Історія Китаю - Історія редагувань

Admin2 в 16:15, 3 жовтня 2025

2025-10-03T16:15:03Z

← Попередня версія		Версія за 16:15, 3 жовтня 2025
Рядок 107:		Рядок 107:

	=== Війна Гоміньдану з комуністами ===		=== Війна Гоміньдану з комуністами ===
			[[Файл:Китай 1930ті.jpg\|міні\|Китай в 1930-ті роки]]
	'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. В 1926-му році Чан Кайші (домовившись з комуністами) розпочав свій знаменитий [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 Північний похід] проти сепаратистів і місцевих варлордів, які ігнорували і клали прутня на спроби Гоміньдану і Сунь Янсена хоч якось зліпити країну в одне ціле політичним шляхом. Армія так сяк змогла розбити більшість варлордів і пафосно було проголошено про початок політичної опіки Гоміньдану над країною (завуальована форма диктатури однієї партії), але в провінціях бардак нікуди не зник. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.		'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. В 1926-му році Чан Кайші (домовившись з комуністами) розпочав свій знаменитий [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 Північний похід] проти сепаратистів і місцевих варлордів, які ігнорували і клали прутня на спроби Гоміньдану і Сунь Янсена хоч якось зліпити країну в одне ціле політичним шляхом. Армія так сяк змогла розбити більшість варлордів і пафосно було проголошено про початок політичної опіки Гоміньдану над країною (завуальована форма диктатури однієї партії), але в провінціях бардак нікуди не зник. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.

Admin2 в 11:19, 28 вересня 2025

2025-09-28T11:19:03Z

← Попередня версія		Версія за 11:19, 28 вересня 2025
Рядок 121:		Рядок 121:
	{{Основна\|Мао}}		{{Основна\|Мао}}
	{{Основна\|Тоталітарне мистецтво#Китай}}		{{Основна\|Тоталітарне мистецтво#Китай}}
			{{Основна\|Тяньаньмень}}
	'''Китайська Народна (блядь) Республіка''' (з 1945) і усі експерименти комуністів - потрійний пиздець тим, хто вцілів в минулі роки і чомусь не здох.		'''Китайська Народна (блядь) Республіка''' (з 1945) і усі експерименти комуністів - потрійний пиздець тим, хто вцілів в минулі роки і чомусь не здох.

Рядок 127:		Рядок 128:
	\|youtube\|NCFxsMBIHQw\|Як Китай помагає Росії.		\|youtube\|NCFxsMBIHQw\|Як Китай помагає Росії.
	\|youtube\|SQ9SCayti_g\|Китайці приховують!		\|youtube\|SQ9SCayti_g\|Китайці приховують!
	\|youtube\|\|		\|youtube\|pAiUDDy2EpE\|КИТАЙСЬКИЙ ФАШИЗМ - про політичний пиздець китайців 1-ї половини 20 століття
	}}		}}

	== Примітки ==		== Примітки ==
	<references />		<references />
Рядок 136:		Рядок 138:
	{{СРСР}}		{{СРСР}}
	{{Історія}}		{{Історія}}
			{{Китай}}
	{{Революція}}		{{Революція}}
	[[Категорія:Китай]]		[[Категорія:Китай]]

Admin2 в 09:42, 24 червня 2025

2025-06-24T09:42:16Z

← Попередня версія		Версія за 09:42, 24 червня 2025
Рядок 4:		Рядок 4:
	== Стародавні часи ==		== Стародавні часи ==
	=== Дикі первісні справи ===		=== Дикі первісні справи ===
	Про первісних людей відомо вельми мало, хоча китайські вчені з усіх сил намагаються знайти в археологічних шарах кістки усіляких [https://uk.wikipedia.org/wiki/Homo_erectus_pekinensis синантропів]. Приблизно в 6000-му році до р.х. з заходу в болотяну долину Янцзи прийшли якісь люди сіно-тибетської культури, місцевих було тоді вздовж річки небагато і тодішній Китай не був населений мільярдами. Місцеві вирощували вже рис в той час. В долині Хуанхе, північніше, вирощували просо, бо клімат там був більш сухий. Бронза тут з'явилася не сама, а була звідкись привезена.		Про первісних людей відомо вельми мало, хоча китайські вчені з усіх сил намагаються знайти в археологічних шарах кістки усіляких [https://uk.wikipedia.org/wiki/Homo_erectus_pekinensis синантропів]. Приблизно в 6000-му році до р.х. з заходу в болотяну долину Янцзи прийшли якісь люди сіно-тибетської культури, місцевих було тоді вздовж річки небагато і тодішній Китай не був населений мільярдами. Місцеві на річці Янцзи вирощували вже рис в той час. В долині Хуанхе, північніше, вирощували просо, бо клімат там був більш сухий. Бронза тут з'явилася не сама, а була звідкись привезена. Хоча масштаби її виробництва вже тоді вражали - китайські правителі одразу почали лити бронзу в таких масштабах, що ніяким грекам та вавилонянам і не снилося - правда йшов увесь метал на ритуальний величезний посуд (казани та здоровенні чаші), зброю та прикраси (бо золота в регіоні було мало, а статус багатства показували кількістю бронзових речей у власності).

	=== Долина Янцзи-Хуанхе ===		=== Долина Янцзи-Хуанхе ===
Рядок 10:		Рядок 10:
	Китайці до 20-го століття вимірювали історію династіями і для них династія дорівнювала державі. Згідно традиції, навіть сучасні китайці нестримно шанують та [[Фап\|мастурбують]] на так звану [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%8F Династію Ся] - напівлегендарне державне утворення в долині Янцзи і такого ж напівлегендарного князя [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юй ]. А китайські вчені, як і з кістками синантропів, з усіх сил намагаються зістарити докази, що на теренах Янцзи та Хуанхе цивілізовані держави поставали вже в 3-му тисячоліття до н.є. Для білого варвара, який не знає як перевіряти пруфи або сортувати партійну ідеологічно правильну історію Китаю, важко відсортувати де в офіційній сучасній історії про ті давні часи - точні наукові дані, а де притягнути за вуха припущення. Якщо по факту - на центральній китайській болотяній рівнині існували низки невеличких державних утворень, масштабів грецьких полісів, різних племінних союзів та теократичних князівств, які пізніші китайці увесь час намагалися показати як потужні та великі королівства з чіткою централізованою владою. Навіть виник міф про першого [https://uk.wikipedia.org/wiki/Жовтий_імператор Жовтого імператора], такого собі Прометея Китаю, що ніби-то правив десь в 3-му тисячолітті до н.е.		Китайці до 20-го століття вимірювали історію династіями і для них династія дорівнювала державі. Згідно традиції, навіть сучасні китайці нестримно шанують та [[Фап\|мастурбують]] на так звану [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%8F Династію Ся] - напівлегендарне державне утворення в долині Янцзи і такого ж напівлегендарного князя [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юй ]. А китайські вчені, як і з кістками синантропів, з усіх сил намагаються зістарити докази, що на теренах Янцзи та Хуанхе цивілізовані держави поставали вже в 3-му тисячоліття до н.є. Для білого варвара, який не знає як перевіряти пруфи або сортувати партійну ідеологічно правильну історію Китаю, важко відсортувати де в офіційній сучасній історії про ті давні часи - точні наукові дані, а де притягнути за вуха припущення. Якщо по факту - на центральній китайській болотяній рівнині існували низки невеличких державних утворень, масштабів грецьких полісів, різних племінних союзів та теократичних князівств, які пізніші китайці увесь час намагалися показати як потужні та великі королівства з чіткою централізованою владою. Навіть виник міф про першого [https://uk.wikipedia.org/wiki/Жовтий_імператор Жовтого імператора], такого собі Прометея Китаю, що ніби-то правив десь в 3-му тисячолітті до н.е.

	Загалом, китайські історики з часів початку записів (а це 4-2 століття до р.х.) завжди були дотошні - тобто, задокументовані факти, що якась біда сталася по вині чиновників чи якогось правителя-довбойоба, що десь китайське військо проїбало кочівникам, - вони не замовчували, але метою записів таких фактів було накопичення інфи, якою користувалася вельми обмежена група чиновників та дослідників. Ці архіви завжди тримали в максимальному порядку, але уся інфа йшла в книги та підручники лише коли треба було розказати якусь моральну історію, показати якісь пороки або чесноти історичних діячів.		Загалом, китайські історики з часів початку регулярних записів (а це 4-2 століття до р.х.) завжди були дотошні - тобто, задокументовані факти, що якась біда сталася по вині чиновників чи якогось правителя-довбойоба, що десь китайське військо проїбало кочівникам, - вони не замовчували, але метою записів таких фактів було накопичення інфи, якою користувалася вельми обмежена група чиновників та дослідників. Ці архіви завжди тримали в максимальному порядку, але уся інфа йшла в книги та підручники лише коли треба було розказати якусь моральну історію, показати якісь пороки або чесноти історичних діячів. Найбільше проблем у збереженні давніх історичних книг китайцям діставив сумнозвісний перший імператор, про якого нижче.

	<gallery>		<gallery>
Рядок 21:		Рядок 21:

	== Концепт імперії і перші династії ==		== Концепт імперії і перші династії ==
	Ідея великої імперії яка б об'єднувала усіх китайців та сусідніх варварів виникла не на пустому місці. Китайські дрібні царства, міста-держави та різні племінні об'єднання були багато-чисельними ще в ті часи, коли греки билися з персами на Марафонських полях. Усе це кубло прото-китайців активно різало один одного і ніяк не могло ужитися, постійно шукаючи способи піднасрати сусіднім державкам. Часто вони навіть говорили дуже різними мовами і не сприймали сусідів як таких самих китайців.		Ідея великої імперії яка б об'єднувала усіх китайців та сусідніх варварів виникла не на пустому місці. Китайські дрібні царства, міста-держави та різні племінні об'єднання були багато-чисельними ще в ті часи, коли греки билися з персами на Марафонських полях. Усе це кубло прото-китайців активно різало один одного і ніяк не могло ужитися, постійно шукаючи способи піднасрати сусіднім державкам. Часто вони навіть говорили дуже різними мовами і не сприймали сусідів як таких самих китайців. Часто у них у відносинах існували елементи феодалізму і купа аристократичних сімей які сралися один з одним за власність.

	Амбіції китайський царьків та знаті ще з часів бронзового віку зашкалювали, а ефективне сільське господарство завжди постачало амбітним володарям дохуя солдат (і плювати, що озброєння та навички цих солдатів майже завжди були нижче рівня Янцзи - класика м'ясних штурмів дуже характерна для китайців навіть тих давніх часів). Природна схильність китайців до організації та упорядкування усього, народила бюрократизм якого ще не знала тодішня людська цивілізація. Навіть найлінивіший селянин в тодішньому Китаї вмів організовувати навколо себе господарство, а враховуючи що колективізм завжди там мав першочергове значення, то і рано чи пізно над селянами формувалася управлінська бюрократія. Культ предків закріплював пошану до старших і став основою для конфуціанства.		Амбіції китайський царьків та знаті ще з часів бронзового віку зашкалювали, а ефективне сільське господарство завжди постачало амбітним володарям дохуя солдат (і плювати, що озброєння та навички цих солдатів майже завжди були нижче рівня Янцзи - класика м'ясних штурмів дуже характерна для китайців навіть тих давніх часів). Природна схильність китайців до організації та упорядкування усього, народила бюрократизм якого ще не знала тодішня людська цивілізація. Навіть найлінивіший селянин в тодішньому Китаї вмів організовувати навколо себе господарство, а враховуючи що колективізм завжди там мав першочергове значення, то і рано чи пізно над селянами формувалася управлінська бюрократія. Культ предків закріплював пошану до старших і став основою для конфуціанства.
Рядок 29:		Рядок 29:
	Якщо вам не треба здавати екзамен по історії Китаю, то вчити усі ці давні держави для вас не має сенсу. Просто знайте - період Воюючих царств це приблизно 250 років жорсткої конкуренції, перманентних війн і хитрих інтриг, на фоні якого сформувалися усі ознаки тої самої китайської бюрократії та філософії, що далі стало основою усіх китайських імперій. І що цікаво на фоні цього постійного пиздецю неймовірно прокачалася комерція та торгівля з грошовими відносинами між китайцями, які навчилися не тільки торгувати, а й виробляти багато чого цікавого.		Якщо вам не треба здавати екзамен по історії Китаю, то вчити усі ці давні держави для вас не має сенсу. Просто знайте - період Воюючих царств це приблизно 250 років жорсткої конкуренції, перманентних війн і хитрих інтриг, на фоні якого сформувалися усі ознаки тої самої китайської бюрократії та філософії, що далі стало основою усіх китайських імперій. І що цікаво на фоні цього постійного пиздецю неймовірно прокачалася комерція та торгівля з грошовими відносинами між китайцями, які навчилися не тільки торгувати, а й виробляти багато чого цікавого.

	Переможцем в цьому забігу стала держава Цінь і її правитель, який всадив свою сраку на перший загальнокитайський імператорський трон. Цінь Шіхуан Ді був непересічною людиною, таким собі давнім ~~Сталіним~~, що дуже полюбляв карати, репресувати, займатися переселенням народів і будівництвом мега-проектів.		Переможцем в цьому забігу стала держава Цінь і її правитель, який всадив свою сраку на перший загальнокитайський імператорський трон. '''Цінь Шіхуан Ді''' був непересічною людиною, таким собі давнім [[Сталін]]им, що дуже полюбляв карати, репресувати, займатися переселенням народів і будівництвом мега-проектів. Як справжній тиран - дядько не терпів розумників в держапараті і активно карав усіх освічених чиновників, які намагалися пояснювати імператору що репресії та занадто суворі закони до добра не доведуть. Усі представники старої аристократії були або вирізані або зведені до стану простолюдинів, з вимогою хуячити на полях як прості селяни. Деякі родини аристократів яких Цінь особливо сильно ненавидів (зазвичай це роди з підкорених ним царств) були за наказом імператора заморені голодом, бо правитель вважав, що більшість бід Китаю саме від аристократів які занадто розплодилися, і тому їх треба примусити страждати. На додачу Цінь наказав конфіскувати та спалити усі давні тексти в імперії, що ніхто з грамотних людей не міг прочитати про те, як правителі давнини робили помилки і що влада може бути поганою і проти неї можна було повставати<ref>Усі, хто намагався приховати такі заборонені тексти та книги за наказом імператора були страчені</ref>. Так було знищено дуже багато історичних матеріалів старих доімперських держав, за що вчені китайці наступних століть дуже дорікали тирану. Та і взагалі - найпоширенішим покаранням в час правління цього дядька була страта або довічні каторжні роботи на будівництві Великої Стіни чи довічні копання каналів.

	=== Перша імперія - (Цінь) Qíncháo ===		=== Перша імперія - (Цінь) Qíncháo ===

Admin2 в 17:52, 21 червня 2025

2025-06-21T17:52:34Z

← Попередня версія		Версія за 17:52, 21 червня 2025
Рядок 8:		Рядок 8:
	=== Долина Янцзи-Хуанхе ===		=== Долина Янцзи-Хуанхе ===
	[[Файл:Region of xia.svg.png\|міні\|Ядро китайської цивілізації Ся (Кся)]]		[[Файл:Region of xia.svg.png\|міні\|Ядро китайської цивілізації Ся (Кся)]]
	Китайці до 20-го століття вимірювали історію династіями і для них династія дорівнювала державі. Згідно традиції, навіть сучасні китайці нестримно шанують та [[Фап\|мастурбують]] на так звану [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%8F Династію Ся] - напівлегендарне державне утворення в долині Янцзи і такого ж напівлегендарного князя [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юй ]. А китайські вчені, як і з кістками синантропів, з усіх сил намагаються зістарити докази, що на теренах Янцзи та Хуанхе цивілізовані держави поставали вже в 3-му тисячоліття до н.є. Для білого варвара, який не знає як перевіряти пруфи або сортувати партійну ідеологічно правильну історію Китаю, важко відсортувати де в офіційній сучасній історії про ті давні часи - точні наукові дані, а де притягнути за вуха припущення. Якщо по факту - на центральній китайській болотяній рівнині існували низки невеличких державних утворень, масштабів грецьких полісів, різних племінних союзів та теократичних князівств, які пізніші китайці увесь час намагалися показати як потужні та великі королівства з чіткою централізованою владою. Навіть виник міф про першого [https://uk.wikipedia.org/wiki/Жовтий_імператор Жовтого імператора], такого собі Прометея Китаю, що ніби-то правив десь в 3-му тисячолітті до н.е.		Китайці до 20-го століття вимірювали історію династіями і для них династія дорівнювала державі. Згідно традиції, навіть сучасні китайці нестримно шанують та [[Фап\|мастурбують]] на так звану [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%8F_%D0%A1%D1%8F Династію Ся] - напівлегендарне державне утворення в долині Янцзи і такого ж напівлегендарного князя [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юй ]. А китайські вчені, як і з кістками синантропів, з усіх сил намагаються зістарити докази, що на теренах Янцзи та Хуанхе цивілізовані держави поставали вже в 3-му тисячоліття до н.є. Для білого варвара, який не знає як перевіряти пруфи або сортувати партійну ідеологічно правильну історію Китаю, важко відсортувати де в офіційній сучасній історії про ті давні часи - точні наукові дані, а де притягнути за вуха припущення. Якщо по факту - на центральній китайській болотяній рівнині існували низки невеличких державних утворень, масштабів грецьких полісів, різних племінних союзів та теократичних князівств, які пізніші китайці увесь час намагалися показати як потужні та великі королівства з чіткою централізованою владою. Навіть виник міф про першого [https://uk.wikipedia.org/wiki/Жовтий_імператор Жовтого імператора], такого собі Прометея Китаю, що ніби-то правив десь в 3-му тисячолітті до н.е.

			Загалом, китайські історики з часів початку записів (а це 4-2 століття до р.х.) завжди були дотошні - тобто, задокументовані факти, що якась біда сталася по вині чиновників чи якогось правителя-довбойоба, що десь китайське військо проїбало кочівникам, - вони не замовчували, але метою записів таких фактів було накопичення інфи, якою користувалася вельми обмежена група чиновників та дослідників. Ці архіви завжди тримали в максимальному порядку, але уся інфа йшла в книги та підручники лише коли треба було розказати якусь моральну історію, показати якісь пороки або чесноти історичних діячів.

	<gallery>		<gallery>
	Huangdi Temple with Statue of the Yellow Emperor.jpg\|Шанування Жовтого імператора нікуди не зникло і зараз.		Huangdi Temple with Statue of the Yellow Emperor.jpg\|Шанування Жовтого імператора нікуди не зникло і зараз.
	</gallery>		</gallery>

			{{Videogallery\|cols=3\|widths=321
			\|youtube\|Oa7B2_Pg9RY\|Китай. Початок історії.
			}}

	== Концепт імперії і перші династії ==		== Концепт імперії і перші династії ==
Рядок 47:		Рядок 53:

	=== Династії Суй і Тан ===		=== Династії Суй і Тан ===
	Дві династії раннього середньовіччя (581-907 роки) яких китайці дуже люблять, бо в той час могутність імперії була найбільш яскравою та потужною. В країні поширився буддизм (тодішні імператори його форсили сильно і це вийшло боком буддистам, коли змінилися династії і буддистів почали частково щемити ~~праворінні~~ віруни у старі добрі конфуціанські порядки), вплив імперії розповсюдився аж до Аральського моря, почалися навіть війни з арабським халіфатом за вплив на степові народи та торгові шляхи. З цього періоду як раз і походять [https://en.wikipedia.org/wiki/Maijishan_Grottoes печерні буддистські храми] та [https://en.wikipedia.org/wiki/Leshan_Giant_Buddha епічні статуї будди] в Китаї. На додачу - в цей час вперше китайські мудреці спромоглися звернути увагу на іноземну культуру (бо раніше китайці зневажали усе що могло приходити закордону) і це завдяки тому ж проникненню буддизму - адже усних проповідей китайцям було мало і хотілося перекласти багато чого по буддизму з індійських мов [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0].		Дві династії раннього середньовіччя (581-907 роки) яких китайці дуже люблять, бо в той час могутність імперії була найбільш яскравою та потужною. В країні поширився буддизм (тодішні імператори його форсили сильно і це вийшло боком буддистам, коли змінилися династії і буддистів почали частково щемити правовірні віруни у старі добрі конфуціанські порядки), вплив імперії розповсюдився аж до Аральського моря, почалися навіть війни з арабським халіфатом за вплив на степові народи та торгові шляхи. З цього періоду як раз і походять [https://en.wikipedia.org/wiki/Maijishan_Grottoes печерні буддистські храми] та [https://en.wikipedia.org/wiki/Leshan_Giant_Buddha епічні статуї будди] в Китаї. На додачу - в цей час вперше китайські мудреці спромоглися звернути увагу на іноземну культуру (бо раніше китайці зневажали усе що могло приходити закордону) і це завдяки тому ж проникненню буддизму - адже усних проповідей китайцям було мало і хотілося перекласти багато чого по буддизму з індійських мов [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0].

	== "Китайські" країни і кочівники ==		== "Китайські" країни і кочівники ==
Рядок 69:		Рядок 75:
	== Відео ==		== Відео ==
	{{Videogallery\|cols=3\|widths=321		{{Videogallery\|cols=3\|widths=321
	~~\|youtube\|X7fQyc47R30\|Про доісторичний Китай~~
	\|youtube\|simzwHSJwIA\|Про Опіумні війни		\|youtube\|simzwHSJwIA\|Про Опіумні війни
	\|youtube\|\|		\|youtube\|\|
Рядок 105:		Рядок 110:

	=== Війна проти японців ===		=== Війна проти японців ===
	*'''Війна проти японців''' (1937-1945) - пиздець, голод, геноцид. Мотивація японців була проста - китайці повинні були стати другосортними підданими Японської імперії, усе треба знищити і завоювати, а ресурси повинні були йти на розбудову Японії. Нічого гіршого за японських окупантів для китайців не було, бо самураї були знавцями в ксенофобії та на повну відривалися на рандомних китайцях і не жаліли нікого. Навіть колаборанти могли постраждати від примхи японського начальника, бо ніяких обмежень і заборон щодо місцевих, японське командуванні ніколи не ставило своїм підлеглим.		'''Війна проти японців''' (1937-1945) - великий пиздець, голод, геноцид. Мотивація японців була проста - китайці повинні були стати другосортними підданими Японської імперії і батрачити не розгинаючи спин, усе треба знищити і завоювати, а ресурси повинні були йти на розбудову Японії. Нічого гіршого за японських окупантів для китайців не було, бо самураї були знавцями в ксенофобії та на повну відривалися на рандомних китайцях і не жаліли нікого. Навіть колаборанти могли постраждати від примхи японського начальника, бо ніяких обмежень і заборон щодо місцевих, японське командуванні ніколи не ставило своїм підлеглим і в разі чого - безжально різало і вбивало.

	=== Продовження війни з комуністами ===		=== Продовження війни з комуністами ===
	'''Продовження війни з комуністами''' (1945-1947) - подвійний пиздець, ганебні пройоби Гоміньдану, голод, хаос і зрада.		'''Продовження війни з комуністами''' (1945-1947) - подвійний пиздець, ганебні пройоби Гоміньдану, голод, хаос і зрада.

Admin2 в 16:55, 18 листопада 2024

2024-11-18T16:55:29Z

← Попередня версія		Версія за 16:55, 18 листопада 2024
Рядок 102:		Рядок 102:

	=== Війна Гоміньдану з комуністами ===		=== Війна Гоміньдану з комуністами ===
	*'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.		'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. В 1926-му році Чан Кайші (домовившись з комуністами) розпочав свій знаменитий [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 Північний похід] проти сепаратистів і місцевих варлордів, які ігнорували і клали прутня на спроби Гоміньдану і Сунь Янсена хоч якось зліпити країну в одне ціле політичним шляхом. Армія так сяк змогла розбити більшість варлордів і пафосно було проголошено про початок політичної опіки Гоміньдану над країною (завуальована форма диктатури однієї партії), але в провінціях бардак нікуди не зник. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.

	=== Війна проти японців ===		=== Війна проти японців ===
	*'''Війна проти японців''' (1937-1945) - пиздець, голод, геноцид. Мотивація японців була проста - китайці повинні були стати другосортними підданими Японської імперії, усе треба знищити і завоювати, а ресурси повинні були йти на розбудову Японії. Нічого гіршого за японських окупантів для китайців не було, бо самураї були знавцями в ксенофобії та на повну відривалися на рандомних китайцях і не жаліли нікого. Навіть колаборанти могли постраждати від примхи японського начальника, бо ніяких обмежень і заборон щодо місцевих, японське командуванні ніколи не ставило своїм підлеглим.		*'''Війна проти японців''' (1937-1945) - пиздець, голод, геноцид. Мотивація японців була проста - китайці повинні були стати другосортними підданими Японської імперії, усе треба знищити і завоювати, а ресурси повинні були йти на розбудову Японії. Нічого гіршого за японських окупантів для китайців не було, бо самураї були знавцями в ксенофобії та на повну відривалися на рандомних китайцях і не жаліли нікого. Навіть колаборанти могли постраждати від примхи японського начальника, бо ніяких обмежень і заборон щодо місцевих, японське командуванні ніколи не ставило своїм підлеглим.
	=== Продовження війни з комуністами ===		=== Продовження війни з комуністами ===
	*'''Продовження війни з комуністами''' (1945-1947) - подвійний пиздець, ганебні пройоби Гоміньдану, голод, хаос і зрада.		'''Продовження війни з комуністами''' (1945-1947) - подвійний пиздець, ганебні пройоби Гоміньдану, голод, хаос і зрада.
			<gallery>
			Cina1948.JPG\|Навіть в 1948-му році ніхто не міг передбачити швидкого фейлу Гоміньдану.
			</gallery>

	=== Китайська Народна (блядь) Республіка ===		=== Китайська Народна (блядь) Республіка ===
	{{Основна\|Мао}}		{{Основна\|Мао}}

Admin2 в 12:08, 14 листопада 2024

2024-11-14T12:08:33Z

← Попередня версія		Версія за 12:08, 14 листопада 2024
Рядок 41:		Рядок 41:
	Додам те, що айтішники виправдовують свій вибір у професії тим, що це - одна з єдиних, на зарплату з якої можна жити, а не виживати.		Додам те, що айтішники виправдовують свій вибір у професії тим, що це - одна з єдиних, на зарплату з якої можна жити, а не виживати.
	Панове, в нас цілком великі шанси встановити тут першу в історії, державу євнухів. Саме тут може творитися в недалекому майбутньому, історія всього людства, і ніхто не знає, до чого це призведе. Сподіваюся, що цей допис приверне увагу до тенденції, в яку рухається провідний клас робітників сфери надання послуг і викличе дискусію в суспільстві (кропивацькому) стосовно цієї думки. \|[https://kropyva.ch/b/res/335260.html#335357 Кропивацькі знавці про історію Китаю та Україну]}}		Панове, в нас цілком великі шанси встановити тут першу в історії, державу євнухів. Саме тут може творитися в недалекому майбутньому, історія всього людства, і ніхто не знає, до чого це призведе. Сподіваюся, що цей допис приверне увагу до тенденції, в яку рухається провідний клас робітників сфери надання послуг і викличе дискусію в суспільстві (кропивацькому) стосовно цієї думки. \|[https://kropyva.ch/b/res/335260.html#335357 Кропивацькі знавці про історію Китаю та Україну]}}

			=== Період Саньґо (Троєцарство, Three Kingdoms) ===
			{{Youtube\|gnVvdObJfxk\|Доба Трьох воюючих царств by Історик Піс (Oversimplified)}}
			Дуже популярний в китайській культурі період з історії (190-280<ref>Іноді пишуть про 220-280 роки, коли Три Царства оформилися і стабілізувалися</ref> років нашої ери). На перший погляд звичайний для китайців проміжок після розвалу однієї імперії і до закріплення у владі нової династії, але жителі Піднебесної навіть зараз дуже полюбляють читати, грати і дивитися серіали про цей період, бо він сповнений цікавими персонажами, сталевою силою волі, епічними битвами, зрадами, хитросракими диктаторами і підступністю. "Троєцарство" це навіть окремий здоровенний роман-компіляція, який давно є основою китайської літератури, хоча по факту це якісна літературна агітка, що пояснює китайцям, чому саме [https://uk.wikipedia.org/wiki/Династія_Цзінь_(265-420) династія Цзінь] була варта того, що перемогла в тому кривавому срачу. Анімовану карту пиздецю цього періоду можна наочно [https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Three_Kingdoms_timelapse.gif подивитися на вікі].

	=== Династії Суй і Тан ===		=== Династії Суй і Тан ===
Рядок 66:		Рядок 70:
	{{Videogallery\|cols=3\|widths=321		{{Videogallery\|cols=3\|widths=321
	\|youtube\|X7fQyc47R30\|Про доісторичний Китай		\|youtube\|X7fQyc47R30\|Про доісторичний Китай
	~~\|youtube\|gnVvdObJfxk\|Доба Трьох воюючих царств by Історик Піс (Oversimplified)~~
	\|youtube\|simzwHSJwIA\|Про Опіумні війни		\|youtube\|simzwHSJwIA\|Про Опіумні війни
	\|youtube\|\|		\|youtube\|\|
Рядок 101:		Рядок 104:
	*'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.		*'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.
	=== Війна проти японців ===		=== Війна проти японців ===
	*'''Війна проти японців''' (1937-1945) - пиздець, голод, геноцид.		*'''Війна проти японців''' (1937-1945) - пиздець, голод, геноцид. Мотивація японців була проста - китайці повинні були стати другосортними підданими Японської імперії, усе треба знищити і завоювати, а ресурси повинні були йти на розбудову Японії. Нічого гіршого за японських окупантів для китайців не було, бо самураї були знавцями в ксенофобії та на повну відривалися на рандомних китайцях і не жаліли нікого. Навіть колаборанти могли постраждати від примхи японського начальника, бо ніяких обмежень і заборон щодо місцевих, японське командуванні ніколи не ставило своїм підлеглим.
	=== Продовження війни з комуністами ===		=== Продовження війни з комуністами ===
	*'''Продовження війни з комуністами''' (1945-1947) - подвійний пиздець, ганебні пройоби Гоміньдану, голод, хаос і зрада.		*'''Продовження війни з комуністами''' (1945-1947) - подвійний пиздець, ганебні пройоби Гоміньдану, голод, хаос і зрада.
Рядок 115:		Рядок 118:
	\|youtube\|\|		\|youtube\|\|
	}}		}}
			== Примітки ==
			<references />

	== Див. також ==		== Див. також ==

Admin2 в 09:06, 1 жовтня 2024

2024-10-01T09:06:54Z

Показати зміни

Admin2 в 11:42, 10 вересня 2024

2024-09-10T11:42:20Z

← Попередня версія		Версія за 11:42, 10 вересня 2024
Рядок 69:		Рядок 69:
	[[Файл:14595704421913.jpg\|міні\|Радянський маскарадний парад про страждання китайців]]		[[Файл:14595704421913.jpg\|міні\|Радянський маскарадний парад про страждання китайців]]
	{{Основна\|Чойбалсан}}		{{Основна\|Чойбалсан}}
	~~{{Основна\|Мао}}~~
	{{Основна\|Тайвань}}		{{Основна\|Тайвань}}
	~~{{Основна\|Тоталітарне мистецтво#Китай}}~~
	Майже усе 20-те століття китайський люд не мав покою - страждав, вимирав, воював, голодував, пригнічувався, геноцидився, ґвалтувався і всіляко відчував на собі усю жорстокість буття. Цей пиздець почався з падіння чергової династії на імператорському троні і початку бурхливих політичних та економічних проблем на величезних просторах напівгнилої та корумпованої імперії манчжурської династії Цін. У китайців цей період отримав назву "Сто років ганьби".		Майже усе 20-те століття китайський люд не мав покою - страждав, вимирав, воював, голодував, пригнічувався, геноцидився, ґвалтувався і всіляко відчував на собі усю жорстокість буття. Цей пиздець почався з падіння чергової династії на імператорському троні і початку бурхливих політичних та економічних проблем на величезних просторах напівгнилої та корумпованої імперії манчжурської династії Цін. У китайців цей період отримав назву "Сто років ганьби".

	Цей пиздець через свій масштаб та довготривалість заслуговує на окрему статтю, але поки що обмежимося головними етапами.		Цей пиздець через свій масштаб та довготривалість заслуговує на окрему статтю, але поки що обмежимося головними етапами.
	*'''Зкочування Цін в пиздець''' (1890-1911) - пиздець, кров, кишки, різанина, релігійна та расова нетерпимість.		=== Зкочування Цін в пиздець ===
	*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Синьхайська_революція '''Сінхайська революція'''] (1911) - помірний пиздець, навіть щось хороше сталося.		'''Зкочування Цін в пиздець''' (1890-1911) - пиздець, кров, кишки, різанина, релігійна та расова нетерпимість. Сучасна китайська пропаганда показує династію Цінь як таку, що не дозволяла проводити жодні реформи аби тільки утримати свою владу. Але, насправді, [https://uk.wikipedia.org/wiki/Цисі імператриця Цісі], яка довгі роки вміло тримала владу у своїх руках, криво-косо все ж щось робила для хоч якоїсь модернізації Китаю, але все це було мало, однобоко і не так як треба. Верхівка тодішнього Китаю не хотіла гратися у всі ті демократії з великою кількістю опозиційних партій, ця верхівка просто хотіла собі велику сучасну армію, відсутність білих чужинців у свої містах, ніякого більше християнства і місіонерів, і щоб усі варвари навколо знову поважали імперію. А загравання уряду з різними релігійними фанатиками місцевого розливу і ксенофобним бидлом [https://uk.wikipedia.org/wiki/Боксерське_повстання вилізло усім боком], коли ці чудові люди знахабніли і почали різати усіх некитайців, до кого могли тоді дотягнутися[https://artsandculture.google.com/entity/m0gfq9?hl=uk]. А це в свою чергу спричинило найбільше тоді іноземне вторгнення в Китай міжнародних військ і ще більші проблеми з залежністю від іноземних капіталів та кабальних договорів.

			=== Сінхайська революція ===
			[https://uk.wikipedia.org/wiki/Синьхайська_революція '''Сінхайська революція'''] (1911) - помірний пиздець, навіть щось хороше сталося. З початком республіки в Китаї почали активну і бурхливу діяльність тисячі різнобарвних політичних діячів та ентузіастів. Бо усе це було нове та перспективне для тодішньої молоді. Усі мріяли як щойно запилять парламент та багато партій, то швидко зроблять Китай знову грейт еген, позбавляться впливу західних капіталістів, навчать мільйони темних селян сучасної освіти та анулюють несправедливі договори, якими обложили Китай за багато років. Але хаос в Китаї це завжди ХАОС з ВЕЛИКОЇ букви.

			Військова верхівка в особі генералів та командирів старої Цінської армії дивилася на республіку скептично, практично усі вони до того вірно служили династії Цінь і думали не про якусь демократію, а про старі-добрі китайські зміни династій - усі ці військові прекрасно знали багатостолітню історію і очікували, що ось-ось почнеться стара-добра різня за становлення нової династії. Та й багато тодішніх політиків наголошувало, що народна маса китайців наразі тупа, дурна, неосвічена, забобонна і їй республіка та демократія нахуй не потрібні ще кілька десятиліть.
			=== Беянські_мілітаристи ===
	*'''Епоха [https://uk.wikipedia.org/wiki/Беянські_мілітаристи Беянських мілітаристів] і Китайська республіка''' (1912-1927) - хаос, сєпари бігають, спроба відновити імперію одним амбітним дідусем, військові лорди на місцях замість губернаторів, корупція і можливість заробити шалені гроші та мутках та зброї.		*'''Епоха [https://uk.wikipedia.org/wiki/Беянські_мілітаристи Беянських мілітаристів] і Китайська республіка''' (1912-1927) - хаос, сєпари бігають, спроба відновити імперію одним амбітним дідусем, військові лорди на місцях замість губернаторів, корупція і можливість заробити шалені гроші та мутках та зброї.
			=== Війна Гоміньдану з комуністами ===
	*'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.		*'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.
			=== Війна проти японців ===
	*'''Війна проти японців''' (1937-1945) - пиздець, голод, геноцид.		*'''Війна проти японців''' (1937-1945) - пиздець, голод, геноцид.
			=== Продовження війни з комуністами ===
	*'''Продовження війни з комуністами''' (1945-1947) - подвійний пиздець, ганебні пройоби Гоміньдану, голод, хаос і зрада.		*'''Продовження війни з комуністами''' (1945-1947) - подвійний пиздець, ганебні пройоби Гоміньдану, голод, хаос і зрада.
	*'''Китайська Народна (блядь) Республіка''' (з 1945) і усі експерименти комуністів - потрійний пиздець тим, хто вцілів в минулі роки і чомусь не здох.		=== Китайська Народна (блядь) Республіка ===
			{{Основна\|Мао}}
			{{Основна\|Тоталітарне мистецтво#Китай}}
			'''Китайська Народна (блядь) Республіка''' (з 1945) і усі експерименти комуністів - потрійний пиздець тим, хто вцілів в минулі роки і чомусь не здох.

	== Українські відосики про історію Китаю загалом ==		== Українські відосики про історію Китаю загалом ==

Admin2 в 10:40, 4 вересня 2024

2024-09-04T10:40:30Z

← Попередня версія		Версія за 10:40, 4 вересня 2024
Рядок 73:		Рядок 73:
	{{Основна\|Тоталітарне мистецтво#Китай}}		{{Основна\|Тоталітарне мистецтво#Китай}}
	Майже усе 20-те століття китайський люд не мав покою - страждав, вимирав, воював, голодував, пригнічувався, геноцидився, ґвалтувався і всіляко відчував на собі усю жорстокість буття. Цей пиздець почався з падіння чергової династії на імператорському троні і початку бурхливих політичних та економічних проблем на величезних просторах напівгнилої та корумпованої імперії манчжурської династії Цін. У китайців цей період отримав назву "Сто років ганьби".		Майже усе 20-те століття китайський люд не мав покою - страждав, вимирав, воював, голодував, пригнічувався, геноцидився, ґвалтувався і всіляко відчував на собі усю жорстокість буття. Цей пиздець почався з падіння чергової династії на імператорському троні і початку бурхливих політичних та економічних проблем на величезних просторах напівгнилої та корумпованої імперії манчжурської династії Цін. У китайців цей період отримав назву "Сто років ганьби".

			Цей пиздець через свій масштаб та довготривалість заслуговує на окрему статтю, але поки що обмежимося головними етапами.
			*'''Зкочування Цін в пиздець''' (1890-1911) - пиздець, кров, кишки, різанина, релігійна та расова нетерпимість.
			*[https://uk.wikipedia.org/wiki/Синьхайська_революція '''Сінхайська революція'''] (1911) - помірний пиздець, навіть щось хороше сталося.
			*'''Епоха [https://uk.wikipedia.org/wiki/Беянські_мілітаристи Беянських мілітаристів] і Китайська республіка''' (1912-1927) - хаос, сєпари бігають, спроба відновити імперію одним амбітним дідусем, військові лорди на місцях замість губернаторів, корупція і можливість заробити шалені гроші та мутках та зброї.
			*'''Війна Гоміньдану з комуністами і сепаратистами різних мастей''' (1927-1937) - фактично пік могутності Гоміньдану в Китаї. Помірний пиздець, корупція, репресії проти комуняків та повзпроходьків, але трішки легше стало в деяких провінціях та містах.
			*'''Війна проти японців''' (1937-1945) - пиздець, голод, геноцид.
			*'''Продовження війни з комуністами''' (1945-1947) - подвійний пиздець, ганебні пройоби Гоміньдану, голод, хаос і зрада.
			*'''Китайська Народна (блядь) Республіка''' (з 1945) і усі експерименти комуністів - потрійний пиздець тим, хто вцілів в минулі роки і чомусь не здох.

	== Українські відосики про історію Китаю загалом ==		== Українські відосики про історію Китаю загалом ==

Admin2 в 09:58, 4 вересня 2024

2024-09-04T09:58:20Z

← Попередня версія		Версія за 09:58, 4 вересня 2024
Рядок 43:		Рядок 43:

	== "Китайські" країни і кочівники ==		== "Китайські" країни і кочівники ==
	* Тибет. Довгі століття Тибет був найбільш важкодоступним регіоном в Азії. Індуси та китайці сюди не ризикували потикатися з військовими походами - бо суворі умови, холодні гори і місцеві агресивні народи, які довгий час живилися тим, що спускалися з гір в набіги на навколишні сільськогосподарські країни. Тибетці були вправними вояками і поки сюди не прийшли буддійські проповідники - любили грабувати, вбивати та усіляко принижувати навколишні країни. Поводилися схоже, як германці що жили поряд з Римською Імперією.		* '''Тибет.''' Довгі століття Тибет був найбільш важкодоступним регіоном в Азії. Індуси та китайці сюди не ризикували потикатися з військовими походами - бо суворі умови, холодні гори і місцеві агресивні народи, які довгий час живилися тим, що спускалися з гір в набіги на навколишні сільськогосподарські країни. Тибетці були вправними вояками і поки сюди не прийшли буддійські проповідники - любили грабувати, вбивати та усіляко принижувати навколишні країни. Поводилися схоже, як германці що жили поряд з Римською Імперією.
	* Гунни. Сукупність чисельних племен та кочових народів що жили в степах Монголії, Північного Китаю та Забайкалля.		* '''Гунни'''. Сукупність чисельних племен та кочових народів що жили в степах Монголії, Північного Китаю та Забайкалля.
	* [[Монголія\|Монголи]]. Завоювали Північний Китай, закріпилися там, а потім вже як представники китайської влади добили південні китайські держави що свого часу залишалися незалежними від монголів.		* [[Монголія\|'''Монголи''']]. Завоювали Північний Китай, закріпилися там, а потім вже як представники китайської влади добили південні китайські держави що свого часу залишалися незалежними від монголів. На відміну від своїх попередників - формували чиновницький апарат з великої кількості іноземців, за що корінні китайці їх люто ненавиділи але довгий час корилися. Також монгольська влада вельми активно щемила традиційних конфуціанців і не давала їм занадто багато влади та посад в держапараті. За що китайці наступних поколінь теж люто ненавиділи тих монголів.
			* '''Чжурчжені-маньчжури''' - зіграли вирішальну роль у долі китайців в 16-19 столітті, бо як поважні кочівники-завойовники підкорили Китай собі і володіли імперією аж до 1912 року.
			* '''Ойрати''' - ще одні кочівники які [https://uk.wikipedia.org/wiki/Дербен-Ойрат намагалися завоювати] як Китай так і навколишні степи в 15-му столітті. Посилилися через занепад монголів і мали свого правителя [https://uk.wikipedia.org/wiki/Есен-тайши Есен-тайши] що косплеїв Чингізхана і проголосив себе великим каганом. Есен-тайши і його браві кочівники розбили величезну китайську армію, захопили в полон імператора і вже мріяли про трон імперії. Але китайці наїбали Есена - сказали що у них тепер новий обраний імператор і платити викуп за старого не будуть. В результаті довгих торгів - ойрати відпустили полоненого імператора за безкоштовно і ніякого завоювання Китаю не сталося.

	== Китайський світ (про 17-19 століття) ==		== Китайський світ (про 17-19 століття) ==
	Цей період китайці люблять менше аніж епічні часи раннього середньовіччя, адже імперія Тан для сучасних китайців виглядає набагато більш пафосніше та потужніше аніж ~~манчжурський~~ Китай, який виявився ну дуже посереднім в протистоянні з західними колоніальними державами і міг, хіба що нормально ганяти кочівників та дрібні народи околиць, але мало що міг протиставляти коли справа стосувалася сутичок з британцями, французами чи японцями.		Цей період китайці люблять менше аніж епічні часи раннього середньовіччя, адже імперія Тан для сучасних китайців виглядає набагато більш пафосніше та потужніше, аніж маньчжурський Китай, який виявився ну дуже посереднім в протистоянні з західними колоніальними державами і міг, хіба що нормально ганяти кочівників та дрібні народи околиць, але мало що міг протиставляти коли справа стосувалася сутичок з британцями, французами чи японцями.

			Маньчжури завоювали китайців по суті по щасливому випадку, бо хоч вони постійно і набігали на імперію Мін, але не мали планів підкорити увесь Китай - напочатку, маньчжури, поки що названі чжурчженями, просто вели свій прибутковий бізнес - торгували з імперськими китайцями - продавали коней в обмін на дорогі тканини і чай. А чай кочівники любили темний і міцний - китайці такий не вживали і вважали варварським напоєм.

			Маньчжури спокійно вели собі торгові війни з конкурентами - монголами, які після розпаду імперії Чингізидів та падіння їх влади в Китаї, були у поганому стані і не дуже вміли в стронгову державу лютих завойовників. Але тут амбіційні маньчжурські правителі стали покращувати свою систему управління і армії, нарешті завели собі пристойну артилерію і серед чиновників у них було багато китайців. До того ж, маньчжури вели якісну пропаганду серед сусідів і змогли переманити монгольські клани на свою сторону, виїхавши на тому, що вони нащадки справи великого Чінгісхана і можуть повторити його подвиги. Напочатку у маньчжурів нічого не виходило, але на їх щастя, в китайців почалося чергове масове селянське повстання і деякі урядові генерали перейшли на бік маньчжурів, бо на фоні хаосу кочівники з півночі виглядали не таким вже поганим варіантом для встановлення порядку.

			Маньчжури витратили майже 40 років, але змогли все ж повністю завоювати собі Китай і навіть вперше в китайській історії підкорити [[Тайвань]], куди з'їбалися деякі лоялісти минулої династії та пірати. Тобто, чергові кочівники, отримавши владу в імперії, досить спокійно перейняли китайську ментальність і китайський світогляд. Це називалося [https://uk.wikipedia.org/wiki/Династія_Цін династією Цін]. А так як зарозумілість та презирство китайців до лаоваїв нікуди ніколи не зникало, то імперський снобізм закономірно і далі грав з ними злі жарти. В принципі, справедливо.

	А так як зарозумілість та презирство китайців до лаоваїв нікуди ніколи не зникало, то імперський снобізм закономірно грав з ними злі жарти. В принципі, справедливо.
	== Відео ==		== Відео ==
	{{Videogallery\|cols=3\|widths=321		{{Videogallery\|cols=3\|widths=321