<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://kropyvach.redthread.studio/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2%3A%D0%9D%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97</id>
	<title>Архів:Нанотехнології - Історія редагувань</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://kropyvach.redthread.studio/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2%3A%D0%9D%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://kropyvach.redthread.studio/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2:%D0%9D%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97&amp;action=history"/>
	<updated>2026-10-27T18:40:34Z</updated>
	<subtitle>Історія редагувань цієї сторінки в вікі</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.42.7</generator>
	<entry>
		<id>https://kropyvach.redthread.studio/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2:%D0%9D%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97&amp;diff=2888&amp;oldid=prev</id>
		<title>Admin2: Створена сторінка: {{Архів}} &#039;&#039;Ця архівна сторінка є наочним прикладом того, як &#039;&#039;&#039;не треба&#039;&#039;&#039; писати статті на Драматиці. &lt;del&gt;Насолоджуйтесь&lt;/del&gt; Мучтесь!&#039;&#039;  Полішуки можуть робити ВСЕ. Все, за виключенням того, що потребує нанотехнологій.  Отже, &#039;&#039;&#039;Нанотехнології, Нанотехнолоґ...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://kropyvach.redthread.studio/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2:%D0%9D%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97&amp;diff=2888&amp;oldid=prev"/>
		<updated>2024-07-25T15:10:05Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Створена сторінка: {{Архів}} &amp;#039;&amp;#039;Ця архівна сторінка є наочним прикладом того, як &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;не треба&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; писати статті на Драматиці. &amp;lt;del&amp;gt;Насолоджуйтесь&amp;lt;/del&amp;gt; Мучтесь!&amp;#039;&amp;#039;  &lt;a href=&quot;/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%B8&quot; class=&quot;mw-redirect&quot; title=&quot;Полішуки&quot;&gt;Полішуки&lt;/a&gt; можуть робити ВСЕ. Все, за виключенням того, що потребує нанотехнологій.  Отже, &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Нанотехнології, Нанотехнолоґ...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Нова сторінка&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;{{Архів}}&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;Ця архівна сторінка є наочним прикладом того, як &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;не треба&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; писати статті на Драматиці. &amp;lt;del&amp;gt;Насолоджуйтесь&amp;lt;/del&amp;gt; Мучтесь!&amp;#039;&amp;#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Полішуки]] можуть робити ВСЕ. Все, за виключенням того, що потребує нанотехнологій.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Нанотехнології, Нанотехнолоґії&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; - як кому подобається.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Де б почитати ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Можна, звичайно, почитати в Енциклопедії юних ховрашків (з картинками), якби ця книга не була такою рідкісною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Давайте полуркаєм інтернети, і почитаємо деінде&lt;br /&gt;
* http://ru.wikipedia.org/wiki/Нанотехнология&lt;br /&gt;
* http://www.xrayoptic.ru/&lt;br /&gt;
* http://nano.com.ua/&lt;br /&gt;
* http://www.price.od.ua/articles.phtml?id=102 &lt;br /&gt;
* http://nanosvit.com/,  та багато-багато іще й іще.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Екскурс в минуле ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Існує слово Електроніка. Це, вроді, усім зрозуміло. Колись була електроніка, коли на лампах, скажімо, стабілізатора напруги, чи там, підсилювача нижніх частот, - можна було смажити яєшню зі [[Сало|шкварками]]. А сам прилад у ті часи нагадував нинішній [[Горілка|самогонний апарат]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб зробити магнітофон, у приміщенні варили каркас із сталевих швелерів, на нього чіпляли начинку, і займав дівайс кілька кімнат.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пізніше лампи поменшали, і чудовий приймач Веф-Акорд на семи лампах уже вміщався на тумбочці, дозволяв крутити платівки на швидкостях 78 та 33 об / хв.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли придумали напівпровідниковий транзистор - почалася ера &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;мікроелектроніки&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;, хоча нормальним діодом з електровоза можна було як козацькою гетьманською булавою лускати по головам ворогів, кладучи їх обабіч себе у кількостях [[over 9000]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Ера мікроелектроніки вінчалася широким виробленням БИСів (з моск. &amp;quot;большая интегральная микросхема&amp;quot;), і не менш широким застосуванням взамін аналогової техніки - цифрової (що було б неможливо, не знай конструктори Теореми Котєльнікова - у [[Британські вчені|британських вчених]] - теорема Найквіста-Шеннона  http://ru.wikipedia.org/wiki/Теорема_Котельникова) &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Два слова про Теорему Котєльнікова (Найквіста-Шеннона; чи Теорему відліків) ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Чи з чого усе починалося&lt;br /&gt;
[[Файл:TeorKotelnikova.jpg|300px|thumb|left|На малюнку: аналоговий сигнал, спектр якого зображено червоним, із максимальною частотою f max, можна без втрат передати та відновити на прийомній стороні, передаючи лише два &amp;quot;пічки&amp;quot; -  зеленим,- за умови, якщо їх передавати на частотах, зображених на малюнку ]]&lt;br /&gt;
&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Теоре́ма Котєльнікова&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; (якщо коротко; вона ж  Теорема Найквіста-Шеннона, чи теорема відліків) твердить, що Якщо аналоговий сигнал &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; x(t)&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;  має обмежений спектр, то він може бути відновлений однозначно й без втрат за своїми дискретними відліками. При цьому ці відліки мають бути узяті із частотою, що рівно удвічі більша, аніж максимальна частота  спектра.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про що мова? А от про що. Звуковий, скажімо, сигнал - це сигнал &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;широкого спектру&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;. Як зображено на малюнку червоним. І щоб його записати / передати / розпізнати - у кожний момент передачі нам слід зайняти саме таку широку ділянку спектру. Керуючись теоремою Котєльнікова, ми можемо &amp;quot;оцифрувати&amp;quot; сигнал, передати по каналу два короткі &amp;quot;пічки&amp;quot; спектру (на малюнку - зелені, а потім на приймальній стороні повністю відновити вихідний сигнал.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Що це дає? А те, що по ділянкам спектру, що &amp;quot;вивільнилися&amp;quot; можна передавати масу таких же &amp;quot;пічків&amp;quot; з інформацією про інші сигнали, а тому, якщо раніше один канал ми могли ущільнити до 6-12 вторинних каналів, то за цифрових технологій по такому ж каналу можна передати 3000, 4000, [[over 9000]] вторинних каналів. А мініатюризація електронних компонентів дозволяє теорію перетворити на практику.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Сенс слова нанотехнології ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щоб було зрозуміло&lt;br /&gt;
* 10 &amp;lt;sup&amp;gt;-3&amp;lt;/sup&amp;gt;  - грецьк. - мілі (у відношенні до технологій якось пропущене)&lt;br /&gt;
* 10 &amp;lt;sup&amp;gt;-6&amp;lt;/sup&amp;gt;  - мікро - Отже, об&amp;#039;єкти, якими оперують у мікро технологіях, мають розміри порядку 10 &amp;lt;sup&amp;gt;-6&amp;lt;/sup&amp;gt; метра, чи тисячна доля міліметра(наприклад, в КПІ була кафедра мікроелектроніки, яка нині зветься кафедрою мікро та наноелектроніки, ФЕЛ - факультет електроніки)&lt;br /&gt;
* 10 &amp;lt;sup&amp;gt;-9&amp;lt;/sup&amp;gt; - &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;нано&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; - об&amp;#039;єкти, якими оперують у нано-технологіях, мають розміри порядку 10 &amp;lt;sup&amp;gt;-9&amp;lt;/sup&amp;gt; метра, чи мільйонна доля міліметра&lt;br /&gt;
* 10 &amp;lt;sup&amp;gt;-12&amp;lt;/sup&amp;gt;  - піко, ну, і так далі...&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Себто, чим далі, тим детальки дівайсів мілкіші і мілкіші. І якщо при мікроелектроніці можна було впаяти мікросхемку на плату паяльничком з малим жалом, то тепер для цього слід мати спеціальні паяльні станції, мікроскоп, і монтажник має ретельно заземлювати себе для захисту від статичної напруги. Зате технології дозволяють робити манюнькі дівайси, і сучасна [[школота]] носить цифрові мр3-плейєри розміром із сірникову коробочку, а товщиною 2-4 мм. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цифрова фотокамера вміщається у брелок для ключів, при цьому дівайси не з розряду одиничних для шпигунів 007, а цілком розповсюджені і доступні для пересічного юзера (полуркайте оті Ваші [[інтернети]]).&lt;br /&gt;
[[Файл:Terminator.jpg|300px|thumb|left|Термінатир із вундервафлею у руці - продукти і наслідки безшабашного розвитку нанотехнологій]]&lt;br /&gt;
Парадоксально, що, як тільки мікросхеми стали програмованими, то із зменшенням розміру окремовзятої мікросхеми із геометричною прогресією почали зростати програми, якими &amp;quot;прошивалися&amp;quot; ці мікросхеми, що в over 9000 збільшували можливості дівайсів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== У кіно ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У розвитку нанотехнологій завжди були зацікавлені військові для створення все нових і нових мілітарних вундервафлів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Коли такий розвиток виходить з-під цивільного контролю, а буржуї гоняться за надприбутками, виходить те, що змальовано у класичних &amp;quot;Матриці&amp;quot; та 1-3 &amp;quot;Термінаторах&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==Приклади нанотехнологій ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сьогодні таких прикладів можна навести безліч&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== У військово-промисловому комплексі ====&lt;br /&gt;
Якби ми почали ТУТ наводити такі приклади, у верхньому правому кутку сторінки слід би було писати &amp;#039;&amp;#039;&amp;quot;Цілком таємно&amp;quot;&amp;#039;&amp;#039;. Але - будьте певні - усе, що виходить у ВПК НОВЕ - ну ніяк не обійшлося без нанотехнологій.&lt;br /&gt;
* Ракетно-космічна галузь. Так, аноне - одні суцільні нанотехнології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Машинобудівництво ====&lt;br /&gt;
* Усе, що повязане з Робототехнікою - це нанотехнології&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Електроніка ====&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Екрани&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; - умовно назвемо їх плазмовими - товщиною як аркуш паперу, а яскравістю як найліпший телевізор&lt;br /&gt;
* &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;Станції&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; бездротової передачі для телекомунікацій (інтернет у тому числі) - мільйони каналів, центральна станція вміщається в кімнаті&lt;br /&gt;
* Мініатюрні &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;побутові пристрої&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; - теле-, фото- обладнання, пристрої зв&amp;#039;язку, запису звуку та зображення,тощо&lt;br /&gt;
* Альтернативні &amp;#039;&amp;#039;&amp;#039;джерела живлення&amp;#039;&amp;#039;&amp;#039; з надвисокими ККД, у тому числі сонячні чи світлові батареї&lt;br /&gt;
* Надточні тренажери, наприклад, імітації польоту літака, що здатні моделювати тисячі самих складних польотних ситуацій, для тренування пілотів на землі (при цьому економляться тони пального, ресурс літаків, що підвищує безпеку перельотів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== Медицина ====&lt;br /&gt;
* Один приклад. Раніше, щоб працювати з серцем чи судинами, людину, мов свиню, розрізали навпіл по лінії осі грудної клітини. Зараз інститут ім. Амосова провадить операції, коли через вени в районі паха вводиться зонд і - через іншу - робочий інструмент, і робляться припікання хворих ділянок. Людина після подібного виручання виписується додому на наступну добу&lt;br /&gt;
* Засоби для профілактики та лікування вірусних захворювань&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Побутова хімія ===&lt;br /&gt;
* Надпотужні фільтри води, повітря; наприклад, на основі колоїдного срібла&lt;br /&gt;
* Засоби для бактерицидного прання&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отже, як тобі вже стало зрозуміло, аноне, основний Творець нанотехнологій - Інженер&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== У цій та сусідніх країнах ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== І що, зовсім не буде лулзів? ====&lt;br /&gt;
Не переживайте, лулзи будуть&lt;br /&gt;
* Там, де нанотехнології, - там великі гроші. Відсіля і [[лулзи]]. Бо гроші осідають в кишенях тих, чиї [[Пасічник|руки нічого не крали]], а дійсними нанотехнологіями здатні займатися зовсім інші люди (мізки, аноне; мізки у всіх різні, хоча гроші потрібні усім; навіть тим, чиї руки...ну, ти зрозумів)&lt;br /&gt;
* Як уже писалося, до нанотехнологій має певне відношення КПІ. Запросіть на філіжаночку кави знайомого доцента КПІ, в ході розмови промовте кодове слово &amp;quot;Нанотехнології&amp;quot;, і поцікавтеся у співбесідника, чим він займається у вільний від лекцій час. За 15-20 хв. розмови Вам стане зрозуміло: чиновникам Цієї країни нанотехнології у ЧПО не вперлися - вони беруть хабарі за інші проекти; а мізки України працюють (так, вірно!!) на Забугірря!&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
==== НанАтехнАлоҐіі - ісконно руССкоє ізАбрєтєніє ====&lt;br /&gt;
Знав би ти , [[анон]]е, як полюбляє триндіти про нанотехнології середній [[Ісконнік]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Це [[Усім байдуже|до СС]], що ВІН ніц у цьому не петрає! Головне, що &amp;quot;НанАтехнАлоҐіі - ЕтА ісконнА!&amp;quot;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нанотєхнологіі, а такжє всє проізводниє как-то &amp;quot;космічєскіє нанокораблі бороздят простори нановсєлєнной&amp;quot; і прочія нано- вєщі - тєрмін появілся послє відєорєпортажа о новой ізобрєтьонной в [[Ерефія|Расєє]] вакуумной бомбє. Как заявіл журналіст, мощность бомби в 4 раза мощнєє амєріканского аналога, чєго удалось достічь с помощью нанотєхнологій. Отсюда і тєрмін. А поскольку гордость расєян за дєржаву возросла послє нєго многократно, тєрмін обрьол ізвєстность і распространілся. - [[Фофудья]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Admin2</name></author>
	</entry>
</feed>