [[КНР|Країна вінні-пухів]] ===&lt;br /&gt;
Формально книга не заборонена і давно перекладена китайською мовою. Читай скільки бажаєш, але не вздумай в інтернеті порівнювати події в книзі з коханою КПК та головним Вінні-Пухом або робити якісь фотожаби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Продовження==&lt;br /&gt;
На щастя, Орвел помер через рік після видання цієї книги, хоча сумнівно, що він взагалі планував якесь логічне продовження. Але хтось ([[Всім до сраки|до сраки]], хто), вирішивши хайпонути, і написав руками роман &amp;quot;1985&amp;quot;, хоч і по назві може здатись що це фанфік-сиквел, але насправді взагалі [[Уже не той|не те]] - події відбуваються в іншому світі, а сюжет з &amp;quot;1984&amp;quot; збігається приблизно ніяк. Втім популярність &amp;quot;1984&amp;quot; і досі підтримується безліччю перевиданнь, комікс-адаптаціями і екранізаціями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Читати далі ==&lt;br /&gt;
*[[Сталін]]&lt;br /&gt;
*[[Тоталітарне мистецтво]]&lt;br /&gt;
{{Література}}&lt;br /&gt;
{{СРСР}}&lt;br /&gt;
{{Революція}}&lt;br /&gt;
{{Москалі}}&lt;br /&gt;
[[Категорія:Москалі]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Maintenance script</name></author>
	</entry>
</feed>