Admin2 в 10:56, 22 січня 2026

2026-01-22T10:56:44Z

← Попередня версія		Версія за 10:56, 22 січня 2026
Рядок 35:		Рядок 35:
	Радянські демонстрації проти ізраїлю.jpg\|Радянські втомлені демонстранти		Радянські демонстрації проти ізраїлю.jpg\|Радянські втомлені демонстранти
	</gallery>		</gallery>
			'''Суецька криза''' (Синайська війна) - це війна 1956 року британців та французів в союзі з Ізраілем проти Єгипту, де замішані були бажання Британії відновити контроль над Суецьким каналом і бажання Ізраїлю поруйнувати єгипетську інфраструктуру якомога глибше і зробити собі велику буферну зону від нападів арабів на Синайському півострові. Єгиптян і тодішніх сирійців, в свою чергу, активно накачували зброєю та вчили воювати СРСР та комуняки з Чехословаччини.

	== Ліван та Хезбола ==		== Ліван та Хезбола ==
			Після низки масштабних війн з танчиками та авіацією розбірки переформатувалися в форму терактів, диверсій і різних гучних вбивств. Більшість навколишніх арабських країн вже не з таким ентузіазмом мріяла по знищення усіх євреїв традиційним військовим шляхом. Протягом 1970-х та на початку 1980-х палестинське питання стало основним, бо як раз в цей момент почалася знаменита Хезболла, утворена в Лівані і яка набирала собі юнітів та шахідів першу чергу з палестинських біженців. а так як Ліван в цей час скотився до [https://uk.wikipedia.org/wiki/Громадянська_війна_в_Лівані постійної громадянської війни християн та мусульман] палестинці та Хезболла фактично контролювали південні райони Лівану і розбудували собі нехуйову інфраструктуру, тренувальні табори та бази постачання. Фінанси їм підкидали небайдужі дружні араби з більш заможних країн. Звідси вони здійснювали набіги на Ізраїль і сюди верталися щоб перепочити.

	== Сучасні події ==		== Сучасні події ==
			=== Сектор Газа ===
			Сектор Газа та пиздець довжиною в покоління.
	<gallery>		<gallery>
	Ізр 23.jpg\|		Ізр 23.jpg\|
			</gallery>
			=== Ізраїльсько-іранські битви ===
			<gallery>
			AI Gets 2025.jpg\|10 000 збитих єврейських літаків
			AI Gets 2025 2.jpg\|
	</gallery>		</gallery>

Maintenance script: Imported from text file

2024-06-02T19:45:50Z

Imported from text file

Нова сторінка

{{Незавершена подія}}
{{Цитата|Ми завжди повторювали, що в нашій війні з арабами ми мали секретну зброю - відсутність альтернативи.|Думка четвертої прем'єр-міністерки Ізраїлю про сабж}}

'''Арабо-ізраїльські війни''' - низка скажених військових конфліктів між євреями та арабами на Близькому Сході протягом останніх 100 років. З точки зору арабів - мета війни винищити усіх євреїв (їх вони називають також окремим терміном "сіоністи"), "скинути їх у море". З точки зору євреїв мета війн - дати пизди арабам, щоб ті не залупалися на священну землю Палестини і нарешті змирилися з існування Ізраїлю.

== Спочатку було вигнання ==
Ця історія повертає нас у дуже давні часи. <del>Часи міфів та легенд. </del>. Як відомо - євреї століттями були позбавлені можливості мати свою країну в чітких кордонах, зі своєю армією, урядом та власними законами. Розсіювання по світу почалося ще в часи Вавилона, продовжилося після Юдейських війн проти Риму і дополіровувалося вже в Середньовіччі. Звісно євреї постійно піддавалися дискримінації та насильству, бо завжди були цапами відбувайлами для місцевого бидла і для сильних світу цього.

== Як євреї вирішили повернутися в Палестину ==
Передумовою війн за Палестину звісно стали [[нацист]]и, що почали активно брати участь у смерті [[євреї]]в усієї Європи. [[Гітлер]] спочатку мав окремий план щодо вирішення єврейського питання — після поразки [[Велика Британія|Великобританії]] відправити їх до Палестини. Була також пропозиція відправити їх в єбені пустельного Мадагаскару<ref>Є думка, що цей варіант форсив відомий в рейху спеціаліст по єврейському питанню і менеджер логістики, по знищенню євреїв в газових камерах - [https://uk.wikipedia.org/wiki/Адольф_Айхман Адольф Ейхман]. Якого, до речі, потім євреї впіймали в Аргентині, привезли в Ізраїль і там судили на смерть</ref>, але оскільки війна затягувалась, євреї Європи удостоїлися усім відомої долі. Ті з них, хто вийшов живим із концтаборів та м'ясорубки [[Друга світова війна|Другої Світової війни]], були не стереотипними євреями-торговцями та кравцями-лихварями — ці люди були вже загартовані, поплавлені війною і готові на все, щоб показати: [[євреї]] вміють битися і пиздити своїх ворогів. Тим більше, що на старих місцях де вони жили раніше, після 1945 року, наприклад, у [[Польща|Польщі]], [[Євреї|євреям]] були аж ніяк не раді (на їхньому місці, квартирі, дачі вже встигли обжитися уцілілі поляки). Сіоністський рух на той момент вже кілька десятиліть проводив огранізовану політику переселення євреїв з усього світу в Палестину і мав там вже сформовану систему яка приймала новачків, знаходила їм роботу, житло, інтегрувала в місцеве суспільство.

Палестина на 1945 рік була британською [https://uk.wikipedia.org/wiki/Мандат_Ліги_Націй мандатною територією] (захоплена в 1917-18 рр. у турків-османів, за активної участі арабів і, частково, місцевих євреїв). Британці не спішили давати Палестині незалежність, але постійно пизділи, як євреям та арабам, що ось-ось два-три тижні і скоро вони їм усе віддадуть, бо тримати Палестину під імперським управлінням дорого, треба мати тут великий контингент військ і взагалі - Палестина не Індія, щоб за неї триматися зубами. На практиці ж британці вели по відношенню до місцевих політику «поки ви пиздите тихенько один-одного і не заважаєте адміністрації, я на вас не дивлюся». До кінця 1920-х земельні ділянки євреї організовано і спокійно викуповували в арабів (як християн, так і мусульман) за рахунок єврейських громад з усього світу, то чим ближче була [[Друга світова війна|Друга Світова]] то все стало цікавіше. Суперечки за земельні ділянки плавно переросли в релігійний срач: мусульмани вважали, що понаїхавші жиди, діють на користь проклятих англосаксів, не даючи можливості арабам створити незалежну Палестину; євреї були тієї ж думки щодо арабів.

[[СРСР]] та [[США]] в 1945-му були не проти єврейської держави, британці тягли час. Але арабам Палестини було не по собі від потоку євреїв, що ставали з кожним роком все багаточисельнішими. Багато з нових євреїв були з активною громадянською позицією і не рефлексували коли бажали дати пизди опонентам. Британці не просто тягнули з вирішенням питання, а й просто клали прутня на ситуацію, хоча чудово бачили куди все несеться. Вони стали зовсім брутальними і почали активно карати жидів, лише коли смажений півник клюнув власне британців в 1946 році - єврейські повстанці-терористи наїбнули в повітря резиденцію британської адміністрації в Єрусалимі і тим самим викликавши нарешті у джентльменів помітне [[Дупобіль|занепокоєння трохи нижче спини]]. Почалися регулярні напади на гарнізони та патрулі британців. Лондон, нарешті, серйозно замислився, що робити далі. По розрахунках потрібно було вводити 100-тисячний контингент військ, щоб пацифікувати Палестину, але на той момент британці настільки були зайобані фіналом [[Друга світова війна|Світової війни]], а їх імперія та економіка вже була напівмертва, що у метрополії почали вирувати настрої серед народу і можновладців, подібні до популярних в [[РФ]]ії під час [[Чеченські_війни|Першої Чеченської війни]]: «Нахуя нам потрібні ці євреї? Хай відокремлюються!»<ref>А також до настроїв у США під час В'єтнаму, Іраку й Афганістану</ref>. Англійці нарешті скинули пиздецьовий регіон на плечі ООН і почали збирати свої речі.

<gallery>
1937 palestine plan.png|Варіант розділу 1937-го року. Не реалізувався.
(1948) israel.jpg|Перед війною за незалежність (1948) розклад був такий.
</gallery>

== Війна за незалежність Ізраїлю ==
На фоні того що британці збирали свої речі, починалася перша повноцінна війна Ізраїлю з арабами. Проголошення незалежності стало тригером. І на старті у євреїв було мало шансів, бо їм протистояли хоч чисельно і невеликі, але технічно краще упаковані армії п'яти арабських країн. Через це власне і мобілізували в армію УСІХ, і жінок в тому числі. Єврейські поселення на той момент вже були звісно давно укріплені в постійних сутичках з місцевими арабами, і більшість з них витримали перший удар арабів. У арабів навіть були початкові успіхи - вони змогли захопити Єрусалим. Бронетехніки у арабів було значно більше (більшість зброї, раптово, була британського виробництва), у євреїв було усього два танки, та й ті вони спиздили у британців.

=== Перша серйозна війна ===
<gallery>
1948 arab israeli war - May15-June10.jpg|На початку араби атакували ось так
Євреї на місершмідтах.jpg|[https://www.epravda.com.ua/publications/2023/08/18/703349/ Євреї не Месершмітах]
Євреї 2.jpg|
Spiritofisrael.jpg|
</gallery>

== Суецька криза та війна Судного дня ==
[[Файл:(1967) israel.jpg|міні|В часи найбільшого розширення Ізраїль контролював дохуя територій]]
<gallery>
Радянські демонстрації проти ізраїлю.jpg|Радянські втомлені демонстранти
</gallery>
== Ліван та Хезбола ==
== Сучасні події ==
<gallery>
Ізр 23.jpg|
</gallery>

== Хто поганий, а хто хороший? ==
[[Файл:Palestine 2.jpg|міні|Усі хейтери Ізраїлю показують цю карту. ]]
[[Файл:Palestine 3.png|міні|Очікування-реальність. ]]
В сучасності, рандомному українцю, посеред кацапських обстрілів, якось важко співчувати палестинцям (які дійсно втратили свої домівки). Простіше асоціювати палестинців з нашими ватанами-малоросами, (але більш радикальнішими та здатними на шахід-теракти). Коли на твоїх вулицях починають вибухати автобуси, на твоє місто сиплються арабські ракети (і ти по кілька разів на день здійснюєш пробіжку до бомбосховища), а навколо помічаєш підозрілих бородатих мужиків, начебто одягнених нормально але у супроводів носійок хіджабів, — починаєш тихо, а потім голосно не любити арабів.

В останні років десять ізраїльсько-палестинська проблема відійшла далеко на задній план. По факту Палестина (точніше «Фаластин», як її називають араби) як суверенна незалежна арабська держава НІКОМУ у світі нахуй не потрібна: ані Ізраїлю, ані навколишнім арабським країнам. Одна річ бомбити сєпарів «як би» на своїй території, і зовсім інша — на території іншої держави (але ж бомбити доведеться — Махмуд гарантує це, бо бажання знищити державу Ізраїль нікуди не зникло - просто притихло). У період окупації територій Палестини Єгиптом та Йорданією з 1948 по 1967 рік ними не було зроблено НІЧОГО для державотворення «Палестини», хоча всі можливості були.

Арабам Ізраїлю теж нахій не треба Палестинська Держава — так-так, незважаючи на позиціонування Ізраїлю як виключно єврейської держави для євреїв, у ньому проживає близько 20% лояльних до Ізраїлю мусульман. Вони мають навіть свої партії в Кнесеті. Люті патріоти Палестини, що радісно кричать про «п'яту колону» героїчної палестинської держави в цитаделі Сатани, можуть обламатися — навіть незважаючи на те, що більшість із них сповідують іслам, місцеві араби не горять бажанням вливатися в джихад і навіть дружать із євреями, а не вибухають на черговому блокпості. Відмінним мотиватором є найвищий рівень життя в Ізраїлі на всьому Близькому Сході і тотальні злидні Священної Землі Аллаха по сусідству з постійними війнами та різними бідами у головах. Адже в багату Саудівську Аравію або ОАЕ братушок-палестинців теж чомусь не хочуть пускати - чому так, висновки робіть самі.

Навіть керівництву цієї самої Палестини фактично не потрібна справжня держава: гуманітарна допомога «окупованим територіям» та уряду у вигнанні з усього світу і досі регулярно виділяється і розподіляється між родичами, палестинські лідери комфортно живуть у своїх особняках і вільно катаються на різні міжнародні форуми. Ізраїль регулярно і БЕЗКОШТОВНО поставляє електрику та бензин на "окуповані території". І що важливо — завжди можна поскаржитися хоч в ООН, хоч США, хоч Рашці, хоч своїм багатим братам муслімам, хоч власне Ізраїлю — завжди є причини і завжди можна отримати профіт. І до речі в реальності існує дві «Палестини»: Західний берег річки Йордан (Ізраїль відбив його собі у Йорданії ще в часи війни за Незалежність) та Сектор Газа (те саме, але у Єгипту). У першій рулить організація [https://uk.wikipedia.org/wiki/ФАТХ ФАТХ], у другій - [https://uk.wikipedia.org/wiki/Хамас ХАМАС]. Обидві люто ворогують один з одним і обидві претендують на управління «Палестиною».

'''Висновок вельми суворий''' - доки на Землі будуть існувати євреї та араби доки і буде срач. Третьої сили, яка б з дуру прийшла в регіон і розвела ворогів по куткам не існує - так що араби та євреї будуть ще довго та нудно ворогувати один з одним.

== Легенди про ізраїльську армію ==
[[Файл:Цахал 2023.jpg|міні|Цахал 2023]]
В Ізраїлі призов до армії є обов'язковим, у тому числі для [[Жінка|представників статі з пиздою]]. В армії минулорічних школярів протягом 24-30 місяців учать любити батьківщину та слухатися старших. Але існує постійний недобір офіцерів до прикордонних підрозділів «голані»: їх там не особливо шанують. Однак дідівщини майже немає, і вона жорстко карається, а служити почесно і потрібно для кар'єри. Дійсно почесно служити пілотом ВПС чи у розвідці. Офіцери вітаються з рядовими за руку, їдять в одній столовці, та й бухати у звільненні разом — у порядку речей.

В армію не беруть іноземних добровольців-неєвреїв, а бажаючі є. ЦАХАЛ нагадує доброго дядечка, готового пригріти сиріт: здійснюється підтримка «солдат-одинаків», яким видають допомогу щомісяця плюс допомога молодятам якщо ті вирішать оформити шлюб, а також деякі пільги. Окрім ортодоксів і радикальних пацифістів, від армії євреї не петляють. А, ну і ще колишні росіяни, адже єврей може виїхати з Росії, а Росія з єврея ніколи. Колишні громадяни Росії приносять до Ізраїлю свій менталітет з закономірними приколами і проблемами.

== Відео ==
{{Videogallery|cols=3|widths=321
|youtube|s19uuRwXlU4|Короткий огляд війн
|youtube|M-IHZOOKDDk|Створення держави ІЗРАЇЛЬ. Історія відносин Ізраїля та Палестини.
|youtube|Sj0Ou_7RXAE|Суецький канал і війни навколо нього.
}}

== Див. також ==
*[[Гітлер]]
*[[Євреї]]
*[[ІДІЛ]]
*[[Іслам]]
*[[Тероризм]]

== Примітки ==
{{Reflist}}

{{Портал/Бокс/Історія}}
{{Історія}}
{{Війни|2=у арабо-ізраїльській війні}}
[[Категорія:Людство]]
[[Категорія:Євреї]]

Арабо-ізраїльські війни - Історія редагувань

Admin2 в 10:56, 22 січня 2026

Maintenance script: Imported from text file