Maintenance script: Imported from text file

2024-06-02T19:57:02Z

Imported from text file

Нова сторінка

[[Файл:Японамать.jpg|400px|thumb|right|Сабж, прямокутний у рамочці.]]
'''Японська мова''' (日本語, ''нігонґо'') — <del>державна</del> найпоширеніша мова на Японських островах й заразом оригінальна мова цих ваших китайських [[Манґа|порнокоміксів]] та [[Аніме|порномультиків]]. Захоплення останніми у 95 % випадків є причиною з якої цю мову [[Отаку|хтось]] вивчає, окрім самих японців.

== Суть ==
До 60 % лексики складають [[Добкін|по-дебільному]] переозвучені [[китай]]ські ієроґліфи. Інші — по-дебільному переписані ієрогліфи. Ще якась частина — по-дебільному запозичені слова з інших мов, переважно англійської. Втім, за винятком кани, для тих, хто знає китайські ієроґліфи, письмову мову зрозуміти практично не проблема, [[Shanzhai|що властиво]]. Подекуди для [[Школота|малих і тупих]] ієрогліфи супроводжуються фуріґаною — мала [переважно] хіраґана над ієрогліфами. [[Отака хуйня, малята]].

Мова має три види письма: ''канджі'' (китайські ієроґліфи) і кана (складова абетка), котра поділяється на округлу ''хіраґану'' і ''катакану'' з катан. Здавалося б, ну нахія?! Добре, можна ще збагнути сполуку ''канджі'' + ''хіраґану'', як корінь слова + відмінювана частина, бо фонетика, чорт візьми, дуже бідна, коли порівнювати з корейською, тому омонімів дохуя, хоча можна було якось допомогти позначками тонами, котрі замість наших наголосів, можливо{{що}}. Але ж катакана збереглася, і дійшло, що вона вживається переважно для запозичених слів. Цікаво, що катакана вживається також [[uk_wikipedia:Айнська_мова|айнами]]. Так і живемо. Для латинкоїбів є ромаджі, якою японці друкують оцю всю хуйню. A для підарів є ''каомоджі'' ( ͡° ͜ʖ ͡°), котрі, схоже, розвинулися до ''емоджі'' 😏, де ''е-моджі'' (зобрагознак), а не ''емо-джі'' (емоція-письмо), як декотрі гадають за логікою слова ''ромаджі''.

== Особливості ==
=== Фонетика ===
Вона справді бідна: 14–15 основних приголосних (алофони відкинемо) і 5 голосних. Для порівняння, скільки приголосних мають інші мови: [[Українська мова|українська]] — 32, a [[Англійська мова|англійська]] — 24 (не враховуючи говірок). Але голосні та приголосні можуть бути також подовженими. Можна, звісно, припсячитись до якоїсь поліванівки і гавкати, але краще розглянемо звучання і різницю з нашою.

Складова абетка, а отже складова вимова: після приголосної завжди буде голосна, винятком є лише ''н'', котра насправді вважається окремим складом і не є справжньою (для цього є окремий ряд), а Богу відому ''н'', а також при слушній нагоді змінювати звук на ''м'' перед губними чи англійську ''ng'' перед ''к'' і ''ґ'', а також подеколи на нашу коротку ''нн''. Інші звуки Богу відомі — ''ф'' (прикладу не буде, то вже для надто розумниx), ''у'' (як наша, але неогублена, і любить, падло, подеколи типу зникати), а також вартий окремої уваги — ''р'', котрий щось між нашими ''р'' і ''л'', тому є причиною лулзів або [[Срач|кривавих війн]], як наприклад [[Вовчиця та спеції|''Горо'' і ''Голо'']].

Горе для україномовного [[Хіккі|коміркожитця]]: треба окремо буде вмикнути московську чи польську щелепу, аби належно вимовляти шиплячі і помʼякшувати певні приголосні. Можемо лише радіти, що ''в'' наш, а наш ''г'' є ближчим для ряду твердого ''h'' (коли мякий, то німецьке ''х''){{що}}!

Як і в більшості іноземних мов, по-дурному є оѕвінчуваня чи оглушеня звуку. Наприклад, перший корінь у згаданому '''''као'''-можі'' (лицезнак) раптово стає ''аге-'''ґао''''' ([[Хентай|стогінолицє]]){{що}}.

== Система Поліванова і не тільки ==
Коли після поразки в [[Друга світова війна|Другій Світовій]] япошки стали холуями [[США]], америкоси швидко припсячили їхню складну мову до своєї примітивної латики, і стали деякі звуки та склади ототожнювати із звуками та складами із своєї рідної — англійської, вийшло щось на зразок суміші жирафи та єнота. Спроби перекласти японську систему подання звуків на кацапську і англійську були, і результатом стали дві системи передачі запису звуків японської мови кирилицею (система Поліванова) та латиницею (система Гепберна). Срачі між ними полягають в тому, що при транслітерації з полівановської на гепбернівську виходить казна-що, а самі япошки усцикаються зі сміху, дивлячись на ці спроби.

Для українців є дохуя систем, на які, втім, так чи іншакше вплинули кацапська чи англійська транслітерація японської. Основними проблемами є мʼякшення і довжина звуку, а також, власне, пристосуваня українською вимови, котра ненавидить голосні, як Японська — приголосні.

Основні риси, за які людина, що має вуха і хоча б елементарні уявлення про мову [[Японія|Священих Островів]], не сприймає систему Поліванова:
* Передача японського складу し і його похідних (しょ、しゅ、しゃ) як "сі", "сьо", "сю" і "ся" відповідно. За '''"Кісімото"''' і '''"сусі"''' наш батальон [[Націонал-анімешництво|націонал-анімешників]] ім. Олександра Коваленка буде катувати манґьоке-'''шярінґаном'''.
* Аналогічна ситуація з じ、じょ、じゅ、じゃ. Ці збоченці передають ці звуки як "дзі", "дзьо", "дзю", "дзя". Радимо на всіх, хто каже слово '''"кандзі"''', випробовувати прийоми '''джіуджіцу'''
* А найбільша зрада поліванувтих — це передача ち、ちょ、ちゅ、ちゃ як "ті", "тьо", "тю", "тя". Якщо ваш знайомий називає богоподібних аніме-богінь '''тянками''', напоїть цього москаля '''тяєм''' із цианідом і нагодуйте '''сьоколадкою''' з [[Лайно|лайна]]

=== Чергова гівнованівка ===
Аби гівна не було мало, [[Юродливий]] радо для [[безос]]ів привнесе ще:

{| class="wikitable" width=70% style="text-align: center; font-size:95%"
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| あ / ア а
|bgcolor="#FFFDDD"| い / イ і
|bgcolor="#FFFDDD"| う / ウ у
|bgcolor="#FFFDDD"| え / エ е
|bgcolor="#FFFDDD"| お / オ о
|colspan="3" bgcolor="#F7F7F7"|
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| か / カ ка
|bgcolor="#FFFDDD"| き / キ кі
|bgcolor="#FFFDDD"| く / ク ку
|bgcolor="#FFFDDD"| け / ケ ке
|bgcolor="#FFFDDD"| こ / コ ко
|bgcolor="#DDEBFF"| きゃ / キャ кʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| きゅ / キュ кʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| きょ / キョ кйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| さ / サ са
|bgcolor="#FFFDDD"| し / シ '''ші'''
|bgcolor="#FFFDDD"| す / ス су
|bgcolor="#FFFDDD"| せ / セ се
|bgcolor="#FFFDDD"| そ / ソ со
|bgcolor="#DDEBFF"| しゃ / シャ '''шя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しゅ / シュ '''шю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| しょ / ショ '''шьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| た / タ та
|bgcolor="#FFFDDD"| ち / チ '''чі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| つ / ツ '''цу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| て / テ те
|bgcolor="#FFFDDD"| と / ト то
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゃ / チャ '''чя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちゅ / チュ '''чю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ちょ / チョ '''чьо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| な / ナ на
|bgcolor="#FFFDDD"| に / ニ ні
|bgcolor="#FFFDDD"| ぬ / ヌ ну
|bgcolor="#FFFDDD"| ね / ネ не
|bgcolor="#FFFDDD"| の / ノ но
|bgcolor="#DDEBFF"| にゃ / ニャ ня
|bgcolor="#DDEBFF"| にゅ / ニュ ню
|bgcolor="#DDEBFF"| にょ / ニョ ньо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| は / ハ га
|bgcolor="#FFFDDD"| ひ / ヒ '''хі'''
|bgcolor="#FFFDDD"| ふ / フ '''фу'''
|bgcolor="#FFFDDD"| へ / ヘ ге
|bgcolor="#FFFDDD"| ほ / ホ го
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゃ / ヒャ '''хʼя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひゅ / ヒュ '''хʼю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ひょ / ヒョ '''хйо'''
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ま / マ ма
|bgcolor="#FFFDDD"| み / ミ мі
|bgcolor="#FFFDDD"| む / ム му
|bgcolor="#FFFDDD"| め / メ ме
|bgcolor="#FFFDDD"| も / モ мо
|bgcolor="#DDEBFF"| みゃ / ミャ мʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| みゅ / ミュ мʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| みょ / ミョ мйо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| や / ヤ я
|bgcolor="#F7F7F7"|
|bgcolor="#FFFDDD"| ゆ / ユ ю
|bgcolor="#F7F7F7"|
|bgcolor="#FFFDDD"| よ / ヨ йо
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3|
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ら / ラ ра
|bgcolor="#FFFDDD"| り / リ рі
|bgcolor="#FFFDDD"| る / ル ру
|bgcolor="#FFFDDD"| れ / レ ре
|bgcolor="#FFFDDD"| ろ / ロ ро
|bgcolor="#DDEBFF"| りゃ / リャ ря
|bgcolor="#DDEBFF"| りゅ / リュ рю
|bgcolor="#DDEBFF"| りょ / リョ рьо
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| わ / ワ ва
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3|
|bgcolor="#FFFDDD"| を / ヲ о
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3|
|-
|bgcolor="#FFFDDD"| ん / ン н
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=4|
|bgcolor="#F7F7F7" colspan=3|
|-
|
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| が / ガ ґа
|bgcolor="#FFDDDD"| ぎ / ギ ґі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぐ / グ ґу
|bgcolor="#FFDDDD"| げ / ゲ ґе
|bgcolor="#FFDDDD"| ご / ゴ ґо
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゃ / ギャ ґʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎゅ / ギュ ґʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぎょ / ギョ ґйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ざ / ザ за
|bgcolor="#FFDDDD"| じ / ジ '''жі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| ず / ズ зу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぜ / ゼ зе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぞ / ゾ зо
|bgcolor="#DDEBFF"| じゃ / ジャ '''жя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じゅ / ジュ '''жю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| じょ / ジョ '''жьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| だ / ダ да
|bgcolor="#FFDDDD"| ぢ / ヂ '''джі'''
|bgcolor="#FFDDDD"| づ / ヅ '''дзу'''
|bgcolor="#FFDDDD"| で / デ де
|bgcolor="#FFDDDD"| ど / ド до
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゃ / ヂャ '''джя'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢゅ / ヂュ '''джю'''
|bgcolor="#DDEBFF"| ぢょ / ヂョ '''джьо'''
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ば / バ ба
|bgcolor="#FFDDDD"| び / ビ бі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぶ / ブ бу
|bgcolor="#FFDDDD"| べ / ベ бе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぼ / ボ бо
|bgcolor="#DDEBFF"| びゃ / ビャ бʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| びゅ / ビュ бʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| びょ / ビョ бйо
|-
|bgcolor="#FFDDDD"| ぱ / パ па
|bgcolor="#FFDDDD"| ぴ / ピ пі
|bgcolor="#FFDDDD"| ぷ / プ пу
|bgcolor="#FFDDDD"| ぺ / ペ пе
|bgcolor="#FFDDDD"| ぽ / ポ по
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゃ / ピャ пʼя
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴゅ / ピュ пʼю
|bgcolor="#DDEBFF"| ぴょ / ピョ пйо
|}

==== Примітки ====

* Буква '''н''' перед губними стає '''м''', а перед ''голосною'', ''н'' і ''м'' апострофуємо;
* Довгі голосні і приголосні подвоюємо, коли маємо поспіль голосну, але чит розмежний, то межи апострофуємо.

Далі буде, але поки най буде так.

=== Катаканівка ===
Зворотна умовна хуйня, якщо хтось любить писати катаканою замість кирилиці{{що}}.

{| class="wikitable" style="text-align: center; font-size:95%"
|-
| a ア || и ヤ || т タ
|-
| б ボ || й ヲ || у ウ
|-
| в ワ || к カ || ф フ
|-
| г バ || л ル || х ハ
|-
| ґ ガ || м マ || ц ツ
|-
| д ダ || н ナ || ч チ
|-
| е エ || о オ || ш シ
|-
| ж ジ || п ホ || дз ヅ
|-
| з ザ || р ラ || дж ヂ
|-
| і イ || с サ || ь ィ
|}

Багато хто бере за основу через ряд ''у'', котра подекуди зникає, бо японці так роблять. Але то хуйня, бо це буде називатися укураіінушюка, як інґліш, а не українська на катакані. Також не варто забувати про парність приголосних. Взято за основу ряд ''а'' і ''о'', якщо де збереглася непотрібна нам напівдзвінкість, а також ряди ''і'' і ''у'' для допоміжних звуків. Для й вжито той ряд ''о'' до ряду ''в'', бо ''в'' і ''й'' є апроксиматами.

== Див. також ==
*[[Японія]]
*[[Ієрогліф]]

== Посилання ==
* {{Wikinet|Língua japonesa|Вікінет про японську мову}}
* [http://www.yaku.su/default.aspx Yaku.su — українсько-японський словник онлайн]
* [http://ashenwolf.github.com/jp2ua-transliterate/# Японсько-українська транслітерація]
* [http://jisho.org/ Denshi Jisho — англо-японський словник онлайн]
* [http://kanji.sljfaq.org/ Онлайн розпізнавач ієрогліфів]
* [https://web.archive.org/web/20150315173628/http://dramatica.org.ua/Японська_мова Версія статті на старій Драматиці]
* [http://thejadednetwork.com/sfx/ Здоровений словник звуків]

{{Мови}}
[[Категорія:Японія]]
[[Категорія:Мова]]

Японська мова - Історія редагувань

Maintenance script: Imported from text file