Перегляд вихідного коду сторінки Мова не нагодує

{{Цитата|Рівень журналістики в Україні:
# Мова не нагодує.
# По стелі не походиш.
# Кросівком не попишеш.
# На стільці не політаєш.

Клятий [[Порошенко|шоколадний барига]]!|[[Курка]], [https://www.facebook.com/amscislaw/posts/2622207654469853]}}

[[Файл:Нагодуй Мосейчук.jpg|thumb|Нагодуй Мосейчук!]]
'''Мова не нагодує''' (варіанти: ''Займайтеся ділом, а не мовою''; ''Мову на хліб не намажеш'') — логічна помилка деяких громадян [[Україна|України]], яка полягає у хибному зважуванні ефективності мовного фактору у довільній справі.

== Суть ==
Звернімо увагу відразу: питання не стоїть у тому, чи мова таки нагодує (чи ні) — бо ні, ліл. Питання лише в тому, чи можна спокійно займатися і ділом, і українською мовою, з огляду на [[АТО|ОБСТАВИНИ]].

Логічна хиба полягає в підміні понять і створенні опудала (підставного твердження, яке начебто пов'язане з основним, а насправді ніразу). Мовляв, [[какая разніца]], як виступає політик у публічному просторі, головне те, щоб він говорив «по ділу». Те, що треба говорити і по ділу, і українською, особа до уваги не бере.

Та хєр із ним, мова взагалі не йде про те, по ділу чи ні говорити, а лише про мову цього говоріння. Нащо воно лізе зі своїм «Займайтеся ділом, а не мовою» — не зрозуміло.

== Меметизація ==
Фраза стала [[мем]]ом після заяви Мосейчук в ефірі «Право на владу» на [[Г+Г]] прямо отак от: «Мова не нагодує». Це знову ж підміна понять, адже мова і не має годувати. Так само не нагодує гідність, гігієна, та навіть похід у туалет і [[секс]] не нагодують — так нахуя це тоді робити, так, Наталю?

Сама Мосейчук потім вертіла сракою, бо вона, мовляв, лише цитувала Євгена Черняка (ще й [[Скрипін]] за Наташу заступився), але Черняк відмазався і сказав, що ніколи такого не говорив. [[Отака хуйня, малята]].

== Усе-таки нагодує? ==
І попри все, мова нагодує. [[РАПТОВО|Бадабум-цсссс]].

Чому? Бо власна мова певною мірою захищає населення тієї чи іншої країни/території. Як казали ще [[Давній Рим|римляни]]: «Чия мова — того і влада». Актуально це і для нас. Український ринок праці — це 40 млн людей, а російськомовний — 300 млн, 200 з яких живуть у більшій сраці, ніж українці, і готові понаїхати сюди і зайняти твої, [[анон]]е, робочі місця. Тому вимога знання української для сфери обслуговування відсіює тих, хто не готовий її вивчити, знижує конкуренцію на ринку праці й підвищує твою зарплату, якщо вже там працюєш.

Ба більше, вимога вести бізнес українською в Україні чи мати українськомовні версії сайтів/меню/видань забезпечує роботою купу народу лише завдяки рідній мові. Не було б вимог закону — не було б роботи.

Навіть якщо ти крутий [[айті]]шник чи працюєш на іншу сферу міжнародного ринку, то наявність мови впливає на тебе через дві попередні категорії людей, які отримують купівельну спроможність (або додаткову купівельну спроможність, приблизно х2 у сфері послуг) і наповнюють нею ринок, змушуючи міжнародні айтішні фірми викладати трохи, але більше на твоє утримання.

Тож в уявленнях здорової людини пацієнти з [[Принципова російськомовність|принциповою російськомовністю]] перетворюються з ідеологічних ворогів на звичайних ідіотів, які борються за пониження собі (і біс з ними), але й разом з тим нам зарплати. Дивно, якби ми їх любили.

== Див. також ==
* [[Принципова російськомовність]]
* [[І так поймут]]
* [[Яніабязан]]
{{Портал:Портал-сус/Бокс}}
{{Державництво}}
{{Москалі}}
{{Україна}}
{{Логіка}}
[[Категорія:Україна]]
[[Категорія:Москалі]]
[[Категорія:Мова]]